СЛОВНИК ТЕРМІНІВ
Абстракція — уявне відвернення від ряду властивостей предметів і відносин між ними.
Авторитет — загальновизнане значення, вплив; людина або група, що користуються загальним визнанням.
Адаптація соціально-психологічна - сукупність вчинків та дій людини, які спрямовані на переорієнтацію настанов особистості, активні, цілеспрямовані зміни оточуючого середовища, виходу з нього або пошуку умов, які допомагають реалізації мотивованої поведінки.
Агресія - індивідуальна або групова поведінка, направлена на нанесення фізичного або психологічного збитку іншій людині або соціальній групі.
Активне слухання - повне зосередження на повідомлені співбесідника, і підтвердження того, що Ви розумієте як зміст повідомлення, так і емоції та почуття, тобто що повідомлення сприйняте адекватно.
Амбівалентність — подвійність переживання, що виражається в тому, що один об'єкт викликає у людини одночасне два протилежні відчуття, наприклад, симпатію і антипатію.
Антагонізм — непримиренна суперечність.
Антагоніст — сторона конфлікту, заснованого на антагоністичній, непримиренній суперечності.
Антипатія - стійке негативне емоційне відношення індивіда до іншої людини (соціальної групи); виявляється у неприязні, недоброзичливості.
Арбітраж — спосіб вирішення суперечок, що полягає в обігу до арбітра.
Афект — сильне і відносно короткочасний емоційний стан, пов'язаний з різкою зміною важливих для людини життєвих обставин. У основі афекту лежить стан внутрішнього конфлікту, що сприймається людиною.
Аффіліация — прагнення людини бути і товаристві інших людей. Тенденція до аффіиліації зростає при залученні індивіда до потенційно небезпечної стресової ситуації. У відомих межах близькість інших призводить до зниження тривожності, пом'якшуючи наслідки стресу.
Взаємодія (інтеракція) - поведінка, яка або зорієнтована на інших людей, або відбувається під 'їх впливом.
Визначення ціни - встановлення витрат і виграшу від даної дії, і не тільки в грошовому відношенні, але і з погляду витрат часу, ресурсів, емоційної енергії і інших менш відчутних чинників людського життя.
Вирішення конфлікту - вид діяльності суб'єкта управління, пов'язаний із завершенням конфлікту.
Витіснення — один з видів «психологічною зашиті» від внутрішнього конфлікту, в результаті якого прийнятні для індивіда думки і переживання «виганяють» зі свідомості і переводяться в сферу несвідомого.
Внутрішньоособистісний конфлікт - конфлікт в полі психіки окремої особистості.
Внутрішня установка - суб'єктивне сприйняття особою свого статусу в групі.
Гіпотеза - наукове припущення щодо деякого явища, що потребує верифікації. Втомлюються або усвідомлювати, що конфлікт приносить їм більше шкоди, чим користі. У цей момент сторони можуть почати робити поступки, або зменшити натиск, рухатися у бік обговорення проблеми і прийняття рішення.
Деескалація - зниження інтенсивності конфлікту, що має місце у міру того, як сторони вирішують проблеми.
Деструктивний конфлікт - конфлікт, що поділяє людей, руйнує відносини, закінчується низкою негативних змін в особистісному і соціальному плані: ескалацією напруженості, страхом і недовір'ям.
Джерела конфліктів - збіг життєвих обставин, що впливають на веління людей, проблеми трудової мотивації, обриви в комунікативних зв'язках, відмінності в темпераменті і характері, віці і життєвому досвіді, рівні.
Діалог - це процес знайомства з уявленнями, почуттями, інтересами і/або потребами іншої групи людей в неконфронтаційному відкритому стилі.
Діагностика конфлікту - дослідження конфлікту з метою опису його суті, змісту, функцій і інших характеристик.
Дістрес - негативний вплив, що надається стресом на діяльність індивіда, аж до її повної дезорганізації.
Діяльність - процес задоволення людиною (соціальним суб'єктом) індивідуальних або групових потреб
Динаміка - хід розвитку, змінювання якоїсь, зокрема, соціальної, характеристики, системи під впливом діючих на неї чинників.
Динаміка конфлікту - рух конфліктного зіткнення, стадії і фази його розвитку.
Завершення конфлікту - усунення об'єктивних причин, що викликали конфліктну ситуацію.
Загроза за теорією сили Кеннета Боулдінга - одна з форм сили, де дві інші: «обмін» і «любов».
