6. Субєкт і об’єкт пізнання, їх зміст та співвідношення
Суб‘єкт – носій предметно-практичної діяльності, пізнання (індивід чи соціальна група), джерело активності, направленої на об‘єкт.
Об‘єкт – те, на що спрямований суб‘єкт в предметно-практичній і пізнавальній діяльності.
Об‘єкт не просто тотожний об‘єктивній реальності, а виступає як така її частина, що знаходиться у постійній взаємодії з суб‘єктом.Процес пізнання виникає в результаті взаємодії суб‘єкта і об‘єкта. Суб‘єкт і об‘єкт складають єдність протилежностей. Вони єдині, оскільки єдині природа і суспільство. Але вони одночасно і протилежні, різноякісні. Людство розвивається по своїм хоча і об‘ктивним, але специфічним законам. В суспільстві діють люди, які наділені свідомістю, а в природі – стихійні, сліпі сили.
Вирішення протиріч між суб‘єктом і об‘єктом пізнання відбувається через практику, зміни об‘єкту, підпорядкування його свідомій волі людини. В процесі практики суб‘єкт змінює об‘єкт для того, щоб він відповідав потребам і цілям людини. Практика служить і основою людського пізнання, і критерієм його істинності.
Еще по теме 6. Субєкт і об’єкт пізнання, їх зміст та співвідношення:
- 39. Співвідношення понять «людина», «індивід»
- 52. Проблема істини в теорії пізнання
- 30. Природа та ступені людського пізнання у розумінні І. Канта. Чуття, розум, розсудок.
- 51. Основні складові пізнавальної діяльності: суб’єкт , об’єкт , мета і ціль, засоби та результат
- Немецкий классический идеализм (Кант – докритический и критический период – критика чистого разума)
- Немецкий классический идеализм (Кант – Критика практического разума)
- 72. Проблема істини в соціальному пізнанні.
- 92. Теорія пізнання як дисциплінарна частина філософського знання. Методи та форми наукового пізнання. Проблема істини в історичному розвитку вчень про пізнання.
- 5. Пізнання як особливий вид діяльності.
- 6. Субєкт і об’єкт пізнання, їх зміст та співвідношення