Основною умовою економічного зростання економіки України є формування ринку капіталу.

Проте саме інвестиційну сферу більше усього уразив економічна криза, і вона залишається непривабливою як для українських, так і для закордонних інвесторів через високий ризик довгострокових вкладень.

Міжнародний рух капіталу є найважливішим явищем сучасної світової економіки. Коли говорять про вивіз капіталу зі США в Україну, то не мають на увазі переміщення заводів або фабрик у нашу країну. Мова йде про фінансові операції. Це може бути позичка банку США українській фірмі, купівля федеральних або місцевих цінних паперів, створення філії в Києві або Харкові. Надання позики дає можливість Україні витрачати більше коштів, ніж вона їх заробляє. Проте вона повинна гарантувати виплату компенсації в майбутньому. Фінансові аспекти розглядаються як продовження аналізу міжнародної торгівлі товарами. Аналізується не обмін товару на товар, а обмін товару сьогодні на товар у майбутньому. Як відомо, щоб купити товари за рубежем необхідно продати за кордон певний товар або послуги, тобто фінансування імпорту відбувається за рахунок експорту. Проте існує ще одне джерело фінансування - залучення капіталу з-за кордону. Країна може одержати міжнародний заїм або прийняти підприємницький капітал. Вона може торгувати протягом часу за допомогою кредиту, тобто бере кошти в борг.

На світовому ринку капіталів торгівля йде облігаціями і банківськими депозитами різноманітних валют (боргові засоби), пакетами акцій і опціонами (часткові засоби). У оборот ринку капіталів включаються покупка нерухомості за рубежем і пряме поглинання іноземного підприємства. У економічній літературі цей процес одержав назву як торгівля активами. Торгівля протягом часу дозволяє скоротити споживання сьогодні, щоб збільшити його на суму реальної процентної ставки.

У останні десятиліття сформувалися якісно нові міжнародні ринки короткострокових банківських кредитів, що одержали назву ринків єврокредитів, основу яких складає євровалюта, що являє собою будь-яку валюту, що зберігається в банках поза країною її походження.

Основними учасниками світового кредитного ринку (кредиторами і позичальниками) є ТНК, ТНБ, національні компанії, центральні банки, уряди, міжнародні фінансові організації і приватні особи.

Міжнародне запозичення і кредитування означає видачу й одержання грошей у борг на термін із виплатою відсотків за їхнє використання. Основну частину світового ринку капіталів складають кредити і позики, надані країнам із важким фінансовим становищем. Багато країн, що гостро потребують у фінансовій помочі, некредитоспроможні.

Ринки кредитів різняться в залежності від країни, у силу місцевих ділових традицій, установлених правил, проведеної грошово-кредитної політики. Зростає роль ринку єврооблігацій, що відрізняються від звичайних облігацій тим, що продаються за іншу валюту, чим валюта країни їхньої емісії.

Прямі іноземні інвестиції являють собою створення за рубежем підприємств із прямим інвестуванням і контролем над його діяльністю.

Капітал у формі прямих інвестицій вивозиться по-перше у країни з розвитою ринковою економікою. Вартість імпорту країни дорівнює сумі вартості експорту плюс чисті закордонні продажі активів, плюс відсотки по ним (правило Вальраса).