Захист психологічний — регулятивна система стабілізації особи, направлена на усунення або зведення до мінімуму відчуття тривоги, викликаного внутрішньоособовим конфліктом. Психологічний захист виражається в таких захисних механізмах, як придушення, заперечення, сублімація, проекція, ідентифікація тощо.
Зона протиріч - предмет конфлікту: те, із-за чого виникає конфлікт.
Ейфорія — підвищений радісний настрій, стан добросердя і безпечності, не відповідний об'єктивним обставинам.
Екстремісти - люді, що дотримуються крайніх поглядів, тобто більш крайніх різкіше і чіткіше виражених, ніж погляди інших людей в цій же ситуації.
Емоції, що випробовують люді в конфлікті, або вносяться людьми у розгортання конфлікту: гнів, сором, страх, недовір'я або почуття безсилля. Некеровані емоції можуть зіграти роль каталізатора в конфлікті, підсилюють напругу і викликають додаткові труднощі у вирішенні ситуації.
Емпатія — співчуття, співпереживання почуттям іншої людини.
Ескалація конфлікту — наростання гостроти і розмаху конфліктних дій, обумовлене загостренням суперечностей між опонентами.
Ігрові ситуації за теорією ігор відмінність між позитивно-сумарними ситуаціями, де всі виграють (гра типу «виграш-виграш») і негативно-сумарними іграми, де програють всі сторони (ігри типу «програш-програш») і нуль-сумарними іграми, де одна сторона виграє тільки за умови, що друга сторона програє.
Ідентифікація - уподібнення, ототожнення з ким-небудь або чим-небудь; процес пізнання тієї якості особи, індивіда або соціальній спільності, на підставі якого вона може бути віднесена до певного класу або типу, або ж на підставі якого особа (соціальна спільність) може бути визнана цілісною і ідентичною самій собі.
Інтерес - 1. спрямованість суб'єкта на значущі для нього об'єкти, пов'язана з задоволенням потреб, корисністю. 2. Реальна причина діяльності соціальних суб'єктів, спрямована на задоволення певних потреб, що лежить в основі безпосередніх спонук, мотивів, ідей тощо, що визначається положенням і роллю цих суб'єктів в системі суспільних відносин» [Энц. социол. словарь / ред. Г.В.Осипов. — М., 1995. — С.242].
Ініціатор конфлікту - той, хто планує і керує перебігом конфлікту.
Інцидент — початковий етап в динаміці відкритого конфлікту, що характеризується прямим протиборством сторін освіти і загальної культури, переконаннях і етичних цінностях.
Катарсис — очищення, звільнення від афекту, раніше витисненого в підсвідомість і невротичного конфлікту, що є причиною.
Комплекс неповноцінності - психопатологічний синдром, стійка упевненість людини у власній неповноцінності як особи, ведуча до невротичних відхилень і невротичного конфлікту.
Компроміс - спосіб залагодження суперечності в разі несумісних позицій осіб в групі шляхом обопільних поступок.
Консенсус - згода, спосіб врегулювання конфліктів, орієнтований на сумісне узгоджене вирішення проблеми.
Конструктивний конфлікт - конфлікт, де виграш перекриває витрати, тобто зближує його учасників, покращує відносини між ними, переопределяя їх адекватніше, з більшою користю, який приводить до позитивних змін для всіх його учасників.
Конфлікт - зіткнення протилежно направлених, несумісних тенденцій у свідомості окремої особи в міжсобистісних відносинах в групі, пов'язане з гострими негативними емоційними переживаннями.
Конфлікт внутрішньоособистісний (внутрішня боротьба пріоритетів і/або переконань людини) - зіткнення усередині особи рівних по силі, але протилежно направлених мотивів, потреб, інтересів; мі- жособистісний (між окремими людьми) - зіткнення індивідів між собою або з групою, боротьба за інтереси кожній із сторін; міжгрупо- вий (між соціальними групами) - між різними групами, підрозділами, в яких зачіпаються інтереси людей, об'єднаних на період конфлікту в єдині згуртовані групи.
Конфлікт домінування - конфлікт, що стосуються місця в соціальній ієрархії: у кого більше статус і влада в суспільстві, а у кого менше.
Конфлікт інтересів -- учасники зацікавлені в результаті рішення, але прагнуть впливати на процес ухвалення рішення, інакше цього інтересу не існує
Конфлікт латентний - прихований, неявний конфлікт, початкова стадія в розвитку конфлікту, що характеризується відсутністю відкритих дій опонентів.
