Проведення конкурсу (представлення команд, журі, конкурси, оголошення

результатів окремих конкурсів та остаточний результат, завершальне слово журі, можливо і завершальне слово команд):

4.1. Привітання команд (репліки у гумористичній формі з музичним супроводом на адресу журі, суперника, болільників тощо);

4.2.

4.3. Розминка-відповіді на запитання суперників (2-3 цікаві запитання- загадки у формі малюнка, вірша, досліду тощо; «слайди» за спиною: на картках написані формули речовин, які учасник має визначити за допомогою їх екологічних ознак);

4.4. Конкурси команд (наведено орієнтовні конкурси; сценарій конкурсів визначається спільно з учнями на етапі попередньої підготовки):

? виїздні (з підготовкою за межами сцени):

• творчий конкурс екологів-поетів, екологів-художників;

• конкурс пантоміми (зображення екологічних об’єктів, явищ тощо);

? невиїздні (підготовка безпосередньо на сцені):

4.5. Конкурси капітанів:

• розпізнавання за запахом речовин, які зустрічаються в побуті;

• конкурс «Хто швидше?» (складання назви речовини, мінералу, явища, обладнання, прізвища вченого і т.п. із одержаного набору різних літер; відгадування невідомої речовини в «чорному ящику» тощо);

4.6. Конкурси болільників (вірш-загадка, малюнок-загадка, пантоміма; можливі запитання від ведучих, будь-які інші жартівливі конкурси) з метою їх активізації і надати можливість журі оцінити проведені конкурси.

Реальна практика проведення позанавчальних заходів свідчить, що нагородженням учасників і переможців не варто нехтувати, оскільки це важливий емоційний і виховний момент, а добре виконану роботу необхідно належно оцінити. Важливо поряд із переможцями оцінити й інших учасників шляхом виокремлення різних номінацій.

Приклад, виховного заходу з екології у формі брейн-рингу для старшокласників на тему: «Планета Земля у небезпеці»

Підготовча робота

• створення команд, вибір капітанів;

• вибір командою назви, девізу, емблеми;

• представлення команди (пісні, вірші, плакати);

• музичні паузи, які доцільно робити після кожного туру.

На сцені: плакати з темою і девізом «Людство може і мусить зберегти природу. Любімо, бережімо природу - вічне джерело нашого життя і творчості. Вона стократ більше віддасть, ніж ми їй можемо дати».

Вступне слово ведучого

Природа Землі унікальна і неповторна. Кожен її куточок прекрасний по - своєму. Духмяний аромат нам дарують розквітлі сади навесні, а влітку лісові поляни щедро пригощають запашними суницями. Величаві бори і білокорі березові гаї зустрічають пташиним співом, наповнюють грибами наші кошики. Наша земля щедра і привітна, проте останнім часом їй важко доводиться.

Люди забруднюють річки і моря, поріділи ліси, забруднені ґрунти, насичене токсичними парами повітря. Але ще не пізно все виправити. А для того щоб допомогти природі, потрібно багато про неї знати. Ця гра допоможе нам визначитися в реальності екологічної загрози, з’ясувати, хто є кращим знавцем питань екології рослин і тварин, проблем збереження навколишнього природного середовища.

Ведучий повідомляє правила гри: капітан, знаючи правильну відповідь, підводить руку. Час на роздум - 30 секунд. Відповідь оцінюється в 1 бал. За відсутності правильної відповіді наступне запитання оцінюється у 2 бали.

За результатами кожного туру оголошується команда - переможниця, яка для подальшої гри обирає команду - суперницю.

Проведення гри

Представлення команд (форма різна).

Запитання І туру

1. Які рослини є індикаторами чистого повітря, води, ґрунту?

Відповідь: індикатори - це речовини, які вказують на зміну навколишнього природного середовища:

• повітря - лишайники;

• ґрунту - хвощ польовий;

• води - верба, латаття біле.

