Предмет і об’єкт науки про політику

Питання про об’єкт і предмет науки має сенс тоді, коли за системою тих або інших знань визнається статус науки, тобто такої теорії, де відображаються закономірності реальної дійснос­ті, процесів, розроблено загальні поняття (категорії), сформульо­вано принципи застосування знань (використання закономірнос­тей) в практичній діяльності.

Предметом науки про політику є влада, головна функція якої— розподіл ресурсів, забезпечення загального порядку. Наука про політику покликана займатися вивченням факторів політич­ного впливу, пошуку шляхів стабілізації політичної системи. Предметом науки про політику є не спільні закони, а специфічні проблеми і окремі політичні інститути, вивчення процесів і ме­ханізмів того, як люди використовують політичні і соціальні ін­ститути, що регулюють їх спільне життя, і вивчення людей, які приводять в рух інших. Цінність науки про політику полягає в аналізі стійких тенденцій, що повторюються, а також процесів, узагальненні широкого досвіду політичного розвитку, виявленні і поширенні загальноцивілізаційних цінностей, перспективних на­прямків, перетворень їх у національне надбання, стійкі риси спо­собу життя.

Сучасний зміст політики, як особливої форми діяльності, принципово відрізняється від стародавньогрецького її тлумачен­ня, коли під політикою розуміють все багатоманітне життя суспі­льства з його економічними, духовними і владними аспектами. Те ж саме стосується і понять демократія, лібералізм, конститу­ціоналізм, ідеологія. Предметом теорії політики є політика з її структурними і функціональними особливостями. Суть теорети­чних досліджень політики — у виявленні вимог стійкості, змін тенденцій при збереженні повної політичної стабільності. Пред­мет політичної соціології становить політичні відносини в їх зв’язку з інтересами, статусом і свідомістю індивідів і соціальних спільностей. Предметом науки про політику є політична систе­ма суспільства, політичні дії і явища, політичні відносини між соціальними спільностями та державою, між державами та ін. I хоча предмет науки про політику має широкий аспект, все ж ос­новна її ланка — держава. Дехто з політологів вважає, що пред­мет науки про політику — це влада великих соціальних спільно­стей, прагнення оволодіти владою і зберегти безпосередню або опосередковано поєднану з суперечностями і конфліктами, що виникають між і всередині соціальних спільностей людей з при­воду розподілу матеріальних благ та ін. Тут є ототожнення полі­тичної і державної влади.

Об’єктом науки про політику виступає політична сфера суспі­льства, всі явища і процеси, що відбуваються в політичній сфері. Політичну сферу суспільства вивчає наука про політику, філосо­фія, соціологія, право, історія та інші науки, але кожна з них має свій специфічний предмет. Своєрідність науки про політику по­яснюється тим, що всі соціальні явища та політичні процеси розглядаються в контексті політичної влади. Звідси — категорія політична влада найповніше відображає суть і зміст соціального явища політика. Категорія ця універсальна тому, що, по суті, охоплює всі політичні явища і політичні процеси, які відбува­ються в суспільстві.

Отже, у визначенні предмета науки про політику виділяються два підходи: універсально-узагальнюючий і аналітико-концепту- альний. Універсально-узагальнюючий підхід до визначення пред­мета науки про політику передбачає сукупність різноманітних науково-предметних рішень. Наука про політику сприймається як сукупність політичних знань, що формулюються всіма суспіль­ними науками. Отут-то, власне, — екстенсивна, універсальна ін­терпретація предмета науки про політику. Аналітико-концепту- альний підхід визначення предмета науки про політику характе­ризує науку про політику як певну єдність найсуттєвіших рис, якостей соціального явища — політика, і ставить перед цією наукою завдання: систематизувати політичні явища, події, фа­кти, дані, політичні процеси, визначити загальну логіку і вузлові моменти аналізу, координувати спільні зусилля різних галузей на­уки.

Сучасна гостра дискусія про шляхи економічної реформи та удосконалення політичної системи в Україні, з точки зору еконо­мічної науки, становить суперечки про методи і принципи пере­ходу до ринку, але, з точки зору науки про політику, це не що інше, як теоретичне відображення зіткнень різних думок і підхо­дів соціальних сил за оволодіння економічною, а, отже, і полі­тичною владою в суспільстві. Саме зіткнення різних соціальних сил за оволодіння владою надає надто гострого характеру суспі­льним процесам в Україні. Багато того, що відбувається в Украї­ні, неможливо пояснити без урахування фактора влади. Природ­но, політика виникає там, де існує прагнення до оволодіння вла­дою, де влада, опираючись на державні інститути, служить утвердженню норм і цінностей суспільства. Без влади не може бути політики, оскільки сама влада виступає засобом її реалізації. Закономірності формування і розвитку політичної влади, форми і методи її функціонування і використання в державно-органі­заційному суспільстві і є предметом науки про політику.

Наука про політику — наука про політичне життя суспільс­тва, політичні відносини, явища і політичні процеси, закономір­ності їх розвитку і дії. Предметом науки про політику є законо­мірності розвитку суспільства, закони і принципи формування, функціонування і розвитку певних політичних систем, механізми дії і форми прояву закономірностей в діяльності особи, соціаль­них спільностей, класів і націй, народів і держав. В центрі науки про політику є організація, форми і метод функціонування полі­тичної влади, вивчення політичних теорій і концепцій, політич­них систем, політичного життя, політичної свідомості, інтересів і поведінки політичних суб’єктів.