Конфлікт самоідентифікації має місце, якщо індивід або група людей думають, що їх самовідчуттю - «хто я» - щось загрожує, або їм відмовляють у визнанні і пошані. Релігійні, етнічні і расові конфлікти і є конфліктами самоідентифікації.
Конфліктна ситуація - це ситуація прихованого або відкритого протиборства два або декількох учасників (сторін), кожен з яких має свої цілі і мотиви, засоби і способи вирішення особисто значущої проблеми.
Конфліктоген - слова, дії (або бездіяльність), які приводять до конфлікту.
Конфліктологія - галузь наукового знання про природу, причини, види і динаміку конфліктів, методи їх попередження і способи їх вирішення.
Кооперативний підхід - підхід, який виходить із сумісної праці сторін над вирішенням загальної проблеми.
Кооперативна ситуація - це ситуація, в якій цілі учасників настільки переплетені, що будь-який з них може досягти своєї мети, якщо - і лише якщо - всі інші учасники досягнуть своїх.
Компроміс - вирішення проблеми, що задовольняє інтересам обох сторін частково, але не цілком.
Комформність - податливість людини реальному або уявному тиску групи.
Консенсусне ухвалення рішення вимагає, щоб кожний учасник (а не більшість учасників, як буває при мажоритарних процедурах) був згоден з даним рішенням; у процесах, заснованих на консенсусі, учасники повинні добитися такої угоди (хоча вона може бути і не ідеальною), щоб всі за столом переговорів бажали погодитися з ним.
Конфронтація - протиборство, зіставлення різних думок, інтересів, цілей.
Конфронтаційний / конкурентний підхід - відношення до іншої сторони як до ворога, над яким необхідно отримати перемогу.
Про- блемно-орієнтований підхід, згідно якому друга сторона розглядається як «товариші за нещастям», тобто як що зіткнулися з тією ж проблемою, що і Ви, отже, як партнери, яким треба спільно вирішувати цю проблему.Криза - різке загострення гостроти конфлікту, після якого наступає якісна зміна ситуації.
Конфронтація - активна і самостійна поведінка, направлена на задоволення власних інтересів без врахування інтересів іншої сторони, а то і в збиток ним.
Лідер - член групи, що робить істотний вплив на свідомість і поведінку решти членів групи через свій особистий авторитет (неформальний лідер) або посаду (формальний лідер).
Медіатор - професійний посередник в переговорах по вирішенню конфлікту.
Медіація — посередництво в конфлікті незацікавленої третьої сторони.
Межі конфлікту - зовнішні структурно-динамічні межі конфлікту по числу учасників ( суб'єктивні межі); по території, на якій відбувається конфлікт ( просторові межі); за тривалістю конфлікту ( часові межі).
Міжгрупова дискримінація — встановлення відмінностей між влас- ною і інший групами, яке може служити передвісником конфлікту.
Міжгрупові конфлікти - конфлікти в полі взаємодії психік більше двох осіб, об'єднаних в групи, прошарок суспільства, суспільство скільки завгодно високого рівня
Міжособистісні відносини — взаємозв'язки між людьми, що суб'єктивно переживаються, виявляються в характері і способах взаємних впливів, що надаються людьми один на одного в процесі спільної діяльності. Міжособистісні конфлікти - зіткнення суперечностей між особами.
Модель конфлікту (аналог, схема, явище, «конфлікт») - теоретична інтерпретація конфлікту як структури і процесу, яка виконує пізнавальну роль, і виступає засобом пояснення і прогнозування.
Мотивація - спонука, що викликає активність суб'єкта і визначає її спрямованість.
М'який переговорний процес - переговорний процес з високим ступенем співпраці і згоди при переговорах сторін, що укладають угоду.
Напруга психічна — психічний стан, обумовлений передбаченням або несприятливого для людини розвитком подій.
Ненависть — стійке негативне відчуття індивіда, направлене на об'єкти, що суперечать його потребам переконанням, цінностям і інтересам.
Наукова методологія - певна система методів, форм, засобів і видів пізнання.
Невротичний конфлікт — непродуктивно вирішуване протиріччя між особою і значущими для неї сторонами дійсності, супроводжуване виникненням хворобливо-обтяжливих переживань невдачі, недосяжності життєвих цілей, непоправності втрати і так далі
Ненасильницька боротьба - боротьба групи людей з метою переконати кого-небудь змінити свою поведінку.
