ПЕРЕДМОВА

Лолітика є особлива сфера життєдіяльності людини. I тому що не всі люди сіють хліб, виготовляють машини або співають на сцені, не всі займаються і політикою. У деяких людей просто немає до політичної діяльності зацікавленості, інтересу, части­на людей не займається політикою тому, що не вистачає часу, інші вважають політику «брудною справою» і тому тримають­ся осторонь політики.

Формування державних, суспільно-політичних і правових структур демократичної держави України відбувається на базі давніх гуманістичних традицій, звичаїв, менталітету ук­раїнського народу, переосмислення і засвоєння нагромадже­ного людського досвіду.

В сферу політичного життя дедалі ширше залучаються економічні і політичні сили, величезні маси людей. Реальністю повсякденного буття стає інтенсивна політична соціалізація особи. Досягти моральної кон­солідації і рівноваги духу народу, піднесення, звеличення його гіднос­ті — одне з найважливіших завдань сучасності. Кардинальне відро­дження не може бути успішним в ХХІ столітті без його глибокого теоретичного обґрунтування, без подолання відчуженості між інтеліге­нтністю і професіоналізмом, зневажанням інтелектуальної праці і па­дінням престижу знань, науки. Ще в Стародавній Греції доведено, що до істини ведуть три шляхи: шлях повторення — найлегший шлях, шлях досвіду — найтяжчий і шлях пізнання, усвідомлення — найбла- городніший і найоб'ємніший, неосяжний, неохопний. Та в умовах неви­знаності науки, і насамперед суспільствознавства, що виступає теоре­тичною базою соціального життя, знаряддям, засобом, методом упра­вління і передбачень, прогнозів розвитку, людині нелегко зрозуміти, з'ясувати повноту і доцільність третього шляху до істини — пізнання. Сприймаючи кризи, соціальні конфлікти в суспільстві як неминучість долі, людина ніколи не зможе здобути духовну і матеріальну базу бут­тя.

Сучасна наука про політику — теоретичне відображення політично­го життя, політичної діяльності людей, політичних відносин і явищ, рі­зноманітності політичних процесів, наповнюючих зміст повсякденного життя суспільства, з його колізіями, емоціями, почуттями людей. В умовах демократизації суспільства наука про політику — найважливі­ший науковий орієнтир в морі найрізноманітніших політичних явищ, політичних процесів, економічних, соціальних, культурних перетво­рень. Саме в таких умовах доля кожної людини залежить від рівня фун­кціонування владних структур, політичних інститутів, дієвості і обґру­нтованості політичних рішень. Політичні знання визначають можли­вість конструктивних сил і зосереджуються на подоланні гострої кризи в економіці, соціальній, духовній і політичній сферах суспільства, кри­зи всієї соціально-економічної та політичної системи. Демократичні політичні формування ґрунтуються на природних правах людини, на повазі дотримання законів, стабільності політичного порядку, свободі вибору ідей та переконань, терпимості до іншої думки, суджень. Ово­лодіння основами політичної науки і демократичної культури — одна з найважливіших гарантій успіху політичних і економічних реформ в су­спільстві, гуманізації політики. Адже будь-які соціальні зміни почина­ються зі свідомості людей. Та наука про політику не панацея від всіх неоднозначних і хворобливих проблем в усіх сферах суспільного жит­тя. Підручник базується, насамперед, на використанні системного під­ходу до політики. Суть системного методу полягає у з’ясуванні політи­ки як цілісного, складного організаційно, саморегулюючого механізму, невпинно взаємодіючого з навколишнім середовищем. Політичній сис­темі належить верховна влада в суспільстві. Знайомство з основами на­уки про політику дасть можливість по-іншому подивитись на історичні події і на сучасне політичне життя, відшукати логіку у взаємовідноси­нах країн та народів.

Опираючись на багатющий досвід історії, на загальнолюдські знан­ня теорії політики, історію політичних вчень, на величезну практику національно-визвольного руху, можна знаходити оптимальні вирішення політичних проблем, національного відродження, зберегти і помножити інтелектуальні і матеріальні сили народу. У підручнику ставилась мета по можливості ширше висвітлити багатющу спадщину історії політич­них вчень, становлення і розвитку сучасної науки про політику, розкри­ти в усій різноманітності політичні традиції народу України, який від­різняється і оригінальністю, і багатством думки, ідей, концепцій природного права, суспільного договору, конституційних норм і стано­влення державності в Україні, джерела якої сягають у сиву давнину століть, в становленні саме української науки про політику, що вдаєть­ся у взаємодії і взаємозв’язку з усіма соціально-політичними вченнями світу. У вищих навчальних закладах України триває активний процес становлення науки про політику — політології, що дедалі більше і міц­ніше займає чільне місце серед суспільно-політичних знань. Адже ще в античності вважалось, що політика, поряд з філософією, — одна з важ­ливих наук, а Арістотель відводив політиці одне з провідних місць, вважаючи політику найважливішою наукою, тому що її функції пов’язані з основною суспільною метою — узгоджувати, регулювати спокій, творчу діяльність людей, загальне благо з благом окремих інди­відів і за допомогою управління людським суспільним співжиттям.

Створеному міфічному баченню політичного життя можна проти­ставити тільки таку політичну свідомість, яка ґрунтується на висновках науки про політику, всіх наукових політологічних шкіл і напрямків. Надавалась увага концептуальному, а не практичному аспекту науки про політику, виходячи з необхідності і правомірності висвітлення різ­номанітних за характером і змістом концепцій, поглядів на політику. Розуміння політики з позицій і концепцій, що склалися в науці про полі­тику, — ось одна з важливих умов у викладі сучасних політичних про­цесів, політичних явищ та ін. Ставилась мета відійти від застарілих по­нять (ліві і праві, радикали і консерватори, демократія і тоталітаризм та ін.), ввести інші характеристики, критерії, поняття, в які вписались би за змістом, історичною спрямованістю сучасні політичні сили. Урахо­вувалось і те, що вивчення науки про політику невідривне від вивчення історії України, всесвітньої історії, політичної історії ХХ століття, соці­альної філософії, політичної соціології, філософії глобальних проблем сучасної цивілізації та ін.

Підручник короткий за викладом, сповнений узагальнення проблем науки про політику, її розвиток. Ставиться мета по можливості ознайо­мити з розвитком політичних процесів в Світі, розкрити їх рушійні си­ли. Зрозуміло, в підручнику є і недоліки, та в підготовці його виходили з того, щоб відсутня була неузгодженість з Розумом, щоб не було лу­кавства у викладі подій, явищ політичних процесів.