Висновки по розділу

У законодавстві про працю є випадки невиправданої байдужості до витрат працівників, які працівники окремих категорій зазнають в зв'язку з виконанням трудових обов'язків. Так, законодавство не формулює загальних правил про право працівників на компенсації в порядку відшкодування витрат, що пов'язані з використанням особистого транспорту в інтересах підприємства.

У низці випадків законодавець без достатніх підстав обмежує право працівників на компенсації. Так, працівнику надається можливість використання інструмента, що належить йому, при виконанні трудових обов'язків і отримання компенсації за знос інструмента. Між тим в цей час немає підстав обмежувати право працівника використати таким чином і інші пристрої. Немає достатніх підстав для того, щоб не розширити коло пристроїв, що встановлене ст. 125 КЗпП, за рахунок машин, механізмів.

Є факти необгрунтованого надання в підзаконних нормативно-правових актах режиму компенсаційних виплатам, що не мають на меті відшкодування витрат працівників. Так, постанова Кабінету Міністрів «Про оплату праці, гарантії та компенсації для працівників, які направляються для роботи на антарктичну станцію "Академік Вернадський", визнає компенсацією антарктичне польове забезпечення. Тим часом, названа виплата за своїм змістом і з урахуванням уявлення про систему виплат роботодавців на користь працівників повинна кваліфікуватися як елемент додаткової заробітної плати.

При правозастосуванні треба враховувати наступні обгрунтовані в даному розділі рекомендації.

1. Хоч законодавство про працю надає працівникові можливість використання інструмента, що належить йому, при виконанні трудових обов'язків і отримання компенсації за знос інструмента, немає перешкод для встановлення в колективних договорах права працівника використати і інші пристрої. У колективному договорі можна розширювати коло пристроїв, що встановлене ст. 125 КЗпП, за рахунок машин, механізмів; в ньому може бути визначений і розмір компенсації за використання таких пристроїв. Оскільки законодавство про працю правових норм про порядок визначення розмірів таких компенсацій не встановлює, слід зазначати в колективному договорі, що при визначенні розміру компенсацій повинен враховуватися строк служби пристрою.

2. Встановлення права працівників на компенсації з проїзду в межах місцевості при виконанні трудових обов'язків можливе в колективному договорі. Цьому не перешкоджає байдужість законодавця до таких витрат працівників.

3. Трудове законодавство встановлює лише окремі випадки обов'язковості для працівників підвищення кваліфікації і права таких працівників на компенсації. Якщо такий обов'язок буде встановлений колективними договорами, правомірним буде надання працівникам права на відшкодування витрат, викликаних направленням для підвищення кваліфікації, оскільки підвищення кваліфікації в цьому випадку повинне бути кваліфіковане як виконання трудових обов'язків, встановлених локальними нормами трудового права.

4. Польове антарктичне забезпечення, яке встановлене постановою Кабінету Міністрів «Про оплату праці, гарантії та компенсації для працівників, які направляються для роботи на антарктичну станцію «Академік Вернадський», потрібно кваліфікувати як додаткову заробітну плату. Однак право на добові працівники мають лише під час знаходження в дорозі від місця роботи до станції і назад. Надання права на добові за період знаходження працівників на антарктичній станції і визначення обсягу такого право можливо лише в колективних договорах і угодах.