2. Кульбаба закриває свої віночки перед дощем; жовта акація виділяє перед дощем багато нектару, поширює свій аромат. Яке явище ми спостерігаємо?

Відповідь: адаптація до умов існування.

3. Чому останнім часом стало шкідливо засмагати?

Відповідь: через озонові «отвори» збільшився потік шкідливих

ультрафіолетових променів, збільшилася вірогідність захворіти на рак шкіри та катаракту очей.

4. Що слід зробити з річковою водою, щоб її можна було вживати без ризику захворіти інфекційними захворюваннями?

Відповідь: прокип’ятити, озонувати, прохлорувати.

5. Цей заповідник організовано 1898 р. Він становить собою масивний степ, єдиний, що зберігся у Європі. У заповіднику налічується понад 360 видів рослин, утримуються рідкісні тварини з усіх частин світу. Про який заповідник України йдеться?

Відповідь: Асканія - Нова.

6. Колись цей птах був багаточисельним, прикрашав герб київських князів, про нього згадується у літературній пам’ятці давнини «Слово о полку Ігоревім». Нині він став рідкісним і його занесено до Червоної книги.

Відповідь: це хижий птах - сокіл.

7. Одна з головних причин зменшення кількості птахів - пряме переслідування їх людиною. А які ще причини ви можете назвати?

Відповідь: застосування пестицидів. Руйнування середовища існування птахів, загибель на лініях електропередач.

8. Коли і де на нашій землі з’явився перший законодавчий акт про охорону птахів?

Відповідь: обмеження на полювання деяких птахів з’явилося ще в «Русской Правде» Ярослава Мудрого.

9. Наразі багато людей використовує пакунки із синтетичних матеріалів, які в природних умовах не руйнуються і тим самим забруднюють навколишнє природне середовище. Як у багатьох країнах розв’язують цю проблему?

Відповідь: виготовляють пакунки із біопластмаси.

ЗапитанняІІтуру

1. Липа дрібнолиста живе у лісі 300 - 400 років, у міських умовах - 150 років. У сосен, що ростуть у місті, гілки на вершинах відмирають. У чому причина наведених явищ?

Відповідь: забруднення повітря у містах, промисловими викидами.

2. Якої шкоди може завдати вирубка лісу на берегах річки чи озера?

Відповідь: озера та річки мілішають.

3. «Там, де поставлено правильно виробництво, де не пропадає жоден грам видобутої гірничої маси, де немає ні грама відходів, де ніщо не вилітає у повітря і не змивається водами». Про яку технологію говорить академік О.Ферсман?

Відповідь: ідеться про так зване безвідходне виробництво, основні переваги якого полягають у наближенні до принципів кругообігу речовин у природі, коли кінцевий продукт однієї фази є сировиною наступної.

4. З яким екологічним правилом пов’язано те, що вухатий їжак живе у південних районах?

Відповідь: правило Аллена. У багатьох ссавців розміри кінцівок у різних частинах тіла, що виступають, збільшуються у міру віддалення на південь. У ссавців вуха мають терморегуляційне значення.

5. «Найстрашніший звір на Землі» - такий надпис зазначений на вході одного із зоопарків Німеччини. Кого може побачити зацікавлений відвідувач за гратами зоопарку?

Відповідь: він бачить себе. За гратами встановлено дзеркало].

6. На багатьох мовах назва птаха козодоя пов’язана з повір’ям, ніби цей птах вночі підлітає до кіз і висмоктує молоко. Як це повір’я виникло?

Відповідь: козодої літають серед кіз. Вони ловлять комах.

7. У багатьох населених пунктах збирають і спалюють опале листя. Як це може вплинути на живу природу?

Відповідь: під час спалювання торішнього листя, рослинних решток разом із шкідниками знищується багато корисних комах. Крім того, забруднюється повітря, спалюється кисень. Бажано рослинні рештки компостувати.

8. Про яку тварину йдеться: прискорює життя органічних решток, сприяє проникненню у ґрунт води та повітря, пропускає через травну систему велику кількість ґрунту, збагачує при цьому ґрунт органічними рештками?

