<<

СЛОВНИК ТЕРМІНІВ

Абстракція — уявне відвернення від ряду властивостей предметів і відносин між ними.

Авторитет — загальновизнане значення, вплив; людина або група, що користуються загальним визнанням.

Адаптація соціально-психологічна - сукупність вчинків та дій людини, які спрямовані на переорієнтацію настанов особистості, ак­тивні, цілеспрямовані зміни оточуючого середовища, виходу з нього або пошуку умов, які допомагають реалізації мотивованої поведінки.

Агресія - індивідуальна або групова поведінка, направлена на на­несення фізичного або психологічного збитку іншій людині або соці­альній групі.

Активне слухання - повне зосередження на повідомлені співбе­сідника, і підтвердження того, що Ви розумієте як зміст повідомлення, так і емоції та почуття, тобто що повідомлення сприйняте адекватно.

Амбівалентність — подвійність переживання, що виражається в тому, що один об'єкт викликає у людини одночасне два протилежні відчуття, наприклад, симпатію і антипатію.

Антагонізм — непримиренна суперечність.

Антагоніст — сторона конфлікту, заснованого на антагоністичній, непримиренній суперечності.

Антипатія - стійке негативне емоційне відношення індивіда до ін­шої людини (соціальної групи); виявляється у неприязні, недоброзич­ливості.

Арбітраж — спосіб вирішення суперечок, що полягає в обігу до арбітра.

Афект — сильне і відносно короткочасний емоційний стан, пов'я­заний з різкою зміною важливих для людини життєвих обставин. У основі афекту лежить стан внутрішнього конфлікту, що сприймається людиною.

Аффіліация — прагнення людини бути і товаристві інших людей. Тенденція до аффіиліації зростає при залученні індивіда до потенцій­но небезпечної стресової ситуації. У відомих межах близькість інших призводить до зниження тривожності, пом'якшуючи наслідки стресу.

Взаємодія (інтеракція) - поведінка, яка або зорієнтована на ін­ших людей, або відбувається під 'їх впливом.

Визначення ціни - встановлення витрат і виграшу від даної дії, і не тільки в грошовому відношенні, але і з погляду витрат часу, ре­сурсів, емоційної енергії і інших менш відчутних чинників людського життя.

Вирішення конфлікту - вид діяльності суб'єкта управління, пов'язаний із завершенням конфлікту.

Витіснення — один з видів «психологічною зашиті» від внутріш­нього конфлікту, в результаті якого прийнятні для індивіда думки і переживання «виганяють» зі свідомості і переводяться в сферу несві­домого.

Внутрішньоособистісний конфлікт - конфлікт в полі психіки ок­ремої особистості.

Внутрішня установка - суб'єктивне сприйняття особою свого статусу в групі.

Гіпотеза - наукове припущення щодо деякого явища, що потребує верифікації. Втомлюються або усвідомлювати, що конфлікт прино­сить їм більше шкоди, чим користі. У цей момент сторони можуть почати робити поступки, або зменшити натиск, рухатися у бік обго­ворення проблеми і прийняття рішення.

Деескалація - зниження інтенсивності конфлікту, що має місце у міру того, як сторони вирішують проблеми.

Деструктивний конфлікт - конфлікт, що поділяє людей, руйнує відносини, закінчується низкою негативних змін в особистісному і соціальному плані: ескалацією напруженості, страхом і недовір'ям.

Джерела конфліктів - збіг життєвих обставин, що впливають на веління людей, проблеми трудової мотивації, обриви в комунікатив­них зв'язках, відмінності в темпераменті і характері, віці і життєвому досвіді, рівні.

Діалог - це процес знайомства з уявленнями, почуттями, інтере­сами і/або потребами іншої групи людей в неконфронтаційному від­критому стилі.

Діагностика конфлікту - дослідження конфлікту з метою опису його суті, змісту, функцій і інших характеристик.

