Гуманізація політики

Переорієнтація політики на гуманістичні, соціальні, мо­ральні цінності, насамперед, допускає відповідні посування в мо­ральному пізнанні людей, уточнення уявлень про суть моралі, її функцій.

Виведення моралі за «дужки політики» означало б розрив з однією із стійких традицій людської культури. Ще Арістотель в творах «Політика», «Етика» та інших говорив про практичну орі­єнтованість моралі, підкреслюючи, що людину — політичну та моральну істоту — цікавить не добро взагалі, а досягнуте добро. А такий визнаний філософ як Іммануїл Кант називав мораль «практичним розумом». В тому, що такі глибокі ідеї згодом пе­рекручені вульгарним прагматизмом, класики політичної і соціа­льно-етичної думки не винні. Проблеми тісної взаємодії політики і моралі вчені-політологи, теоретики політичної етики Західної Європи, США, Канади, Японії та інших країн аналізують у взає­модії моралі і політики в контексті нових політичних реальнос­тей. В сучасних умовах активно працюють над проблемою полі­тики і моралі, теорії політичної етики тощо Ральф Дарендорф (Німеччина), Збігнев Бжезинський (США), Олвін Тоффлер (США), Кер Гоулд (Англія), Алек Турен (Франція) та ін.

Спільність глибинного коріння означає й принципову можли­вість погодження політики та моралі, їх збіг в головному, основ­ному. Інша справа, що, виникнувши як вираження докорінних суспільних потреб, і політика, і мораль здобули в ході еволюції статус самостійних суттєвостей та інститутів, стали розвиватися та функціонувати за власними законами. В міру поляризації сус­пільства, ускладнення політичної, економічної, соціальної, етич­ної та інших структур, можливість «розведення» форм суспільної свідомості та засобів регулювання, їх суперечливість посилилися. Але це зовсім не означає, що ситуація суперечливого відношення політики та моралі непереборна. В міру усвідомлення суспільст­вом своєї цінності, загострення проблеми виживання людства, проблеми, багато в чому породженої саме зростаючими супереч­ностями між політикою та мораллю, пошук шляхів синтезу полі­тики та моралі стає дедалі нагальнішим завданням.

Констатація фактів: політика — справа невдячна, економіка — річ бездушна, виробництво — згубне для природи, держава та особа — антиподи, в такій ситуації людство активізує увагу до проблем «олюднення» і політики, і економіки, і державного уст­рою. Ці проблеми слід стикувати й з міркувань етичного порядку для того, щоб поняття справедливість, рівність, гідність, добро, щастя не залишалися цінностями тільки свідомості, а перетворю­вались в імперативи діяльності політиків, державних структур, втілювалися в «оптимально» можливому вигляді в життя. Одним словом, незважаючи ані на які реальні перешкоди, домінуючі сте­реотипи та упередження, суспільство прагне до того, щоб знов і знов спробувати зробити політику моральною, а мораль — прак­тичною, дієвою.

Звичайно ж, моральність політики — величина відносна. В стабільних демократичних режимах мораль є одним з найважли­віших джерел взаємоповажного діалогу еліти й населення. Вод­ночас окремі політичні процеси здатні значно понизити морально допустимі межі політичних вчинків. У 1919 році, благословляю­чи створення інституту заложників (білих офіцерів), Троцький писав: мораль підкоряється інтересам революції, мета (демокра­тія і соціалізм) виправдує, при відомих умовах, такі засоби, як насильство, неправда та вбивство, якщо вони «справді ведуть до визволення людства». Таке ототожнення моралі та політики ще більш згубне для теорії і практики, аніж ігнорування політикою моральних цінностей, критеріїв. Цинізм ситуації, коли мораль перетворюється в ганебно продажну наложницю політики, крас­номовно показаний вже в античний період (Тразимах, Сократ). Жодні посилання на практичну доцільність, вказував Карл Маркс, не можуть виправдати брудні, нелюдяні, аморальні засо­би її досягнення. «Мета, для якої вимагаються неправі засоби, не є справедлива мета». Історія переконливо показала, якою трагеді­єю для народу обертається «розчинення» моралі в політиці, її на­сильницьке підпорядкування бездумним політичним схемам, злочинним, по суті, політичним задумам.