Відповідь: про дощового черв’яка.

9. Як називаються види, що збереглися з минулих геологічних епох і підлягають охороні?

Відповідь: реліктовими.

Запитання ІІІ туру

1. Чому ласок, горностаїв, що оселяються у скирдах, зерносховищах, завжди намагаються оберігати?

Відповідь: вони знищують мишей, пацюків - переносників захворювань.

2. Ви, мабуть, бачили, хоча б на малюнках, красивих і граційних птахів - білих чапель. Зараз вони найчисленніші. Інколи гніздяться навіть на околицях Києва. Але на початку століття білі чаплі були знищені майже повсюдно. Що було тому причиною?

Відповідь: відстрілювання птахів заради пір’я для жіночих капелюшків.

3. Чи впливає врожай ялинових шишок на плодючість куниць, ласок?

Відповідь: так.

4. У 1 кг свіжих листків різних рослин міститься різна кількість

хлорофілу: у подорожника - 1,8 г, аспідистри - 4. яка з цих рослин світлолюбна, а яка тіньовитривала?

Відповідь: подорожник - світлолюбна, аспідистра - тіньовитривала.

5. Ви - лікар, працюєте у таборі, в якому відпочивають діти, що зазнали впливу радіації. Складіть і обґрунтуйте для них режим дня.

Відповідь: у режимі дня обов’язково слід передбачити денний

відпочинок, перебування на свіжому повітрі.

6. Яких перетинчастокрилих людина використовує у боротьбі із шкідниками?

Відповідь: лісових рудих мурашок.

7. Біологи виявили таку закономірність: щойно у будь-якій водоймі знищать видр, зростає кількість риби. Але згодом риби стає знову менше. Варто з’явитися видрі - кількість риби одразу зростає. Чому?

Відповідь: видри - санітари, виловлюють хворих риб, запобігають епідемії.

8. На території України протікає багато повноводних річок, є великі запаси підземної води. Чому ж Україна належить до регіону, який характеризується недостатньою кількістю води?

Відповідь: основна причина - забруднення прісної води, яка стає непридатною для використання в побуті, промисловості, сільському господарстві. Відсутність контролю за нормою використання, нераціональне використання води.

9. Ч.Дарвін любив писати свої праці подалі від міста, на лоні природи. Одного разу прийшли до Дарвіна селяни, його сусіди, і запитали: «Кажуть, що Ви - великий учений, знаєте багато таємниць природи. Цілісінький день пишете розумні книжки. А чи не порадите нам, що робити, аби корови давали більше молока?» Селянам кортіло поглузувати з ученого. Замислився Дарвін і відповів: «Заведіть більше котів». Селян, звичайно, така порада не влаштувала: «Чи не насміхаєтеся Ви з нас, сер? - запитали вони. - Як це коти можуть вплинути на надої?», а справді, як?

Відповідь: Ч.Дарвін пояснив свою думку так: «Корови вдосталь дають молока, коли на луці багато конюшини. А щоб просіялася конюшина, має утворитися її насіння. Квітки конюшини запилюють лише джмелі. Та гнізда джмелів розорюють миші, яких розвелося занадто багато. От якраз коти і можуть повиловлювати цих мишей».

Звучить музична пауза, під час якої підбивають підсумки гри. Ведучий називає команду - переможця. Нагородження команд.

Завершальне слово ведучого

Природа, в якій вам, діти, доведеться жити, забруднюється, піддається руйнуванню, знищується. Чи багатьом із вас щастило бачити прозору річкову воду, чистий пісок, насолоджуватися тишею без реву двигунів, дихати чистим повітрям без домішок бензину, пестицидів? Ваше майбутнє може стати жахливим, якщо не почати негайно лікувати нашу планету. Настав час діяти.

Я хочу, щоб для нас всіх девізом життя стали слова римського мислителя Л.Сенеки: «Жити щасливо і жити у злагоді з природою - одне й те саме».

3.8.