Дістрес - негативний вплив, що надається стресом на діяльність індивіда, аж до її повної дезорганізації.

Діяльність - процес задоволення людиною (соціальним суб'єк­том) індивідуальних або групових потреб

Динаміка - хід розвитку, змінювання якоїсь, зокрема, соціальної, характеристики, системи під впливом діючих на неї чинників.

Динаміка конфлікту - рух конфліктного зіткнення, стадії і фази його розвитку.

Завершення конфлікту - усунення об'єктивних причин, що ви­кликали конфліктну ситуацію.

Загроза за теорією сили Кеннета Боулдінга - одна з форм сили, де дві інші: «обмін» і «любов».

Захист психологічний — регулятивна система стабілізації особи, направлена на усунення або зведення до мінімуму відчуття тривоги, викликаного внутрішньоособовим конфліктом. Психологічний за­хист виражається в таких захисних механізмах, як придушення, запе­речення, сублімація, проекція, ідентифікація тощо.

Зона протиріч - предмет конфлікту: те, із-за чого виникає кон­флікт.

Ейфорія — підвищений радісний настрій, стан добросердя і без­печності, не відповідний об'єктивним обставинам.

Екстремісти - люді, що дотримуються крайніх поглядів, тобто більш крайніх різкіше і чіткіше виражених, ніж погляди інших людей в цій же ситуації.

Емоції, що випробовують люді в конфлікті, або вносяться людь­ми у розгортання конфлікту: гнів, сором, страх, недовір'я або почуття безсилля. Некеровані емоції можуть зіграти роль каталізатора в кон­флікті, підсилюють напругу і викликають додаткові труднощі у вирі­шенні ситуації.

Емпатія — співчуття, співпереживання почуттям іншої людини.

Ескалація конфлікту — наростання гостроти і розмаху конфлік­тних дій, обумовлене загостренням суперечностей між опонентами.

Ігрові ситуації за теорією ігор відмінність між позитивно-су­марними ситуаціями, де всі виграють (гра типу «виграш-виграш») і негативно-сумарними іграми, де програють всі сторони (ігри типу «програш-програш») і нуль-сумарними іграми, де одна сторона ви­грає тільки за умови, що друга сторона програє.

Ідентифікація - уподібнення, ототожнення з ким-небудь або чим-небудь; процес пізнання тієї якості особи, індивіда або соціаль­ній спільності, на підставі якого вона може бути віднесена до певного класу або типу, або ж на підставі якого особа (соціальна спільність) може бути визнана цілісною і ідентичною самій собі.

Інтерес - 1. спрямованість суб'єкта на значущі для нього об'єкти, пов'язана з задоволенням потреб, корисністю. 2. Реальна причина ді­яльності соціальних суб'єктів, спрямована на задоволення певних по­треб, що лежить в основі безпосередніх спонук, мотивів, ідей тощо, що визначається положенням і роллю цих суб'єктів в системі суспільних відносин» [Энц. социол. словарь / ред. Г.В.Осипов. — М., 1995. — С.242].

Ініціатор конфлікту - той, хто планує і керує перебігом конфлікту.

Інцидент — початковий етап в динаміці відкритого конфлікту, що характеризується прямим протиборством сторін освіти і загальної культури, переконаннях і етичних цінностях.

Катарсис — очищення, звільнення від афекту, раніше витисненого в підсвідомість і невротичного конфлікту, що є причиною.

Комплекс неповноцінності - психопатологічний синдром, стійка упевненість людини у власній неповноцінності як особи, ведуча до невротичних відхилень і невротичного конфлікту.

Компроміс - спосіб залагодження суперечності в разі несумісних позицій осіб в групі шляхом обопільних поступок.

Консенсус - згода, спосіб врегулювання конфліктів, орієнтований на сумісне узгоджене вирішення проблеми.

Конструктивний конфлікт - конфлікт, де виграш перекриває ви­трати, тобто зближує його учасників, покращує відносини між ними, переопределяя їх адекватніше, з більшою користю, який приводить до позитивних змін для всіх його учасників.