Ненасильницькі прямі дії в конфлікті можуть бути страйки, бойкоти, марші і демонстрації, тобто соціальні, економічні і політичні заходи дії, що мають своїй на меті переконати другу сторону змінити свою політику.
Несумісні цілі - цілі, які не можуть бути досягнуті одночасно.
Нетерпимість - небажання визнати легітимність людини, групи людей або ідеї, відмінних від Вашої.
Норми - стандартизовані правила поведінки, які приймаються членами групи за обов'язкові форми очікуваної поведінки групи як системи і кожного члена групи всередині цієї системи.
Об'єкт конфлікту - конкретна причина, мотивація, рушійна сила конфлікту. Це матеріальна (ресурс), духовна (ідея, норма, принцип і так далі) або соціальна (влада) цінність, до володіння або користуванню якої прагнуть обидва опоненти. Умовою конфлікту є домагання однієї із сторін на неподільність об'єкту, володіння ним.
Образ конфліктної ситуації - відображення предмету конфлікту в свідомості суб'єктів конфліктної взаємодії.
Опоненти / супротивники - люди, які протистоять один одному в конфлікті; також протидіючі сторони або сторони.
Організація соціальна — диференційоване і взаємно упорядковане об'єднання індивідів і груп, що діють на основі загальних цілей, інтересів і програм.
Переговори - процес, при якому партнери з різними точками зору, вимогами, очікуваннями приходять до укладення договору.
Переконання - спроби схилити осоружну сторону до зміни відношення до чого-небудь або поведінки.
Поведінка - це система взаємозв'язаних дій, здійснюваних суб'єктом з метою реалізації певної функції і що вимагають його взаємодії з середовищем.
Позиційний конкурентний торг, коли інша сторона сприймається, як супротивник, якого слід здолати, а не партнер, з яким треба співпрацювати.
Позиція - це те поверхневі вимоги до опонента, що висловлюють учасники конфлікту. За Фішером і Юрі, позиції це те, що люди вирішили, а інтереси - це те, що зумовило ці рішення. Вельми часто позиції сторін абсолютно протилежні, тоді як їх інтереси можуть бути цілком сумісні.
Поляризація конфлікту має місце при його інтенсифікації (ескалації). Збільшується кількість учасників, стають жорсткішими позиції з обох боків. Описує процес руху до полюсів конфліктної взаємодії, залишаючи все менше учасників на «серединних» позиціях. Попередження конфлікту - діяльність, яку суб'єкт конфлікту здійснює у вимушеній і превентивній формі.
Посередник - третя сторона в переговорному процесі з приводу конфлікту, що забезпечує конструктивне обговорення проблеми.
Поступка - стратегія поведінки в конфлікті, що характеризується прагненням піти від конфлікту при сприйнятті предмету конфлікту як неістотного для себе і значущого для суперника.
Потенціал (сила) - можливість і здатність реалізувати свої цілі всупереч протидії опонента; це вся сукупність потенційних і актуальних засобів і ресурсів сторони конфлікту.
Потреба - параметр людини як біосоціальної істоти, детермінуючий її активність необхідність у чомусь.
Пошук - система прийомів і заходів, спрямованих людством на здобуття нових об'єктів життєдіяльності, нових знань, задоволення потреб.
Проблемна ситуація — суперечність, що містить, і що не має однозначного рішення співвідношення обставин і умов, в яких розвивається діяльність особи або групи.
Предмет конфлікту: те, із-за чого виникає конфлікт, об'єктивно існуюча або сприймана як така проблема, суперечність, ради вирішення якої сторони і вступають в конфлікт.
Принципові переговори вперше розроблений Фішером і Юрі тип переговорів на основі інтересів, а не позицій, пошуку взаємовигідних варіантів рішення і використання об'єктивних критеріїв для визначення справедливості пропонованого рішення. Пристосування (поступка, колабораціонізм) - форма пасивної співпраці, що характеризується бажанням пом'якшити конфліктну взаємодію, зберегти гармонію стосунків за допомогою згоди.
Прогнозування конфлікту - вид діяльності суб'єкта управління, направленої на виявлення причин конфлікту в його прихованому розвитку.
Проекція - усвідомлене або несвідоме перенесення суб'єктом власних думок, спонук і якостей на інших.
Ранг - позиція, займана однією із сторін по відношенню до проти- борчої сторони.
