§ 6.5. ДІЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ У ЧАСІ, ПРОСТОРІ ТА ЗА КОЛОМ ОСІБ

Будь-який нормативно-правовий акт (закон, указ, декрет, постанова, розпорядження, тощо) повинен мати певні критерії дії, такими критеріями виступають дія нормативно-правового акту у часі, у просторі та за колом осіб.

Дія нормативно-правового акту у часі передбачає:

- момент вступу нормативно-правового акта в дію;

- момент припинення дії нормативно-правового акта;

- зворотна дія нормативно-правового акта.

У теорії права розглядаються такі варіанти вступу нормативно­правового акта в дію:

- термін установлюється в самому нормативному акті чи спеціально

прийнятому акті (разом з опублікуванням Закону України від 10 березня 1994 ₽• «Про державну таємницю» була опублікована Постанова

Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про державну таємницю», де зазначено, що він вступає в дію з дня опублікування);

- якщо нормативний акт не публікується, то з моменту його одержання виконавцем;

- з моменту ухвалення (Конституція України);

- з моменту опублікування;

- нормативно-правові акти, у яких не вказано час набрання чинності і щодо якого не було постанови про порядок введення в дію, вступають у силу по всій території України одночасно після закінчення іо-денного строку з дня офіційного опублікування;

- нормативно-правовий акт (рішення), ухвалені в результаті референдуму, вводяться в дію з моменту їх опублікування, якщо в них самих не визначений інший строк¹.

Момент припинення дії нормативно-правового акта настає внаслідок:

- закінчення терміну дії, на який видавався акт (за умови, що він був зазначений в нормативно-правовому акті);

- прямої відміни конкретного акта;

- фактичної відміни акта іншим актом, прийнятим з того самого питання;

- із зміною обставин, для врегулювання яких було прийнято нормативно-правовий акт^{[CLXV] [CLXVI].}

Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують кримінальну, адміністративну відповідальність особи;

Загальне правило таке: «Норма права зворотної сили не має». Але існують винятки, наприклад у кримінальному, адміністративному законодавстві передбачено, що у випадку коли нормативний акт, що був прийнятий після скоєння правопорушення, пом’якшує чи звільняє від юридичної відповідальності, то він має зворотну силу, а якщо установлює чи обтяжує відповідальність особи - то норми даного акту зворотної сили не мають.

Дія нормативних актів у просторі характеризується розповсюдженням їх впливу на певну територію:

- державу в цілому;

- відповідний регіон;

- адміністративно-територіальну одиницю;

- відповідне підприємство, установу, організацію.

Нормативно-правові акти України поширюються на територію всієї країни. Нормативно-правові акти Автономної республіки Крим - на територію Автономної республіки Крим, в межах повноважень, визначених Конституцією України і Конституцією АРК¹.

Під територіальною дією нормативно-правових актів розуміється поширення законодавство в межах території держави, до якої відноситься:

- суходільний простір - земна територія;

- водний простір - внутрішні води всередині державних кордонів і територіальні води в межах 12 морських миль;

- повітряний простір над державними межами - на висоті до 110 кілометрів (верхня висотна межа повітряного простору міжнародним правом остаточно не встановлена, проте зазвичай вважається, що висотна межа повітряного простору складає близько 100-110 км від поверхні Землі, тобто найменшу стійку висоту орбіти штучних супутників Землі);

- надра та континентальний шельф.

Екстериторіальна дія нормативно-правового акта завжди регулюється міжнародними договорами і передбачає поширення законодавства певної держави за межами її території. Вона відома як право екстериторіальності держав - порядок, відповідно до якого установи або фізичні особи, що розташовані або перебувають на території іншої держави, розглядаються як такі, що розташовані або перебувають на власній території і підвладні законам і юрисдикції власної держави, та поширюється на:

- космічні об'єкти під прапором і гербом держави;

- трубопроводи;

- підводні кабелі та нафтові морські вишки;

- повітряні, військові та торговельні судна у відкритому морі, які ходять під державним прапором;

- території дипломатичних представництв і консульств за кордоном.

