Визначення понять.

Визначенням, або дефініцією, називається логічна операція, що розкриває зміст поняття. Наприклад, “Холдингова компанія - це компанія, яка володіє контрольними пакетами акцій інших компаній”.

Логіка пропонує декілька видів визначень (див. табл. 8).

Таблиця 8

Явні визначення задаються конструкцією Р є Q, де Р - дефінієндум, а Q - дефінієнс. Відрізняють три види тих визначень.

По-перше, це атрибутивні визначення, в яких видовою ознакою є властивість предмета, що визначається. Наприклад, “Афоризм - це короткий влучний оригінальний вислів, що зробився усталеним”.

По-друге, це генетичні визначення, в яких видовою ознакою є спосіб походження, створення, конструювання предметів. Наприклад, “Гібрид - це статеве потомство від схрещування двох організмів з різною спадковістю”.

По-третє, це операційні визначення, в яких є вказівка на операцію, що допомога з розпізнати ті чи інші предмети. Наприклад, “Бісектриса - пряма лінія, що проходить через вершину кута і ділить його на дві однакові частини”.

Правила явних визначень:

• співмірності (за обсягом Dfd = Dfn);

• заборони тавтологій (Dfd i Dfn не можна виражати однаковими словами);

• однозначності (Dfn повинне бути чітким, ясним, неметафоричним, небагатозначним);

• несуперечності (не можна визначати Dfd через відсутність у нього певних ознак).

Неявні визначення передають смисл деякого терміну через систему його відношень до інших термінів у певному контексті.

По-перше, це контекстуальні визначення, в яких контекстом виступає звичайний уривок якого-небудь тексту.

По-друге, це остенсивні визначення, які здійснюються за допомогою демонстрації предмета. Наприклад, “Ця книга є навчальним посібником з логіки”.

По третє, це аксіоматичні визначення, в яких контекстом виступає сукупність аксіом деякої теорії. Наприклад, “Геометрія Евкліда виходить з того, що паралельні лінії ніде і ніколи не перетинаються”.

Існують також номінальні і реальні визначення. Якщо у визначенні розкриваються тільки назва поняття, то воно називається номінальним. Якщо ж у визначенні розкриваються істотні ознаки предмета, то воно називається реальним.

Словник - мінімум

Поняття - логічна форма мислення, що відображає предмети в їх суттєвих ознаках.

Суттєві ознаки - ознаки, що складають якісну специфіку предмета; саме вони є підставою для вирізнення цього предмету з множини інших предметів. Суттєві ознаки бувають родовими і видовими.

Родові суттєві ознаки - це ознаки класу предметів, в якому виділяємо деякий підклас.

Видові суттєві ознаки - це ознаки, на підставі яких виділяємо підкласи в межах класу.

Зміст поняття - сукупність суттєвих ознак предмета.

Обсяг поняття - сукупність предметів, кожному з яких притаманні суттєві ознаки.

Порівнянні поняття - поняття, для яких можливо підшукати спільні родові ознаки.

Непорівнянні поняття - поняття, для яких неможливо підшукати спільні родові ознаки.

Сумісні поняття - поняття обсяги яких мають хоча б один спільний елемент (їх обсяги повністю або частково співпадають).

Несумісні поняття - поняття, обсяги яких не мають жодного спільного елемента.

Типи сумісності - тотожність, частковий збіг, підпорядкування.

Тотожність (рівнозначність) - в цьому відношенні перебувають поняття, обсяги яких повністю співпадають, а зміст відрізняється.

Частковий збіг (перетин) - в цьому відношенні перебувають поняття, обсяги яких частково співпадають.

Підпорядкування (субординація) - відношення між родовим і видовим поняттями (цього роду).

Типи несумісності - співпідпорядкування, протилежність, суперечність. Співпідпорядкування - в цьому відношенні перебувають поняття, що є різними видами одного роду.

Протилежність - в цьому відношенні перебувають поняття, що є різними видами одного роду. Якщо одному з цих понять притаманні деякі ознаки, то друге поняття ці ознаки не тільки заперечує, але й замінює іншими (протилежними) ознаками.

Суперечність - в цьому відношенні перебувають два поняття, що є видами одного роду. Одне з понять вказує на певні ознаки, а інше - ці ознаки просто заперечує, виключає, не змінюючи їх іншими ознаками.

Логічні операції із обсягами понять - обмеження, узагальнення, поділ понять.

Логічні операції із змістом понять - визначення (дефеніція); прийоми, які схожі на визначення.

Контрольні питання

1. Що таке поняття?

2. Що в логіці розуміють під обсягом і змістом поняття?

3. Які поняття називаються порівнянними, а які - непорівнянними?

4. Що характерне для сумісних понять?

5. Які види сумісних понять ви знаєте?

6. Чим сумісні поняття відрізняються від несумісних?

7. Які є види несумісних понять?

8. Які операції над поняттями ви знаєте?

9. Як змінюються обсяг і зміст при узагальненні?

10. Як змінюються обсяг і зміст поняття при обмеженні?

11. Яка структура операції поділу поняття?

12. Які види поділу ви знаєте?

13. Що таке визначення поняття?

14. Які види визначень понять ви знаєте?

15. Яка структура операції визначення поняття?

16. Яким правилам підлягає операція визначення поняття?

Які логічні операції, подібні до визначення, визнаєте?