Революція - корінний переворот в соціально-політичному пристрої суспільства. Корінне питання всякої революції — питання про державну владу.
Регресія - реакція на відповідальні ситуації «поверненням» до дитячих типів поведінки, які на тій стадії були успішними.
Регулювання конфлікту - вид діяльності суб'єкта управління, пов'язаного із завершенням конфлікту.
Релаксація - стан спокою, розслабленню, що виникає у суб'єкта унаслідок зняття напруги після сильних переживань або фізичних зусиль.
Рівень домагань - 1) рівень трудності, досягнення якого є ідеальною метою майбутніх дій особи; 2) бажаний рівень самооцінки особи.
Ритуал - вид обряду; форма складної символічної поведінки, що історично склалася, впорядкована система дій (зокрема мовних); виражає певні соціальні і культурні взаємини, цінності.
Роль - очікуваний тип поведінки, пов'язаний із соціальною позицією людини поза залежністю від її індивідуальних особливостей.
Самоідентифікація - як люди бачать себе: до яких (соціальним) груп вони себе відносять, які сторони свого «Я» описують. У деяких теоріях розрізняються колективна, соціальна і індивідуальна самоіден- тифікація.
Самооцінка - цінність, яка приписується індивідом собі або окремим своїм якостям.
Саморегуляція - системна характеристика, що відображає здатність особистості до стійкого функціонування у різних умовах життєдіяльності.
Світогляд - образ світу, основні уявлення, як організовано соціальне оточення людини.
Середовище конфлікту - сукупність об'єктивних умов конфлікту.
Сила - здатність добитися бажаного або, по словах Кеннета Боул- дінга, «змінити майбутнє». Результату можна добитися силою (інакше кажучи «тиском»), або шляхом співпраці (або «спільними зусиллями»), або завдяки інтегруючій силі системи, а саме тих тяжінь, які утримують людей (через самоідентифікацію і соціальні зв'язки) в межах групи.
Сила інтеграції - це сила соціальних зв'язків, сила самоідентифіка- ції - це потужність інтегруючої системи, системи соціальних зв'язків, утримуючих членів групи разом.
Сором — емоція, що виникає в результаті усвідомлення людиною реальної або уявної невідповідності його вчинків прийнятим в даному суспільстві і таким, що розділяється їм самим вимогам моралі. Сором переживається як незадоволеність собою, засудження або звинувачення себе.
Соціалізація — процес засвоєння індивідом соціального досвіду в різних його формах, здійснюваний в спілкуванні і діяльності.
Спеціальні методи — це методи, які використовуються переважно в конкретних галузях науки.
Сприйняття - відображення у свідомості предметів, ситуацій і подій зовнішнього світу, створене з окремих відчуттів, що поступають від органів чуттів, а також їх інтерпретація.
Співпраця - стратегія поведінки в конфлікті, що характеризується прагненням протиборчих сторін спільними зусиллями вирішити виниклу проблему.
Спрямованість особистості - сукупність потреб і мотивів особи, що визначають головний напрям її поведінки.
Статус - це позиція у певній соціальній структурі суспільства з певними правами та обов'язками.
Стереотип соціальний — відносно стійкий і спрощений образ соціального об'єкту — групи, людину, події.
Сторони - люди, залучені в конфлікт, конфліктуючі сторони, що протистоять одна одній (1). та інші сторони, часто звані «третіми сторонами» (2), наприклад, медіатори і судді, треті особи.
Стратегія обеззброєння - дії, спрямовані на руйнування або зміну негативних стереотипів. Якщо яка-небудь людина або група уявляється іншій людині або групі ворожою і надзвичайно небезпечною, дружній жест доброї волі буде обеззброюючим ходом, який допоможе змінити сприйняття протилежної сторони і загальмувати конфлікт.
Стрес — стан людини, що виникає у відповідь на різноманітні екстремальні дії (стресори). Стрес може надавати як позитивний, мобілізаційний, так і негативний вплив на діяльність (дистрес), аж до повної її дезорганізації.
Структура конфлікту - сукупність стійких елементів конфлікту, що створюють цілісну систему.
Суб'єкт - носій предметно-практичної діяльності і пізнання (індивід або соціальна група), спрямованої на об'єкт.
Суперництво - стратегія поведінки в конфлікті, що характеризується прагненням отримати перемогу над суперником.
Терор — політика залякування, придушення політичних супротивників насильницькими методами.
Толерантність - 1) терпимість до чужого способу життя, думок, поведінки, цінностей; 2) відсутність або слабке реагування на несприятливий чинник.
