Мета і завдання педагогічної практики студентів 5 курсу

Педпрактика студентів 5 курсу є завершальним етапом практичної підготовки студентів університету до професійно-педагогічної діяльності. Вона включає систему навчальної, виховної, методичної та науково-дослідної роботи у навчально- виховному закладі.

У зміст діяльності студентів включається комплексне вивчення системи навчально-виховної роботи школи (технікуму, ліцею, гімназії), ВНЗ, учнівського/студентського колективу, навчально-виховна робота з екології, методична та наукова робота. Важливою умовою ефективності навчально-виховної роботи є знання і розуміння всіх конкретних умов роботи навчального закладу, знання учнів і учнівського колективу. Для цього в перший тиждень практики проводиться зустріч-бесіда з директором, його заступниками, які знайомлять студентів з завданнями та напрямками навчально-виховної роботи школи, її змістом і організацією, з вимогами до учнів. Студенти вивчають плани школи/ВНЗ, плани науково-методичних об’єднань учителів і класних керівників, знайомляться з досвідом роботи кращих учителів школи, педагогів-новаторів. Щоденно спілкуючися з професіоналами своєї справи, студент повинен визначити головні ідеї, принципи і умови становлення і розвитку їх досвіду, з’ясувати можливості і умови його використання у власній практиці. Одночасно ведеться спостереження за учнями і учнівським колективом. Додамо, що практиканти спостерігають за учнями/студентами у процесі самостійного проведення уроків, позакласної роботи. Без глибокого знання особистості кожного учня/студента і особливостей навчального колективу неможливо проектувати процес навчання і виховання, управління цим процесом.

Процес вивчення класного/студентського колективу має бути не пасивним, констатувальним, а активним. Навчальний колектив має вивчатися цілеспрямовано за запропонованою схемою (див. орієнтовну програму вивчення колективу), використовуючи сучасні психолого-педагогічні методики.

Головними завданнями практики є:

• навчитися самостійно планувати систему навчально-виховної роботи у старших класах загальноосвітньої школи чи в студентських групах ВНЗ;

• ознайомитися з системою уроків учителів-предметників і навчитися складати свій індивідуальний план роботи;

• оволодіти основними методами навчання. У першу чергу, методиками усного викладу знань, виокремлення головного в навчальному матеріалі, дотримання логіки в процесі викладу теми. Оволодіти прийомами роботи щодо закріплення матеріалу, організації домашнього завдання;

• засвоїти основні дидактичні і методичні уміння та відпрацювати навички їх використання на практиці;

• ознайомитися з системою методичної роботи в школі/ВНЗ.

• набути навичок психолого-педагогічного вивчення колективу класу/групи.

Зміст і завдання практики:

• скласти до кінця першого тижня індивідуальний план роботи на весь період практики (який включає навчальну, позанавчальну, виховну, методичну діяльність);

• розробити плани-конспекти запланованих навчальних занять, самостійно готуватися і проводити їх;

• відвідати навчальні заняття вчителів/викладачів екології та інших предметів. Обов’язковим є ведення спостереження на заняттях, їх наступний аналіз;

• самостійно готувати засоби наочності, демонстраційний експеримент, дидактичний матеріал, необхідний для проведення занять;

• проводити індивідуальну роботу з обдарованими учнями/студентами, а також з відстаючими у навчанні дітьми;

• ознайомитися з системою методичної роботи і взяти посильну участь у ній;

• самостійно проводити виховну роботу в класі/групі; виховні заходи, екскурсії тощо;

• навчитися на практиці використовувати методики дослідження структури і психологічного клімату навчального колективу, а також складати психолого- педагогічну характеристику на клас/групу.

Головними завданнями асистентської практики для магістрів є:

• поглиблення і розширення знань із спеціальних та психолого-педагогічних дисциплін, набутих студентами на 1-4 курсах та попередніх педпрактиках;

• формування у магістрів досвіду викладацької роботи у вищій школі та оволодіння основними методами навчання, застосування сучасних технологій і методик навчання;

• навчитися розробляти методичні матеріали такі як, робочі програми курсів, спецкурсів, план роботи академнаставника, план вивчення студентської групи;

• ознайомитися з системою лекційних, практичних і лабораторних занять у ВНЗ;

• набути навичок вивчати і виховувати студентський колектив.

17

Зміст і завдання асистентської практики для магістрів:

• ознайомитися з системою навчально-виховної роботи на факультеті (кафедрі);

• скласти до кінця тижня індивідуальний план роботи на весь період проходження практики;

• розробити розгорнутий план-конспект заняття (лекція, практичне, лабораторне заняття);

• провести 2-3 залікові практичні (семінарські) чи лабораторні заняття;

• відвідувати лекції, практичнї і лабораторних занять та підготувати відповідний аналіз заняття;

• підготувати і провести одну виховну справу (бесіду, захід, турнір, екскурсію);

• навчитися на практиці використовувати методи вивчення структури та психологічного клімату студентської групи, складати психолого-педагогічну характеристику на групу.

