<<
>>

Марксизм

Марксизм — струнка й цілісна система філософських, економічних та соціально-політичних поглядів. Марксизм виник у 40-х роках XIX ст. на ґрунті визвольної боротьби робітничого класу і став теорією, що виражає докорінні інтереси робітничого класу, всіх трудящих, став програмою боротьби робітничого кла­су та всіх соціальних верств суспільства за революційне перетво­рення суспільства на принципах свободи, соціальної справедли­вості, рівності й гуманізму.

Виникнення марксизму стало великим революційним переворотом в науці й природі суспільст­ва. Основоположники марксизму — великі мислителі Карл Маркс і Фрідріх Енгельс, здійснили науковий подвиг у сфері людського знання: філософії, політичної економії, вченні про со­ціалізм, теорії соціальних класів та ін. Вчення приділяло особли­ву увагу революційним (насильницьким) методам переходу від капіталізму до соціалізму, обґрунтувало диктатуру пролетаріату, сформувало основи і принципи стратегії і тактики революційного робітничого руху. Карл Маркс сформулював ідеологію, що скла­дається з трьох елементів: економічної теорії, теорії класів та іс­торичної теорії.

У сфері економіки Карл Маркс сконцентрував увагу на додат­ковій вартості, тобто на тому, що призвичаїлися називати прибу­тком. Робітники створюють продукцію, але одержують у вигляді оплати лише частину тієї вартості, яку виробляють. Власники ко­штів виробництва забирають все інше, що і є додатковою вартіс­тю. Але Маркс ігнорує той факт, що власники вкладають свої за­соби, ризикують ними, самі беруть участь в організації та управлінні виробничим процесом. Карл Маркс довів, що капіта­лізм зазнає постійних криз перевиробництва (тому що широкі на­родні маси не можуть дозволити собі купити всі необхідні това­ри при надлишку їх на ринку), що після фази глибокої депресії призведе високорозвинені індустріальні країни до загибелі.

Значний вклад вніс Карл Маркс у розробку теорії соціальних класів.

Кожне суспільство ділиться на два класи: клас володарів засобів виробництва та чисельно переважний у складі населення клас промислових робітників. Звідси Карл Маркс робив висновок про необхідність справедливого переходу влади до рук пролета­ріату, тобто до рук більшості, що назване «диктатурою пролета­ріату». Суспільство керується інтересами вищого класу або класу власників і встановлює ті закони, що йому необхідні, щоб утри­мати владу. Важливим мотивом, який виправдовує захоплення влади пролетаріатом, є переконання про несправедливість воло­діння приватною власністю, що формується на базі здобуття вла­сниками засобів виробництва додаткової вартості, що виробля­ється робітниками в процесі праці та виготовлення продуктів виробництва.

Об’єднавши економічну теорію та теорію класів, Карл Маркс дав визначення процесу історичного розвитку людства. На дум­ку Карла Маркса, існуючі в будь-якому суспільстві об’єктивні, матеріальні, незалежні від свідомості людей відносини, що скла­даються між ними в процесі виробництва суспільного продукту та розподілу матеріальних благ, є виробничі відносини, які є ос­новою будь-якого способу виробництва, тому що люди не мо­жуть виробляти, не об’єднуючись для спільної діяльності та для взаємного обміну своєю діяльністю. Основою виробничих відно­син виступають відносини власності на засоби виробництва. При суспільній, колективній власності члени суспільства рівні по від­ношенню до засобів виробництва, між ними існують відносини співробітництва та взаємної допомоги. На основі приватної влас­ності між людьми встановлюються відносини панування та під­порядкування. Суспільна власність виступає в історії у вигляді власності роду, племені, громади, а приватна власність проявила­ся в історії у трьох основних формах: рабовласницькій, феодаль­ній та капіталістичній, чому відповідали три основні типи екс­плуатації людини людиною. Коли ж основоположний еконо­мічний базис суспільства не відповідає політичній надбудові, си­стема руйнується.

В історії суспільства Карл Маркс виділяє п’ять суспільно- економічних систем: первіснообщинна, рабовласницька, феодаль­на, капіталістична та комуністична.

Віддавши належне капіталі­зму, що створив індустріально-модернізовану економічну базу су­спільства, Карл Маркс обґрунтував його перехідний характер. Після того, як пролетаріат повсюдно повалить буржуазію і ство­рить справедливе продуктивне суспільство без класових відмінно­стей, настане фаза соціалістичного суспільства. У перспективі (і тут Маркс сам впав в утопію) створюється комуністичне суспільс­тво, в якому відпадає необхідність у державному регулюванні та управлінні взагалі. Для реалізації ідей світової соціалістичної ре­волюції Карл Маркс та його найближчий соратник Фрідріх Ен­гельс стали засновниками I Інтернаціоналу. Історія не підтвердила песимістичний прогноз Кара Маркса відносно історичної долі ка­піталістичної форми виробничих та суспільних відносин. У сучас­ному суспільстві з розвитком науково-технічного прогресу проле­таріат не став чисельно переважаючою частиною суспільства, і ситуація для здійснення світової соціалістичної революції ще не настала. Сучасне суспільство розвинених індустріальних країн, використовуючи демократичні процедури, виявилося спроможним забезпечити перерозподіл виробленого продукту і мінімум соціа­льних гарантій. На рубежі XIX—XX ст. соціалізм розколовся на безліч соціально-політичних рухів.

<< | >>
Источник: Політологія: наука про політику: підручник [для студ. вищ. навч. закл.] / М. І. Грибан, В. Г. Кремень — К.: Центр учбової літератури,2009. — 840 с.. 2009

Еще по теме Марксизм:

  1. Философия марксизма
  2. Философия марксизма
  3. Возникновение и развитие марксизма.
  4. Неклассическая философия: марксизм.
  5. §1. Марксизм как социолого-правовая доктрина
  6. 49. Філософія марксизму
  7. 17. Философия марксизма: диалектический материализм и материалистическое понимание истории.
  8. Социально-экономические и научные предпосылки возникновения марксизма
  9. 26. Філософська концепція марксизму
  10. 32. Основные идеи философии марксизма.
  11. Сущность и основные этапы марксизма
  12. Соціально-політична теорія марксизму
  13. Философия марксизма, ее исторические судьбы. Марксистская философия в России в советский период
  14. § 2. Основные теоретические положения марксизма-ленинизма о формах устройства социалистического государства
  15. 5 Периодизация развития социалистических идей и возникновение «научного коммунизма». Марксизм как доктрина
  16. 14. Истоки и основные черты философии К. Маркса
  17. 18. Марксистська філософія:сучасне осмислення нових положень.