Тоталітаризм — система насильницького політичного панування, що характеризується повним підпорядкуванням суспільства, всіх сфер його життя влади пануючої еліти, організованої в цілісний військово-бюрократичний апарат і очолюваний лідером.
Трансформація конфлікту - зміни природи конфлікту, причому в кращу сторону: припинення його ескалації або примирення між окремими особами або групами.
Третя сторона - людина (група), що бере участь в конфлікті з метою допомоги сторонам у вирішенні їх конфлікту. Третьою стороною може бути нейтральний аутсайдер, або учасник конфлікту, готовий узяти на себе роль медіатора.
Управління конфліктом - цілеспрямоване, обумовлене об'єктивними законами дія на динаміку конфлікту на користь розвитку або руйнування тієї соціальної системи, до якої має відношення даний конфлікт.
Усунення конфлікту - термін, що вживається для позначення переговорного процесу, необхідного для досягнення вирішення конфлікту між індивідами, групами або націями.
Утворення стереотипів - процес приписування індивідові або групі людей яких-небудь рис вдачі або властивостей тільки на тій підставі, що члени їх групи мають (або так вважається) подібні риси і властивості.
Примус - ситуація, коли одну із сторін вимушують силою погрози зробити щось проти волі. За Кеннетом Боулдінгом примушення має місце якщо людині говорять «зроби, як я хочу, а то я тобі зроблю, як ти не хочеш».
Удар - негативна реакція на попередню дію. Коли індивіда або групу людей вимушують до якої-небудь дії, найчастіше вони випробовують бажання чинити опір або відплатити тому, хто змусив їх до дії.
Установка - готовність, схильність суб'єкта до певної ситуації, певної поведінки, дії.
Ухиляння стратегія поведінки в конфлікті, що характеризується прагненням піти від конфлікту при сприйнятті предмету конфлікту як неістотний як для себе, так і для суперника
Учасники конфлікту - суб'єкти, безпосередньо залучені у всі фази конфлікту, непримиренно оцінюючу суть і протікання одних і тих же подій, пов'язаних з діяльністю іншої сторони.
Фобії — неадекватні переживання страхів, що охоплюють людину в певній обстановці. Фобії зустрічаються в рамках невротичного конфлікту.
Фрустрація — переживання невдачі, блокування цілеспрямованої поведінки.
Функція конфлікту - роль, яку виконує конфлікт по відношенню до суспільства і його різних структурних утворень
Ціна виходу з конфлікту - різниця між втратами, з якими пов'язаний вихід з конфлікту (втрата статусу перспектив, якихось придбань, витрат на реорганізацію, знаходження нових можливостей і так далі) і придбаннями, які дають вихід (вивільнення сил для інших форм діяльності, відкриття нових можливостей і так далі).
Ціна конфлікту - сума витрат енергії, часу і сил на конфліктну діяльність; збитку, що наноситься недружніми діями іншої сторони; втрат, пов'язаних з погіршенням загальної ситуації.
Ціннісні відмінності - відмінності в базових уявленнях про те, що таке добре і погано, правильно і неправильно.
Ціннісні орієнтації - ідеологічні, політичні, моральні і інші підстави для оцінки людиною навколишньої дійсності.
«Я-тверждення» і «Ви-тверждення» «Я-тверждення» констатують, як дана людина відчуває певну ситуацію; «Ви-твержденнія» зверненні до іншої сторони. Користуючись першим типом тверджень («Я-твердження»), тобто висловлюючи проблему в термінах власних почуттів замість звинувачень на адресу іншого можна мінімізувати ворожість і тактику оборони, покращити шанси на вирішення конфлікту.
Еще по теме СЛОВНИК ТЕРМІНІВ:
- Перш ніж вибудовувати будь-яку теорію, спочатку потрібно визначитися щодо словника термінів, якими ця теорія оперує.
- Спалахування і горіння газів
- Загальна екологія : підручник / Л.І. Соломенко, В.М. Боголюбов, А.М. Волох ; вид. друге випр. і доп. - Херсон : ОЛДІ-ПЛЮС,2018. - 352 с., 2018
- Політична соціалізація особистості: сутність, інститути, етапи
- ЗМІСТ
- ЗМІСТ
- Логвина В.Л.. Політологія. Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури,2006. -- 304 с., 2006
- 2. Душа.
- Методи політологічного дослідження
- Вступ