Макроекономічний кругообіг, його форми

Макроекономічний рівень господарювання охоплю є віднос ини суб'єктів у масштабах національного економіки. Об'єктом досліджень макроекономіки виступають загальнонаціональні (сукупні, агреговані) показники й явища, наприклад, сукупні попит і сукупна пропозиція, валовий внутрішній продукт, суспільне відтворення.

Суспільне відтворення - це постійно відновлювальній та повторювальній процес виробницт ва, роз под ілу, обміну і с поживан ня, тобт о виробн ицтв о у широкому значенні.

Головні складові суспільного відтворення:

- Відтворення людини, зокрема її робочої сили;

- Відтворення навколишнього середовища існування людей, деяких природних ресурсів;

- Відтворення засобів виробництва;

- Від творення виробнич их в іднос ин у цілому.

Відтворювальні процеси складні, тому актуальною є проблема пропорційності, тобто оптимального сполучення усіх економічних ресурсів суспільства. Слід зазначити історичний внесок у моделювання відтворювальних схем Ф. Кене ( "Економічна таблиця"), К Маркса (схеми простого і розширеного відтворення), Нобелевських лауреатів з економіки: В. Леонтьева (теорія "витрати-випуск"), Л. Канторовіча (теорія оптимального функціонування виробництва), уродженцем Харківської губернії, студента Харківського університету, а потім відомого американського вченого С. Кузнєца (пр инципи обчислення національного доходу, кінцево го і проміжного споживання).

Визначають три види суспільного відтворення:

- Звужене, тобто при зменшенні обсягів суспільного виробництва порівняльно з попереднім періодом;

- Просте, тобто при незмінності масштабів виробництва протягом попереднього і пот очно го періодів; принциповим є повне викорис тання додаткового продукту на особисте споживання;

- Розширене, тобто з розширенням розміру суспільного продукту порів няльно з попереднім часом при використанні ч аст ини додаткового продукту на виробниче споживання.

Макроекономічний кругообіг - процес безперервного руху факторів і результатів виробництва, продуктів і доходів, нат ура льних од иниць і грошей, які обслуговують взаємодію всіх ринкових суб' єктів.

Один і той же суб'єкт на різних стадіях оперує ресурсами, кінцевими товарами і послугами, а також грошовими активами, що приводить до вис новку: макрое кономіч на рівновага можлив а при рівності всіх в ит ратних доданків з однієї сторони та доходних доданків з іншої. Іншими словами, рівновага можливо при збігу величин сукупного попиту та сукупної пропозиції.

Три основні моделі макроекономічного кругообігу:

1. проста, або двосекторная, з урахуванням взаємодії домогосподарств, що постачають ресурси, і підприємницького сектора, що виробляє кінцеві товари;

2. закрита, або трисекторная, в якій до двох попередніх суб' єктів додається держава з податковими, грошово-кредитними та іншими важелями впливу;

3. відкрита, або повна, чотирисекторная, коли до трьох зазначених суб'єктів приєднуються закордонні учасники.

Макроекономічна рівновага об'єднує рівновагу на трьох укрупнених ринках:

- ринку ресурсів (факторів);

- ринку кінцевих товарів і послуг;

- грошовому ринку.

2.