Конфлікт - зіткнення протилежно направлених, несумісних тен­денцій у свідомості окремої особи в міжсобистісних відносинах в гру­пі, пов'язане з гострими негативними емоційними переживаннями.

Конфлікт внутрішньоособистісний (внутрішня боротьба пріо­ритетів і/або переконань людини) - зіткнення усередині особи рівних по силі, але протилежно направлених мотивів, потреб, інтересів; мі- жособистісний (між окремими людьми) - зіткнення індивідів між со­бою або з групою, боротьба за інтереси кожній із сторін; міжгрупо- вий (між соціальними групами) - між різними групами, підрозділами, в яких зачіпаються інтереси людей, об'єднаних на період конфлікту в єдині згуртовані групи.

Конфлікт домінування - конфлікт, що стосуються місця в соціаль­ній ієрархії: у кого більше статус і влада в суспільстві, а у кого менше.

Конфлікт інтересів -- учасники зацікавлені в результаті рішення, але прагнуть впливати на процес ухвалення рішення, інакше цього інтересу не існує

Конфлікт латентний - прихований, неявний конфлікт, початкова стадія в розвитку конфлікту, що характеризується відсутністю відкри­тих дій опонентів.

Конфлікт самоідентифікації має місце, якщо індивід або група лю­дей думають, що їх самовідчуттю - «хто я» - щось загрожує, або їм від­мовляють у визнанні і пошані. Релігійні, етнічні і расові конфлікти і є конфліктами самоідентифікації.

Конфліктна ситуація - це ситуація прихованого або відкритого про­тиборства два або декількох учасників (сторін), кожен з яких має свої цілі і мотиви, засоби і способи вирішення особисто значущої проблеми.

Конфліктоген - слова, дії (або бездіяльність), які приводять до кон­флікту.

Конфліктологія - галузь наукового знання про природу, причини, види і динаміку конфліктів, методи їх попередження і способи їх вирі­шення.

Кооперативний підхід - підхід, який виходить із сумісної праці сто­рін над вирішенням загальної проблеми.

Кооперативна ситуація - це ситуація, в якій цілі учасників настільки переплетені, що будь-який з них може досягти своєї мети, якщо - і лише якщо - всі інші учасники досягнуть своїх.

Компроміс - вирішення проблеми, що задовольняє інтересам обох сторін частково, але не цілком.

Комформність - податливість людини реальному або уявному тиску групи.

Консенсусне ухвалення рішення вимагає, щоб кожний учасник (а не більшість учасників, як буває при мажоритарних процедурах) був згоден з даним рішенням; у процесах, заснованих на консенсусі, учас­ники повинні добитися такої угоди (хоча вона може бути і не ідеаль­ною), щоб всі за столом переговорів бажали погодитися з ним.

Конфронтація - протиборство, зіставлення різних думок, інтере­сів, цілей.

Конфронтаційний / конкурентний підхід - відношення до іншої сторони як до ворога, над яким необхідно отримати перемогу.

Про- блемно-орієнтований підхід, згідно якому друга сторона розглядається як «товариші за нещастям», тобто як що зіткнулися з тією ж пробле­мою, що і Ви, отже, як партнери, яким треба спільно вирішувати цю проблему.

Криза - різке загострення гостроти конфлікту, після якого наступає якісна зміна ситуації.

Конфронтація - активна і самостійна поведінка, направлена на за­доволення власних інтересів без врахування інтересів іншої сторони, а то і в збиток ним.

Лідер - член групи, що робить істотний вплив на свідомість і пове­дінку решти членів групи через свій особистий авторитет (неформаль­ний лідер) або посаду (формальний лідер).

Медіатор - професійний посередник в переговорах по вирішенню конфлікту.

Медіація — посередництво в конфлікті незацікавленої третьої сто­рони.