Соціометрична методика вивчення навчального колективу і способи обробки результатів дослідження представлено в додатку.

Оpiєнтовна пpогpама вивчення учнівського колективу

1. Загальні відомості про клас. Кількість учнів (стать, національність, вік). Коли і за яких обставин склався класний колектив. Загальні відомості про успішність.

2. Стуктура класного колективу. Ступінь організованості колективу. Міцний, організований, чи розрізнений клас. Товариські взаємовідносини в класі.Чи є в класі групи, їх спрямованість, на якій основі вони склалися.

3. Спрямованість класного колективу. Чим живе клас, чи є спільна мета, колективні інтереси (гуртки, ігри) і як вони впливають на навчання. Громадська думка в класі, ідейний рівень класу, взаємовідносини колективу і окремих учнів. Критика і самокритика у класі. Взаємовідносини з іншими класами.

4. Навчальна і трудова діяльність класного колективу. Ставлення до навчання і окремих навчальних предметів; в чому воно проявляється. Ставлення до праці. Почуття обов’язку і відповідальність за навчання. Ефективність та якість навчання і праці. Взаємодопомога в навчанні і трудовій діяльності.

Психолого-педагогічна характеристика на... клас ЗОШ №...(місто...) (орієнтовна схема-приклад)

Колектив 8-Б класу (з поглибленим вивченням............... ). був укомплектований у

..... р. У цьому класі навчаються 32 учні з них 20 дівчат і 12 хлопців. Слід відмітити, що в класі зібралися учні, з високою мотивацією учіння. Серед них 2 відмінників (10­12 балів), 15 навчаються на відмінно і добре (9-12 балів), немає учнів з низьким рівнем навчальних досягнень (1-3 бали).

Проведене вивчення класного колективу дає змогу зробити висновки про високий рівень домагань учнів на визнання і на досягення в навчанні. В класі мирно співіснують три групи кожна з яких має свого лідера. Ці групи створені за інтересами. Лідерами є (вказати імена і прізвища). Це неординарні особистості, які багато

читають, багато знають, мають високі успіхи у спорті. Між окремими групами учнів

встановилися добрі взаємовідносини. Для них є характерним дух змагання, взаємодопомоги. Структура класного колективу вивчалася нами методом соціометрії, психологічний клімат класного колективу методом самооцінювання учнів і експертів (учителів). Слід зазначити, що формальні і неформальні лідери - це одні і ті ж учні. Староста класу він же лідер групи, (далі самостійно продовжуєте аналізувати

якої групи і за якими інтересами вона утворилася). На малюнку представлена карта психологічного клімату класу.

У класі панує дух змагань, прагнення досягти високих успіхів у навчанні. Всі хочуть продовжувати навчання у вищих навчальних закладах. Для цього створюються всі умови в школі: працюють гуртки, факультативи, які охоче відвідуються учнями. В класі немає потреби комусь конкретно організовувати допомогу в навчанні. Навпаки учні займаються посильною дослідницькою роботою. Проводяться учнівські наукові вечори, навіть конференції (відмітити активних). Досить високий розвиток колективу характеризують здорова громадська думка, єдність волі, спільність установок на навчання. Хоча кожен намагається працювати за себе, прагне, щоб саме його виділив, похвалив вчитель. Критика сприймаєтться боляче. Самокритика відсутня зовсім. Клас не дуже контактує з іншими класами. На жаль, всі учні цього класу вважають себе вищими в розумовому розвитку (вивчення самооцінки учнів) і не прагнуть до спілкування з однолітками з паралельних класів.

Про навчальну і трудову діяльність класу можемо судити за результатами їх оцінювання вчителями, класним керівником. Більшості учнів притаманне почуття обов’язку, відповідальності за свою працю і працю однокласників. Та є і такі, що турбуюються тільки про себе, мають завищену самооцінку, (продовжуєте аналізувати самостійно).

Загалом клас справляє добре враження. Класний керівник добре розуміється на проблемах формування класу. Всі завдання, які ставить він перед собою у вихованні класного колективу поступово вирішуються. Але, на мою думку, варто звернути увагу на (сформулювати свої пропозиції):

• формування почуття причетності до спільних успіхів колективу;

• формування бажання співпрацювати з шкільним колективом;

тощо

Студент-практикант: підпис..................

Класний керівник: оцінка............. підпис....................

Керівник від кафедри педагогіки і психології: оцінка.... підпис...............

2.5.