Правом екстериторіальності користуються військові кораблі та літаки, що з дозволу певної держави знаходяться на її території, але розглядаються як частина території іншої держави^{[CLXVII] [CLXVIII].}

На порядок дії нормативно-правового акта за колом осіб поширюється загальне правило: нормативно-правовий акт діє стосовно всіх осіб, які перебувають на території його дії і є суб'єктами відносин, на які він розрахований.

Щодо кола осіб нормативно-правові акти діють на громадян України, осіб без громадянства, іноземних громадян, осіб з подвійним громадянством, на всі внутрішньодержавні, спільні, іноземні, міжнародні організації, які не користуються правом екстериторіальності. Винятком вважаються окремі іноземні громадяни, які мають імунітет від юрисдикції держави перебування. Це окремі дипломатичні та консульські працівники (питання про притягнення їх до юридичної відповідальності вирішується на підставі юридичних угод), а також вищі посадові особи інших держав, які перебувають в Україні з офіційним візитом.

Контрольні питання до теми:

1. В якому аспекті розкриваються процеси виникнення, розвитку права чи правової системи.

2. Гносеологічний, онтологічний, інституціональний - це рівні чого.

3. В чому полягає принцип відкритості та гласності правотворчої діяльності.

4. Делегована правотворчість полягає.

5. Матеріальні джерела права являють собою сукупність чого.

6. Назвіть види законів.

7. Які ознаки характеризують підзаконні нормативно-правові акти.

8. Про який вид підзаконних актів їде мова: закріплюють правове становище, структуру, функції і компетенцію певної державної організації.

9. Під територіальною дією нормативно-правових актів розуміється.

10. Право екстериторіальності держав визначає.

Корисні джерела для підготовки до занять:

1. Державотворення і правотворення в Україні : досвід, проблеми, перспективи : монографія ; за ред. Ю.С. Шемшученка. - К. : Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького, 2001. - 656 с.

2. Загуменна Ю. О., Лазарєв В. В., Сидоренко А. Ю. Відомча нормотворчість в Україні: досвід комплексного аналізу : монографія. Харків : Планета-Прінт, 2021. 228 с.

3. Коцан-Олинець Ю. Я., Мина В. В. Теоретико-правова

характеристика правотворчості.

4. Лепех Ю. С. Про функції правотворчості органів публічного управління. Університетські наукові записки. 2018. № 66. С. 36-43.

5. Мельничук С. М. Правотворча діяльність - провідна правова форма здійснення функцій держави: теоретико-прикладний аспект. Інформація і право. 2016. № 1 (16). С. 5-11.

6. Плавич С. Теоретико-методологічні засади правотворчості : автореф. дис.... канд. юрид. наук: 12.00.01. Київ, 2009. 16 с.

7. Риндюк В. І. Упорядкування законодавства України: теоретико- методологічний та техніко-юридичний аспекти : монографія. Київ : КНЕУ, 2021. 407 с.

8. Сидоренко А. Ю. Відомча нормотворчість в Україні (теоретикоправовий аспект): автореф. дис.... канд. юрид. наук: спец. 12.00.01. Харків, 2018. 23 с. 215. Слинько С. С. Теоретико-правові аспекти правотворчої політики в сучасному суспільстві: автореф. дис.... канд. юрид. наук: спец. 12.00.01. Київ, 2014. 20 с.

9. Формування і розвиток правотворчості в умовах трансформації суспільства : монографія / за ред. д. філос. н., к. ю. н., професора, Заслуженого діяча науки і техніки України В. П. Плавича. Одеса : Фенікс, 2018. 348 с.

10. Харченко Н. П. Стратегічна правотворчість: окремі аспекти. Молодий вчений. 2021. № 3 (91). С. 322-325.

11. Шпак Ю. А. Нормотворчість органів місцевого самоврядування в Україні: теоретико-правовий вимір: автореф. дис.... канд. юрид. наук: спец. 12.00.01. Івано-Франківськ, 2016. 16 с.

12. Ященко Р. Ю. Правотворчість в умовах перехідного суспільства: теоретико-правовий аспект: автореф. дис.... канд. юрид. наук: спец. 12.00.01. Київ, 2013. 18 с.