Референдум
Всіх механізмів правління народу не вичерпують різноманітні республіканські та монархічні форми держави. Одним із механізмів правління народу є референдум. Референдум (лат. referendum — те, що повинно бути повідомлене) — всенародне голосування (опитування) з якогось важливого питання життя держави і суспільства.
Природно, референдум припускає рішення найбільш важливих для суспільства питань шляхом всенародного голосування, результати якого мають вищий правовий статус і обов’язкові для виконання всіма державними органами. В більшості демократичних держав референдум використовується у вигляді законодавчого механізму, особливо на місцевому рівні, хоча референдум має підлегле по відношенню до законотворчої діяльності парламенту значення. В сучасних умовах в різних країнах є істотні розбіжності в сфері права ініціативи проведення референдуму. Так, в Англії, Швеції, Норвегії та інших державах право ініціативи проведення референдуму належить лише парламенту і уряду, а у Франції та інших країнах — президенту, тоді як у Швейцарії, Австрії, Італії та інших державах право ініціативи проведення референдуму належить безпосередньо народу. В Швейцарії громадяни, зібравши 50 тисяч підписів, можуть мати право проведення референдуму, а щоб плебісцит відбувся, зовсім не обов’язкова участь у ньому більшості населення. Для того, щоб прийняти той або інший важливий для держави закон, використовується всенародне голосування, але й щоб скасувати закон, теж необхідне всенародне голосування. В ряді країн — Франція, Австралія та ін., — референдуми обов’язкові для внесення поправок до конституції. І хоча проведення референдумів, плебісцитів, особливо в масштабах всієї країни, — справа досить складна і дорога, все ж їх цінність полягає в тому, що народ за допомогою референдуму здатний безпосередньо висловити свою волю, стати творцем законів, виявити ініціативу в реалізації тих або інших проблем. Думка народу стає для державних владних структур і органів не тільки орієнтиром, але й обов’язковою для виконання. В багатьох країнах проведення референдумів у регіонах з окремих проблем влади і політики приносить певну користь.
Еще по теме Референдум:
- Референдум как особая форма принятия закона референдум
- 38. Референдум как форма осуществления народовластия: понятие и порядок назначения
- 48. Непосредственное правотворчество народа. Референдум как правовой институт.
- § 2. Развитие правового регулирования местных референдумов, голосования по отзыву депутата, члена выборного органа местного самоуправления, выборного должностного лица местного самоуправления, голосования по вопросам изменения границ муниципального образования, преобразования муниципального образования
- 51. КОНСТИТУЦИЯ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ 1993 г.
- 14. Закон как разновидность нормативно-правовых актов
- 35 Закон как источник права
- Понятие, признаки и виды законов.
- Правотворчество
- 9. Система и структура Конституции Республики Казахстан.
- Понятие закона и подзаконного нормативно-правового акта, его признаки, виды
- СТАРАЙТЕСЬ ИЗБЕГАТЬ ОШИБОК!
- 8. Информация, на которую не распространяется законодательство о рекламе.
- 50 Современная классификация российских нормативных юридических актов.
- 62. Понятие правотворчества и принципы правотворческой деятельности
- 1. Законодательная база и компетенции органов власти субъектов РФ
- 12. Источники права Российской Федерации на рубеже ХХ-ХХI вв.
- 71. Правотворчество: понятие, виды и принципы.
- 34. Правотворчество: понятие, виды, способы.