Стилі педагогічної діяльності

Стиль діяльності - це стала система способів, прийомів, яка проявляється в різних умовах її здійснення. Зумовлюється специфікою самої діяльності, індивідуально-психологічними особливостями її суб'єкта (І.

В. С. Мерлій, відзначає, що стиль діяльності - це «індивідуальне своєрідне поєднання прийомів та способів, які забезпечують найкраще виконання діяльності».

А. К. Маркова визначає такі стилі педагогічної діяльність як: авторитарний, демократичний, ліберальний.

Авторитарний стиль. Учень розглядається як об'єкт педагогічного впливу, а не рівноправний партнер. Учитель особисто вирішує, приймає рішення, встановлює жорстокий контроль за виконанням своїх вимог, використовує свої права без врахування ситуації та думок учнів, не пояснює свої дії учням. Головними методами впливу такого вчителя є наказ та повчання.

Демократичний стиль. Учень розглядається як рівноправний партнер зі спілкування, колега у спільному пошуку знань.

Учитель приймає рішення разом з учнями, враховуючи їхню думку, підтримує самостійність суджень, враховує не тільки успішність, але й особистісні якості учнів. Методами впливу є спонукання до дій, порада, прохання.

Ліберальний стиль. Учитель відходить від прийняття рішення, передає ініціативу учням, колегам. Організацію та контроль діяльності учнів здійснює без системи, проявляє нерішучість, коливання.

По відношенню до партнера взаємодії можна визначити характер стилю: від підкорення до партнерства та відсутності спрямованого впливу. При цьому можна побачити, що домінує: монологічна чи діалогічна форма спілкування.

Так, за характером включеності в діяльність педагогічного спілкування, В. А. Кан-Калік диференціював стилі:

1) стиль захопленості педагога спільно з учнями творчою діяльністю і є вираженням відношення вчителя до своєї професії;

2) стиль дружнього відношення, яке служить загальним фоном та передумовою успішності взаємодії вчителя з класом (ні в якому разі не переходить у фамільярний).

3) стиль спілкування - дистанція, яка є вираженням авторитарного стилю, який позитивно впливає на зовнішні показники дисципліни, організованості учнів, але може призвести до особистісних змін - конформізму, неадекватності самооцінки, зниження рівня домагань.

4) стиль спілкування - залякування та загравання, що є свідченням професійної недосконалості педагога.

На основі аналізу стилів педагогічної діяльності, залежно від її характеру А. К. Маркова та А. Я. Ніконова виділяють чотири типи індивідуальних стилів, які характеризують сучасного педагога:

Емоційно-імпровізаційний стиль (ЕІС). Учителя з ЕІС вирізняє переважна орієнтація на процес навчання. Під час опитування він звертається до великої кількості учнів, в основному сильних, які його цікавлять, опитує їх у швидкому темпі, мало дає їм говорити. Характерно недостатньо адекватне планування навчально-виховного процесу: для викладання на уроці він відбирає найбільш цікавий матеріал; не такий цікавий, але важливий, залишає на самостійне вивчення учнями.

Емоційно-методичний стиль (ЕМС). Характерні орієнтація на процес і результати навчання, адекватне планування навчально- виховного процесу, висока оперативність. Учитель уважно стежить за рівнем знань усіх учнів (як сильних, так і слабких), у його діяльності постійно представлені закріплення та повторення навчального матеріалу, контроль знань учнів.

Розмірковуюче-імпровізаційний стиль (РІС). Характерні орієнтація на процес і результати навчання, адекватне планування навчально-виховного процесу. Учитель менше говорить сам, особливо під час опитування, та прагне впливати на учнів непрямим шляхом (за допомогою підказок, уточнень і т. ін.), дає можливість учням детально оформити відповідь.

Розмірковуючо-методичний стиль (РМС). Орієнтуючись переважно на результати навчання і адекватно плануючи навчально- виховний процес, учитель проявляє консерватизм у використанні засобів педагогічної діяльності. Перевагу надає репродуктивній діяльності учнів, нечастим проведенням колективних обговорень. Під час опитування вчитель звертається до невеликої кількості учнів, дає кожному багато часу на відповіді, особливу увагу приділяє слабким учням.

Питання для самоконтролю:

1. Дайте психологічну характеристику педагогічної діяльності.

2. Розкрийте педагогічні здібності.

3. Розкрийте структуру педагогічної діяльності.

4. Охарактеризуйте педагогічні уміння.

5. Розкрийте стилі педагогічної діяльності.