Межі конфлікту - зовнішні структурно-динамічні межі конфлікту по числу учасників ( суб'єктивні межі); по території, на якій відбуваєть­ся конфлікт ( просторові межі); за тривалістю конфлікту ( часові межі).

Міжгрупова дискримінація — встановлення відмінностей між влас- ною і інший групами, яке може служити передвісником конфлікту.

Міжгрупові конфлікти - конфлікти в полі взаємодії психік біль­ше двох осіб, об'єднаних в групи, прошарок суспільства, суспільство скільки завгодно високого рівня

Міжособистісні відносини — взаємозв'язки між людьми, що суб'єктивно переживаються, виявляються в характері і способах вза­ємних впливів, що надаються людьми один на одного в процесі спіль­ної діяльності. Міжособистісні конфлікти - зіткнення суперечностей між особами.

Модель конфлікту (аналог, схема, явище, «конфлікт») - теоретич­на інтерпретація конфлікту як структури і процесу, яка виконує піз­навальну роль, і виступає засобом пояснення і прогнозування.

Мотивація - спонука, що викликає активність суб'єкта і визначає її спрямованість.

М'який переговорний процес - переговорний процес з високим ступенем співпраці і згоди при переговорах сторін, що укладають угоду.

Напруга психічна — психічний стан, обумовлений передбачен­ням або несприятливого для людини розвитком подій.

Ненависть — стійке негативне відчуття індивіда, направлене на об'єкти, що суперечать його потребам переконанням, цінностям і ін­тересам.

Наукова методологія - певна система методів, форм, засобів і ви­дів пізнання.

Невротичний конфлікт — непродуктивно вирішуване протиріч­чя між особою і значущими для неї сторонами дійсності, супрово­джуване виникненням хворобливо-обтяжливих переживань невдачі, недосяжності життєвих цілей, непоправності втрати і так далі

Ненасильницька боротьба - боротьба групи людей з метою пере­конати кого-небудь змінити свою поведінку.

Ненасильницькі прямі дії в конфлікті можуть бути страйки, бой­коти, марші і демонстрації, тобто соціальні, економічні і політичні за­ходи дії, що мають своїй на меті переконати другу сторону змінити свою політику.

Несумісні цілі - цілі, які не можуть бути досягнуті одночасно.

Нетерпимість - небажання визнати легітимність людини, групи людей або ідеї, відмінних від Вашої.

Норми - стандартизовані правила поведінки, які приймаються членами групи за обов'язкові форми очікуваної поведінки групи як системи і кожного члена групи всередині цієї системи.

Об'єкт конфлікту - конкретна причина, мотивація, рушійна сила конфлікту. Це матеріальна (ресурс), духовна (ідея, норма, принцип і так далі) або соціальна (влада) цінність, до володіння або користу­ванню якої прагнуть обидва опоненти. Умовою конфлікту є домаган­ня однієї із сторін на неподільність об'єкту, володіння ним.

Образ конфліктної ситуації - відображення предмету конфлікту в свідомості суб'єктів конфліктної взаємодії.

Опоненти / супротивники - люди, які протистоять один одному в конфлікті; також протидіючі сторони або сторони.

Організація соціальна — диференційоване і взаємно упорядковане об'єднання індивідів і груп, що діють на основі загальних цілей, інтересів і програм.

Переговори - процес, при якому партнери з різними точками зору, вимогами, очікуваннями приходять до укладення договору.

Переконання - спроби схилити осоружну сторону до зміни відно­шення до чого-небудь або поведінки.

Поведінка - це система взаємозв'язаних дій, здійснюваних суб'єктом з метою реалізації певної функції і що вимагають його взаємодії з серед­овищем.

Позиційний конкурентний торг, коли інша сторона сприймається, як супротивник, якого слід здолати, а не партнер, з яким треба співпра­цювати.

Позиція - це те поверхневі вимоги до опонента, що висловлюють учасники конфлікту. За Фішером і Юрі, позиції це те, що люди вирішили, а інтереси - це те, що зумовило ці рішення. Вельми часто позиції сторін абсолютно протилежні, тоді як їх інтереси можуть бути цілком сумісні.

