НАУКА ПРО ПОЛІТИКУ: В ПОШУКУ І РОЗВИТКУ

В сучасних умовах в будь-якому демократичному сус­пільстві існує політична освіта. З історією демократії, з проце­сом модернізації суспільства нерозривно зв’язана й історія полі­тичної соціалізації і політичної освіти.

В сучасних умовах переборюється думка про те, що мета по­літичної освіти зводиться здебільшого лише до поширення серед населення етики обов’язку, формування пієтету (тобто глибокої поваги) до держави та її законів, готовності виконувати грома­дянські обов’язки. Такий підхід, що враховує, насамперед, лише потреби держави, переважав аж до 60-х років XX століття у кон­тинентальній Європі, тоді як в США вже багато десятиріч до­мінує прагматична особиста орієнтація політичної освіти, що допускає навчання громадян вирішувати свої життєві проблеми в цивілізованому співробітництві з іншими людьми, йти на комп­роміси для відносно безболісного врегулювання різноманітного роду конфліктів. У сучасних умовах система політичної освіти в Україні та інших демократичних державах Співдружності нама­гається синтезувати європейську і американську традиції, гармо­нійно враховувати запити окремої особистості та всієї держави.

Демократична політична освіта покликана надати політиці людський вимір, стримувати прояви в політичних діях егоцент­ричної (тобто егоїстичної та індивідуалістської) мотивації, нетерпимості та емоційної неврівноваженості, а також ідео­логічного класового або національного традиціоналізму, що ви­ступає нерідко під стягом боротьби за тотальну раціоналізацію суспільства. Наука про політику ставить за мету виробити у гро­мадян стійкий імунітет або хоча б зважене, критичне ставлення до різноманітних радикалістських ідеологій, ворожих демократи­чному ладу і таких, що прагнуть нав’язати суспільству ту або ін­шу соціальну утопію. Складність і багатогранність політики як специфічного об’єкта людського інтересу неминуче відобража­ється в настільки ж багатому за змістом політичному знанні. Та і в такій сукупності уявлень важливо виділити ті погляди й пере­конання, що концентрують всю гаму політичних почуттів, оці­нок, ідей. З висот сучасності можна побачити, як у течії століть викристалізувались теоретичні підходи, що володіли чітко сфор­мульованою спроможністю до цілісного і специфічного опису суттєвості та природи політики. У країнах з нещодавнім тоталі­тарним минулим, охоплених гострою економічною і соціальною кризою, небезпека руйнівного впливу радикалістських ідеологій надто велика. Відсутність у населення України достатньої демок­ратичної культури, стійких орієнтацій на загальнолюдські цінно­сті, посттоталітарна масова ментальність, що доповнюються на­півжебрацьким існуванням більшості населення, гострими соціальними і національними конфліктами, можуть привести і вже приводять багатьох людей в обійми ідеології з новим, націо­налістичним і релігійно-екстремістським забарвленням, пану­вання яких може бути не менш руйнівним, аніж вплив офіційного марксизму.

Розуміння необхідності та важливості спільного розв’язування економічних, екологічних, енергетичних, транспортних та інших європейських проблем має загальноконтинентальний характер. Органічно складовою нового підходу до встановлення світового порядку є уявлення про світ як єдиний, цілісний, загальносвіто­вий організм.

Майбутнє — це сфера реальних можливостей. Саме від свідо­мої і активної діяльності людей залежить формування майбут­нього. I тут наука про політику відіграє важливу роль, озброюю­чи знанням політичних, соціально-економічних процесів, явищ і подій. Гуманістична місія соціального прогнозування і полягає в тому, щоб відкрити простір для майбутнього людства. Від науко­вого передбачення і свідомої діяльності народних мас в багато чому залежить, як уникнути зиґзаґів, відхилень в розвитку. Коли ж свідомий розвиток суспільства запанує над стихійними соціа­льними процесами, а сама людина перестане протиставляти себе природі й вступить з нею в гармонійні відносини, тоді на Землі запанують розумні відносини між людьми, між особистістю і суспільством, між суспільством і навколишнім середовищем, тоді запанують рівність, висока моральність, гуманізм і соціа­льна справедливість.