<<
>>

Парламентська республіка

Парламентська республіка характеризується форму­ванням уряду на парламентській основі, з пропорційним партій­ним представництвом за підсумками виборів. Уряд формально відповідальний перед парламентом, що наділений правом конт­ролю за діяльністю уряду та його розпуску.

Уряд наділяється ви­конавчою владою, а нерідко і законодавчою ініціативою, а також правом клопотання перед президентом про розпуск парламенту. В більшості країн членство в уряді сумісне зі збереженням депу­татського мандату. Це дозволяє залучати до уряду не тільки ліде­рів політичних партій, але й інших впливових депутатів парламе­нту і, отже, контролювати парламент. Хоча керівник уряду (прем’єр-міністр, канцлер) офіційно не є главою держави, однак реально в політичній ієрархії — головна особа. Президент, як глава держави, фактично займає у ній скромніше місце: може обиратися або парламентом, або зборами виборців, або безпосе­редньо народом. Вотум недовіри уряду викликає його відставку. Президент у парламентській республіці має в основному пред­ставницькі повноваження, а головне — функцію глави держави виконує за вказівкою уряду. Парламентська республіка зберіга­ється в Італії, Німеччині, Австрії та ін. Відчутніші відмінності парламентаризму проявляються в системі державного регулю­вання, де вони відображаються в конкретних формах політичної взаємодії різноманітних політичних сил.

В діяльності будь-якого парламенту виділяються три основні функції: законодавча творчість, контроль над фінансами держа­ви, контроль над урядом. Парламент, як виразник інтересів наро­ду, який проживає на певній території і об’єднаний певною держа­вністю, правосильний висловлювати волю суспільства, що бажає узаконення порядку та справедливості. Здійснює парламент і кон­троль над фінансами держави, контролює діяльність виконавчої влади в межах і компетенції, що встановлені конституцією.

Звичайно ж, система президентства і парламентаризму, приро­дно, є наслідком бурхливого розвитку демократичних форм дер­жавного устрою і правління. У правовій державі немає ніякої не­обмеженої влади, не регламентованого принципами та нормами конституції права. Через розподіл влади на законодавчу, виконав­чу та судову досягається взаємний контроль, система стримування і противаг, що виступають гарантією від зловживання владою і за­побігання перетворення її на авторитарну, абсолютну владу.

<< | >>
Источник: Політологія: наука про політику: підручник [для студ. вищ. навч. закл.] / М. І. Грибан, В. Г. Кремень — К.: Центр учбової літератури,2009. — 840 с.. 2009

Еще по теме Парламентська республіка:

  1. Президентська республіка
  2. ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
  3. Змішані форми побудови держави
  4. ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
  5. Висновки до розділу 3
  6. ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
  7. Форми державного правління і державного устрою
  8. Типи політичного процесу
  9. Загальна характеристика державного ладу Новгорода і Пскова
  10. ВСТУП
  11. 43. Правове становище регіональних кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури
  12. Тема 1. Предмет і значення вивчення Римського приватного права.
  13. Типи політичних партій
  14. ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