Поляризація конфлікту має місце при його інтенсифікації (ес­калації). Збільшується кількість учасників, стають жорсткішими по­зиції з обох боків. Описує процес руху до полюсів конфліктної вза­ємодії, залишаючи все менше учасників на «серединних» позиціях. Попередження конфлікту - діяльність, яку суб'єкт конфлікту здійснює у вимушеній і превентивній формі.

Посередник - третя сторона в переговорному процесі з приводу кон­флікту, що забезпечує конструктивне обговорення проблеми.

Поступка - стратегія поведінки в конфлікті, що характеризується прагненням піти від конфлікту при сприйнятті предмету конфлікту як неістотного для себе і значущого для суперника.

Потенціал (сила) - можливість і здатність реалізувати свої цілі всупереч протидії опонента; це вся сукупність потенційних і актуаль­них засобів і ресурсів сторони конфлікту.

Потреба - параметр людини як біосоціальної істоти, детерміную­чий її активність необхідність у чомусь.

Пошук - система прийомів і заходів, спрямованих людством на здобуття нових об'єктів життєдіяльності, нових знань, задоволення потреб.

Проблемна ситуація — суперечність, що містить, і що не має од­нозначного рішення співвідношення обставин і умов, в яких розвива­ється діяльність особи або групи.

Предмет конфлікту: те, із-за чого виникає конфлікт, об'єктивно існуюча або сприймана як така проблема, суперечність, ради вирі­шення якої сторони і вступають в конфлікт.

Принципові переговори вперше розроблений Фішером і Юрі тип переговорів на основі інтересів, а не позицій, пошуку взає­мовигідних варіантів рішення і використання об'єктивних кри­теріїв для визначення справедливості пропонованого рішення. Пристосування (поступка, колабораціонізм) - форма пасивної співп­раці, що характеризується бажанням пом'якшити конфліктну взає­модію, зберегти гармонію стосунків за допомогою згоди.

Прогнозування конфлікту - вид діяльності суб'єкта управління, направленої на виявлення причин конфлікту в його прихованому розвитку.

Проекція - усвідомлене або несвідоме перенесення суб'єктом власних думок, спонук і якостей на інших.

Ранг - позиція, займана однією із сторін по відношенню до проти- борчої сторони.

Революція - корінний переворот в соціально-політичному при­строї суспільства. Корінне питання всякої революції — питання про державну владу.

Регресія - реакція на відповідальні ситуації «поверненням» до ди­тячих типів поведінки, які на тій стадії були успішними.

Регулювання конфлікту - вид діяльності суб'єкта управління, пов'язаного із завершенням конфлікту.

Релаксація - стан спокою, розслабленню, що виникає у суб'єкта унаслідок зняття напруги після сильних переживань або фізичних зу­силь.

Рівень домагань - 1) рівень трудності, досягнення якого є ідеаль­ною метою майбутніх дій особи; 2) бажаний рівень самооцінки особи.

Ритуал - вид обряду; форма складної символічної поведінки, що іс­торично склалася, впорядкована система дій (зокрема мовних); вира­жає певні соціальні і культурні взаємини, цінності.

Роль - очікуваний тип поведінки, пов'язаний із соціальною позиці­єю людини поза залежністю від її індивідуальних особливостей.

Самоідентифікація - як люди бачать себе: до яких (соціальним) груп вони себе відносять, які сторони свого «Я» описують. У деяких теоріях розрізняються колективна, соціальна і індивідуальна самоіден- тифікація.

Самооцінка - цінність, яка приписується індивідом собі або окре­мим своїм якостям.

Саморегуляція - системна характеристика, що відображає здат­ність особистості до стійкого функціонування у різних умовах життє­діяльності.

Світогляд - образ світу, основні уявлення, як організовано соціаль­не оточення людини.

