7.3. Об’єкти правової охорони навколишнього природного середовища

Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначив об’єкти правової охорони навколишнього природного середовища. Державній охороні та регулюванню підлягають:

– навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів;

– природні ресурси, які залучені в господарській обіг, і не використовувані у народному господарстві у даний період:

· земля,

· надра,

· води,

· атмосферне повітря,

· ліс,

· рослинний світ,

· тваринний світ;

– території та об’єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об’єкти, визначені законодавством України;

– здоров’я і життя людей від негативного впливу несприятливих екологічних обставин.

Земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави.

Правовому регулюванню підлягає земля як поверхневий шар грунту у його взаємодії з надрами, лісами, водами, рослинним і тваринним світом, атмосферним повітрям. Враховуючи корисні властивості, землі поділяються на:

– землі сільськогосподарського призначення;

– землі житлової та громадської забудови;

– землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

– землі оздоровчого та рекреаційного призначення;

– землі історико-культурного призначення;

– землі лісового та водного фонду;

– землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Води є національним багатством українського народу, оскільки забезпечують існування людей, тваринного і рослинного світу та є обмеженими й уразливими природними об’єктами. Усі води України утворюють водний фонд.

Склад водного фонду:

– поверхневі води – природні водойми (озера), водостоки (річки, струмки), штучні водойми (водосховища, ставки), канали та інші водні об’єкти);

– підземні води та джерела;

– внутрішні морські води та територіальне море.

За своїм значенням водні об’єкти поділяються на загальнодержавні та місцеві.

Водними об’єктами загальнодержавного значення є:

– внутрішні морські води та територіальне море;

– підземні води, які є джерелом централізованого постачання;

– поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що знаходяться і використовуються на території більш як однієї області, а також їх притоки всіх порядків;

– водні об’єкти в межах територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також віднесені до категорії лікувальних.

До водних об’єктів місцевого значення належать поверхневі води, що знаходяться і використовуються в межах однієї області і які не віднесені до водних об’єктів загальнодержавного значення; підземні води, які не можуть бути джерелом централізованого водопостачання.

Атмосферне повітря – це життєво важливий компонент навколишнього природного середовища, який є природною сумішшю газів, що знаходяться за межами жилих, виробничих та інших приміщень.

Усі ліси та земельні ділянки, які не вкриті лісовою рослинністю, але надані для потреб лісового господарства, утворюють лісовий фонд України. До лісового фонду належать усі види зелених насаджень у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів, окремі дерева і групи дерев, чагарники на сільськогосподарських угіддях, садибах, присадибних, дачних і садових ділянках. Згідно чинного законодавства України деревина, технічна і лікарська сировина, кормові, харчові та інші продукти лісу, що використовуються для потреб населення і виробництва, є лісовими ресурсами, які поділяються на загальнодержавні та місцевого значення.

Рослинний світ – сукупність усіх видів рослин, а також грибів та утворених ними угруповань на певній території. Природні рослинні ресурси, як і більшість природних ресурсів, поділяються на загальнодержавні та місцевого значення.

До загальнодержавних природних рослинних ресурсів належать:

1) об’єкти рослинного світу у межах:

– внутрішніх морських вод і територіального моря, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України;

– поверхневих вод (озер, водосховищ, річок, каналів), що розташовані та використовуються на території більш ніж однієї області, а також їх притоків усії порядків;

– природних та біосферних заповідників, національних природних парків, а також заказників, пам’яток природи, ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків, парків–пам’яток садово–паркового мистецтва загальнодержавного значення;

2) лісові ресурси державного значення;

3) рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення, та типові природні рослинні угруповання.

До місцевих природних рослинних ресурсів належать дикорослі та інші несільськогосподарського призначення судинні рослини, мохоподібні, водорості, лишайники, а також гриби, не віднесені до природних рослинних ресурсів загальнодержавного значення.

Тваринний світ є одним з компонентів навколишнього природного середовища, національним багатством України, джерелом духовного та естетичного збагачення і виховання людей.

До об’єктів тваринного світу належать дикі тварини (хордові, в тому числі хребетні – ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші) та безхребетні (членистоногі, молюски, голкошкірі та інші) в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі), частини диких тварин (роги, шкіра тощо), продукти життєдіяльності диких тварин (мед, віск тощо).

Складовою частиною природного середовища, що підлягає особливій охороні, є природні та штучно створені території та об’єкти природно-заповідного фонду.

До них належать природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятники природи, заповідні урочища, ботанічні сади, дендрологічні парки, зооологічні парки та парки-памятники садово-паркового мистецтва.

Об’єктом охорони також є життя та здоров’я людини від негативного впливу несприятливої екологічної обстановки. Згідно Основ законодавства України про охорону здоров’я – це стан повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних дефектів.