Характеристика педагогічної діяльності

Педагогічна діяльність - це цілеспрямований виховний та навчальний вплив учителя на учнів з метою особистісного та діяльнісного його розвитку, а також основа його саморозвитку та самовдосконалення.

Залежно від продуктивності в педагогічній діяльності виділяють п'ять рівнів:

1 - репродуктивний (мінімальний) - педагог уміє передавати іншим те, що знає сам;

2 - адаптивний (низький, малопродуктивний) - педагог вміє пристосувати своє повідомлення відповідно до особливостей аудиторії;

3 - локально-моделюючий (середній, середньо продуктивний) - педагог володіє стратегіями навчання учнів знанням, умінням, навичкам з окремих розділів курсу (тобто формулювати педагогічну мету, розуміти бажаний результат та добирати систему і послідовність включення учнів в учбово-пізнавальну діяльність);

4 - системно-моделюючий знання учнів (високий, продуктивний) - педагог володіє стратегіями формування необхідної системи знань, умінь та навичок з цього предмета в цілому;

5 - системно-моделюючий діяльність та поведінку учнів (найвищий, високопродуктивний) - педагог володіє стратегіями перетворення свого предмета в засіб формування особистості учня, його потреби в самовихованні, самоосвіті, саморозвитку.

Психологічний зміст педагогічної діяльності включає мотиви, мету, предмет, засоби та результат.

Предметом педагогічної діяльності є організація навчальної діяльності учнів, яка спрямована на засвоєння предметного соціокультурного досвіду.

Засобами педагогічної діяльності є наукові (теоретичні та емпіричні) знання, за допомогою яких формується тезаурус учнів. Носіями знань можуть бути тексти підручників; відповідні уявлення, які виникають в учнів під час цілеспрямованого спостереження (на л/б, практичних) заняттях. Допоміжними є технічні, комп'ютерні, графічні та інші засоби.

Засобами передання є пояснення показ (ілюстрація), спільна робота з учнями під час вирішення учбових завдань, безпосередня практик (л/б, польова), тренінги.

Продуктом педагогічної діяльності є індивідуально сформований досвід учня. Його перевіряють та оцінюють на екзаменах, заліках, під час вирішення учбових завдань, контрольних робіт.

Результатом педагогічної діяльності повинен бути особистісний індивідуальний розвиток учня, його вдосконалення.

У педагогічній діяльності виділяють ті ж мотиваційні орієнтації, що і в учбовій.

Зовнішні мотиви (н-д, мотив досягнення, престижу роботи в відповідних навчальних закладах) та внутрішні мотиви (орієнтація на процес і результат своєї діяльності, особистісно-професійного росту, самоактуалізації). Специфічним мотивом виступає орієнтація на домінування, мотив влади.