Середовище конфлікту - сукупність об'єктивних умов конфлікту.

Сила - здатність добитися бажаного або, по словах Кеннета Боул- дінга, «змінити майбутнє». Результату можна добитися силою (інакше кажучи «тиском»), або шляхом співпраці (або «спільними зусиллями»), або завдяки інтегруючій силі системи, а саме тих тяжінь, які утримують людей (через самоідентифікацію і соціальні зв'язки) в межах групи.

Сила інтеграції - це сила соціальних зв'язків, сила самоідентифіка- ції - це потужність інтегруючої системи, системи соціальних зв'язків, утримуючих членів групи разом.

Сором — емоція, що виникає в результаті усвідомлення людиною реальної або уявної невідповідності його вчинків прийнятим в да­ному суспільстві і таким, що розділяється їм самим вимогам мора­лі. Сором переживається як незадоволеність собою, засудження або звинувачення себе.

Соціалізація — процес засвоєння індивідом соціального досвіду в різ­них його формах, здійснюваний в спілкуванні і діяльності.

Спеціальні методи — це методи, які використовуються переважно в конкретних галузях науки.

Сприйняття - відображення у свідомості предметів, ситуацій і подій зо­внішнього світу, створене з окремих відчуттів, що поступають від органів чуттів, а також їх інтерпретація.

Співпраця - стратегія поведінки в конфлікті, що характеризується праг­ненням протиборчих сторін спільними зусиллями вирішити виниклу про­блему.

Спрямованість особистості - сукупність потреб і мотивів особи, що ви­значають головний напрям її поведінки.

Статус - це позиція у певній соціальній структурі суспільства з певними правами та обов'язками.

Стереотип соціальний — відносно стійкий і спрощений образ соціаль­ного об'єкту — групи, людину, події.

Сторони - люди, залучені в конфлікт, конфліктуючі сторони, що проти­стоять одна одній (1). та інші сторони, часто звані «третіми сторонами» (2), наприклад, медіатори і судді, треті особи.

Стратегія обеззброєння - дії, спрямовані на руйнування або зміну не­гативних стереотипів. Якщо яка-небудь людина або група уявляється іншій людині або групі ворожою і надзвичайно небезпечною, дружній жест до­брої волі буде обеззброюючим ходом, який допоможе змінити сприйняття протилежної сторони і загальмувати конфлікт.

Стрес — стан людини, що виникає у відповідь на різноманітні екстре­мальні дії (стресори). Стрес може надавати як позитивний, мобілізаційний, так і негативний вплив на діяльність (дистрес), аж до повної її дезорганізації.

Структура конфлікту - сукупність стійких елементів конфлікту, що створюють цілісну систему.

Суб'єкт - носій предметно-практичної діяльності і пізнання (індивід або соціальна група), спрямованої на об'єкт.

Суперництво - стратегія поведінки в конфлікті, що характеризується прагненням отримати перемогу над суперником.

Терор — політика залякування, придушення політичних супротивників насильницькими методами.

Толерантність - 1) терпимість до чужого способу життя, думок, по­ведінки, цінностей; 2) відсутність або слабке реагування на несприятли­вий чинник.

Тоталітаризм — система насильницького політичного панування, що характеризується повним підпорядкуванням суспільства, всіх сфер його життя влади пануючої еліти, організованої в цілісний військо­во-бюрократичний апарат і очолюваний лідером.

Трансформація конфлікту - зміни природи конфлікту, причому в кращу сторону: припинення його ескалації або примирення між окре­мими особами або групами.

Третя сторона - людина (група), що бере участь в конфлікті з метою допомоги сторонам у вирішенні їх конфлікту. Третьою стороною може бути нейтральний аутсайдер, або учасник конфлікту, готовий узяти на себе роль медіатора.

Управління конфліктом - цілеспрямоване, обумовлене об'єктивни­ми законами дія на динаміку конфлікту на користь розвитку або руйну­вання тієї соціальної системи, до якої має відношення даний конфлікт.

