3.8.1. Якість природного середовища і здоров’я людей

На даний час вчені вважають, що теоретично людина може жити 200 років, проте у разі усунення причин вкорочення її життя, насамперед за умови оздоровлення навколишнього середовища.

З другої половини XX ст. у розвинених країнах змінилося співвідношення між гострими і хронічними захворюваннями в бік хронічних. Якщо до другої світової війни інфекційні хвороби були головною причиною смертності населення, то тепер вони становлять лише 3 %. Їх місце зайняли серцево-судинні, онкологічні, які зараз у структурі смертності становлять 70%. Значно зросла кількість інших захворювань, зумовлених навколишнім середовищем (НС), яке на даний час є визначальним стану здоров’я людини.

Речовини, що забруднюють природне середовище дуже різноманітні. Залежно від своєї природи, концентрації, часу дії на організм вони можуть викликати різні несприятливі наслідки. Короткочасна дія невеликих концентрацій таких речовин може викликати запаморочення, нудоту, кашель. Потрапляння в організм людини великих концентрацій токсичних речовин може призвести навіть до смерті. При систематичному або періодичному надходженні в організм порівняно невеликих кількостей токсичних речовин відбувається хронічне отруєння. Високоактивні в біологічному відношенні хімічні сполуки можуть викликати ефект віддаленого впливу на здоров’я людини: хронічні запальні захворювання різних органів, зміни нервової системи, вплив на внутрішньоутробний розвиток плода.

За оцінкою ВООЗ, із більш, ніж 6 млн відомих хімічних сполук практично використовується до 500 тис., із них біля 40 тис. мають шкідливі для людини властивості, а 12 тис. є токсичними.

Особливо великих масштабів забруднення НС досягло в наш час у містах внаслідок урбанізації. Від 1950 р. кількість людей, що живуть у містах, збільшилася майже в три рази; у 2000 р. чисельність міського населення в світі становила 90 %, а сільського - 10 %.

1. Забруднення повітря

Г оловний забруднювач атмосфери у містах - це пил, який впливає на термічний режим повітряного басейну міста. Майже усі міста, незалежно від їх розмірів є джерелами перегрітого повітря. У містах тумани бувають у 2-5 разів частіше, кількість опадів на 5-10 % більше, ніж у сільській місцевості.

Пряма сонячна радіація в великих містах літом зменшується до 20 %, а взимку - до 50 %. Втрати ультрафіолетової радіації у Києві становлять 17 %. У Москві - 25-30 %, у Балтиморі - 50 %.

Доведено, що більш висока температура повітря у спекотні літні дні сприяє збільшенню смертності населення, особливо людей похилого віку з серцево- судинними захворюваннями. Зменшення інтенсивності ультрафіолетового опромінення сприяє розвитку раку легень, бронхітів, емфізем та багатьох інфекційних захворювань. Крім того, забруднювачі повітря, потрапляючи в воду, або землю, накопичуються там і можуть проникати у організм разом із продуктами харчування.

Забруднення повітря перетворилося у серйозну гігієнічну проблему. Ще в 1970 р. в США кількість забруднюючих речовин, які викидаються у повітря в основному автомобільним транспортом та електростанціями досягло 1 т на американця. У деяких містах світу забрудненість атмосфери автотранспортом досягає 90 % (Токіо, Нью- Йорк, Лос-Анжелес).

Влив забрудненого повітря на організм людини полягає в тому, що речовини, які містяться в ньому під час дихання потрапляють в організм, зумовлюючи отруєння та різні захворювання. З отруйних речовин, що можуть міститися у повітрі, найшкідливішими є чадний газ, метан, оксиди сульфуру та нітрогену, сполуки Флуору, Плюмбуму та ін. Наприклад:

• чадний газ легко сполучається в організмі з гемоглобіном крові, перешкоджає проникненню кисню в клітини, спричиняє тяжкі отруєння, відкладення ліпідів на стінці кровоносних судин, погіршує їх функцію, особливо судин головного мозку і серця. Під час вдихання цього газу наступає швидка втомлюваність, головний біль, запаморочення, порушення сну, лабільність настрою, ослаблення пам’яті, порушення діяльності серцево-судинної системи тощо;

• оксиди нітрогену мають подразнювальну дію, а також легко вступають у взаємодію з тканинами органів дихання, зумовлюючи їх набряки (внаслідок утворення при контакті відповідних кислот) - у тяжких випадках можуть призвести до смерті.

• оксиди сульфуру, які надходять в атмосферу унаслідок спалювання вугілля і нафти, із заводів по виробництву сірчаної кислоти, лаків, фарб, також мають подразнювальну дію, викликають звуження дихальних шляхів, кашель, задуху, впливають на нервову та серцево-судинну систему,а також можуть бути причиною генетичних змін;

• вуглеводні (пари бензину, метану і.т.д.) мають наркотичну дію, у малих концентраціях викликають головний біль, запаморочення;

• альдегіди викликають подразнення слизуватих оболонок очей і дихальних шляхів, а при підвищеній концентрації - головний біль, слабкість, втрата апетиту, безсоння.

У Великобританії в результаті забруднення повітря сірчистим газом і оксидами нітрогену щорічно вмирає від бронхіту понад 30 тис. чоловік.

Забрудненість повітря впливає також на метал, цеглу, камінь. Збитки щорічно від пошкодження металевих і цегляних споруд - 11 млрд доларів.

Частота захворювання людей віком понад 45 років у розрахунку на 1000 осіб характеризується такими даними: у великому місті на інфаркт - у чоловіків - 2,17, у жінок - 0,85, у невеликих периферійних містах - відповідно 0,53 і 0,21; на

гіпертонічну хворобу - 28,7 і 44,5 та 15,3 і 28,7.

Транспортні засоби. Основні компоненти, які викидаються в атмосферу під час спалювання різних видів палива в двигунах усіх видів - нетоксичні діоксид карбону та водяна пара. Однак, крім них в атмосферу викидаються і шкідливі речовини, такі, як монооксид карбону, оксиди сульфуру, нітрогену, сполуки Плюмбуму, кіптява, вуглеводні (в т.ч. канцерогенний бензпірен), незгорілі частки палива.

Найбільшою токсичністю володіють викиди карбюраторних ДВЗ, за рахунок більшого вмісту кіптяви, NO_x, бензпірену. Дизельні ДВЗ містять у своїх викидах більшу кількість кіптяви, яка у чистому вигляді не токсична. Однак, частки кіптяви несуть на своїй поверхні частки токсичних речовин, у тому числі і канцерогенних. Кіптява здатна значний час утримуватися в завислому стані в повітрі, збільшуючи час дії токсичних речовин на людину.

Дуже небезпечним є виникнення фотохімічного смогу у містах внаслідок реакції між оксидами нітрогену і вуглеводнями, які надходять у атмосферу з відпрацьованими газами автомобільних двигунів.

У містах спостерігається перевитрата кисню. У процесі спалювання викопного палива щорічно витрачається 6 млрд т кисню, Реактивний літак типу «Боїнг» за один рейс від Парижу до Нью-Йорку споживає кисню 36 т; понадзвуковий «Конкорд» - 750 кг кисню за секунду під час зльоту. Світова комерційна авіація споживає за рік стільки ж кисню, скільки 2 млрд чоловік. Для 259 млн автомобілів світу необхідно стільки ж кисню, скільки для всього населення Землі.

2.