<<
>>

§3. Судження існування

Якщо ми візьмемо яке-небудь судження, у якому від­носно S висловлюється яке-небудь Р, то в такому суджен­ні ми здебільшого не стверджуємо прямо, що S існує поза людським мисленням.

У цьому випадку ми тільки вста­новлюємо певне логічне відношення між S і Р. Якщо ми, наприклад, візьмемо судження «жодна частина кола не є прямою», то ми не ставимо питання про те, чи існує що- небудь на зразок кола в суто геометричному сенсі. Якщо у нас навіть не буде переконання в тому, що такого роду кола існують, то ми можемо висловити вказане судження; адже в нім ми тільки встановлюємо відоме нам відношен­ня між підметом і присудком. Навпаки, такі судження, як «світ існує», «Сонце існує», «антиподи існують»,покли- кані тільки підтверджувати буття або існування логічно­го суб’єкта. Судження, які приписують поняттю суб’єкта тільки існування, називаються судженнями існування або екзистенціальними. Очевидно, що слово «є» в цих суджен­нях не є зв’язкою, а предикатом, і воно означає «існує».

<< | >>
Источник: Логіка. Основні поняття і принципи : навчальний посібник / В. М. Вандишев. - Київ,2016. - 300 с.. 2016

Еще по теме §3. Судження існування:

  1. 15. Елліністична філософія: етична проблематика у філософії стоїків, епікурейців, скептиків та кініків.
  2. Мислення
  3. 56. Основні форми наукового пізнання
  4. § 5.1. СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО РОЗУМІННЯ ПРАВА
  5. Терміни
  6. Формування особистості підлітка
  7. § 1. Адвокат — захисник підозрюваного, обвинуваченого, підсудного
  8. Зміст основних етапів функціонування механізму реалізаціївлади громадських організацій
  9. 1.2. Співвідношення цілей покарання і завдань органів та установ виконання покарань, теорія і практика, можливості і дійсність виконання покарань.