Усунення конфлікту - термін, що вживається для позначення перего­ворного процесу, необхідного для досягнення вирішення конфлікту між індивідами, групами або націями.

Утворення стереотипів - процес приписування індивідові або групі людей яких-небудь рис вдачі або властивостей тільки на тій підставі, що члени їх групи мають (або так вважається) подібні риси і властивості.

Примус - ситуація, коли одну із сторін вимушують силою погрози зробити щось проти волі. За Кеннетом Боулдінгом примушення має міс­це якщо людині говорять «зроби, як я хочу, а то я тобі зроблю, як ти не хочеш».

Удар - негативна реакція на попередню дію. Коли індивіда або групу людей вимушують до якої-небудь дії, найчастіше вони випробовують бажання чинити опір або відплатити тому, хто змусив їх до дії.

Установка - готовність, схильність суб'єкта до певної ситуації, певної поведінки, дії.

Ухиляння стратегія поведінки в конфлікті, що характеризується прагненням піти від конфлікту при сприйнятті предмету конфлікту як неістотний як для себе, так і для суперника

Учасники конфлікту - суб'єкти, безпосередньо залучені у всі фази конфлікту, непримиренно оцінюючу суть і протікання одних і тих же подій, пов'язаних з діяльністю іншої сторони.

Фобії — неадекватні переживання страхів, що охоплюють люди­ну в певній обстановці. Фобії зустрічаються в рамках невротичного конфлікту.

Фрустрація — переживання невдачі, блокування цілеспрямованої поведінки.

Функція конфлікту - роль, яку виконує конфлікт по відношенню до суспільства і його різних структурних утворень

Ціна виходу з конфлікту - різниця між втратами, з якими пов'яза­ний вихід з конфлікту (втрата статусу перспектив, якихось придбань, витрат на реорганізацію, знаходження нових можливостей і так далі) і придбаннями, які дають вихід (вивільнення сил для інших форм ді­яльності, відкриття нових можливостей і так далі).

Ціна конфлікту - сума витрат енергії, часу і сил на конфліктну діяльність; збитку, що наноситься недружніми діями іншої сторони; втрат, пов'язаних з погіршенням загальної ситуації.

Ціннісні відмінності - відмінності в базових уявленнях про те, що таке добре і погано, правильно і неправильно.

Ціннісні орієнтації - ідеологічні, політичні, моральні і інші під­стави для оцінки людиною навколишньої дійсності.

«Я-тверждення» і «Ви-тверждення» «Я-тверждення» конста­тують, як дана людина відчуває певну ситуацію; «Ви-твержденнія» зверненні до іншої сторони. Користуючись першим типом тверджень («Я-твердження»), тобто висловлюючи проблему в термінах власних почуттів замість звинувачень на адресу іншого можна мінімізувати ворожість і тактику оборони, покращити шанси на вирішення кон­флікту.

<< |
Источник: Скулиш Є.Д., Кузьмін С.А., Охременко О.Р., Шамара О.В.. Конфліктологія : підручник. - К. : Видавничий дім «Артек»,2015. - 362 с.. 2015

Еще по теме СЛОВНИК ТЕРМІНІВ:

  1. Перш ніж вибудовувати будь-яку теорію, спочатку потрібно визначитися щодо словника термінів, якими ця теорія оперує.
  2. Спалахування і горіння газів
  3. Загальна екологія : підручник / Л.І. Соломенко, В.М. Боголюбов, А.М. Волох ; вид. друге випр. і доп. - Херсон : ОЛДІ-ПЛЮС,2018. - 352 с., 2018
  4. Політична соціалізація особистості: сутність, інститути, етапи
  5. ЗМІСТ
  6. ЗМІСТ
  7. Логвина В.Л.. Політологія. Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літе­ратури,2006. -- 304 с., 2006
  8. 2. Душа.
  9. Методи політологічного дослідження
  10. Вступ