<<
>>

Референдум

Всіх механізмів правління народу не вичерпують різ­номанітні республіканські та монархічні форми держави. Одним із механізмів правління народу є референдум. Референдум (лат. referendum — те, що повинно бути повідомлене) — всенародне голосування (опитування) з якогось важливого питання життя держави і суспільства.

Природно, референдум припускає рішення найбільш важли­вих для суспільства питань шляхом всенародного голосування, результати якого мають вищий правовий статус і обов’язкові для виконання всіма державними органами. В більшості демократич­них держав референдум використовується у вигляді законодавчо­го механізму, особливо на місцевому рівні, хоча референдум має підлегле по відношенню до законотворчої діяльності парламенту значення. В сучасних умовах в різних країнах є істотні розбіжно­сті в сфері права ініціативи проведення референдуму. Так, в Анг­лії, Швеції, Норвегії та інших державах право ініціативи прове­дення референдуму належить лише парламенту і уряду, а у Франції та інших країнах — президенту, тоді як у Швейцарії, Ав­стрії, Італії та інших державах право ініціативи проведення рефе­рендуму належить безпосередньо народу. В Швейцарії громадя­ни, зібравши 50 тисяч підписів, можуть мати право проведення референдуму, а щоб плебісцит відбувся, зовсім не обов’язкова участь у ньому більшості населення. Для того, щоб прийняти той або інший важливий для держави закон, використовується всена­родне голосування, але й щоб скасувати закон, теж необхідне всенародне голосування. В ряді країн — Франція, Австралія та ін., — референдуми обов’язкові для внесення поправок до кон­ституції. І хоча проведення референдумів, плебісцитів, особливо в масштабах всієї країни, — справа досить складна і дорога, все ж їх цінність полягає в тому, що народ за допомогою референду­му здатний безпосередньо висловити свою волю, стати творцем законів, виявити ініціативу в реалізації тих або інших проблем. Думка народу стає для державних владних структур і органів не тільки орієнтиром, але й обов’язковою для виконання. В багатьох країнах проведення референдумів у регіонах з окремих проблем влади і політики приносить певну користь.

<< | >>
Источник: Політологія: наука про політику: підручник [для студ. вищ. навч. закл.] / М. І. Грибан, В. Г. Кремень — К.: Центр учбової літератури,2009. — 840 с.. 2009

Еще по теме Референдум:

  1. Референдум как особая форма принятия закона референдум
  2. 38. Референдум как форма осуществления народовластия: понятие и порядок назначения
  3. 48. Непосредственное правотворчество народа. Референдум как правовой институт.
  4. § 2. Развитие правового регулирования местных референдумов, голосования по отзыву депутата, члена выборного органа местного самоуправления, выборного должностного лица местного самоуправления, голосования по вопросам изменения границ муниципального образования, преобразования муниципального образования
  5. 51. КОНСТИТУЦИЯ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ 1993 г.
  6. 14. Закон как разновидность нормативно-правовых актов
  7. 35 Закон как источник права
  8. Понятие, признаки и виды законов.
  9. Правотворчество
  10. 9. Система и структура Конституции Республики Казахстан.
  11. Понятие закона и подзаконного нормативно-правового акта, его признаки, виды
  12. СТАРАЙТЕСЬ ИЗБЕГАТЬ ОШИБОК!
  13. 8. Информация, на которую не распространяется законодательство о рекламе.
  14. 50 Современная классификация российских нормативных юридических актов.
  15. 62. Понятие правотворчества и принципы правотворческой деятельности
  16. 1. Законодательная база и компетенции органов власти субъектов РФ
  17. 12. Источники права Российской Федерации на рубеже ХХ-ХХI вв.
  18. 71. Правотворчество: понятие, виды и принципы.
  19. 34. Правотворчество: понятие, виды, способы.