§ 15.3. РОЛЬ І ЗНАЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ У ПРОЦЕСІ РЕАЛІЗАЦІЇ СЛУЖБОВИХ ПОВНОВАЖЕНЬ ПРАЦІВНИКА ПОЛІЦІЇ

На особливу увагу, при висвітленні діяльності поліції, заслуговує питання дисципліни. Дисципліна є найважливішим соціальним чинником, що має безпосередній вплив на життя суспільства та кожної людини.

У юридичному сенсі дисципліна - це підпорядкування обов’язкам, що містяться у правових актах (нормативних, правозастосовних, інтерпретаційних, договірних) або в інших соціальних і технічних приписах.

Основні ознаки дисципліни:

1) дисципліна є формою соціального зв’язку суб’єктів, що створюється і реалізується у процесі тієї або іншої спільної діяльності (службової, трудової, навчальної тощо). Відомо, що спільна діяльність припускає певну узгодженість і організацію, що і досягається за допомогою дисципліни;

2) дисципліна пов’язана з відношенням підпорядкування одного суб’єкта іншому, що передбачає певні владні або авторитетні вимоги, установки, орієнтири. Проте самі по собі стосунки підпорядкування похідні або від влади, або від авторитету.

Дисциплінованість характеризує суб’єктивні якості окремого індивіда і є результатом виховання, соціалізації людини. Дисциплінованість не зводиться тільки до слухняності, а й включає необхідність свідомої ініціативи з боку людини. Високий рівень свідомості дозволяє людині програмувати свою поведінку та діяльність, ставити найближчі перспективні завдання, цілі та сприяти їх досягненню, що дає можливість контролювати свої думки і справи, передбачати їх наслідки, давати їх аналіз, оцінку, співвідносити їх зі справами і вчинками інших людей та з вимогами соціальних норм.

Одна з основних властивостей дисципліни - її єдність, оскільки вона втілює суспільні інтереси, не може діяти вибірково, витікає з єдності обов’язків. Утілюючи суспільні інтереси, дисципліна повинна логічно забезпечуватися правовою політикою держави, основною ідеєю якої є не лише забезпечення надійних гарантій захисту конституційних прав і основоположних свобод людини та громадянина, але й виконання ними обов’язків по відношенню до суспільства і держави.

Дисципліну, залежно від того, які відносини регулюються і якими нормами стверджується порядок поведінки людей поділяють на такі види:

1. державну - виконання державними службовцями вимог, що ставляться державою;

2. трудову - обов’язкове дотримання учасниками трудового процесу встановленого розпорядку;

3. військову - дотримання військовослужбовцями правил, встановлених законами, військовими статутами, наказами;

4. договірну - дотримання суб’єктами права договірних

зобов’язань;

5. фінансову - дотримання суб’єктами права бюджетних,

податкових та інших правил;

6. технологічну - дотримання технологічних правил у процесі виробничої діяльності та ін.

Державна дисципліна - це режим верховенства закону у взаємовідносинах органів держави, посадових осіб, інших уповноважених суб’єктів, заснований на вимогах до кожного суб’єкту виконувати свої обов’язки, не перевищувати свої повноваження, не зазіхати на права інших, проявляти ініціативу та відповідальність за доручену справу. Державна дисципліна передбачає свідоме позитивне ставлення громадян до встановленого правопорядку, що виражає інтереси всього населення. Дисципліна сприяє розвитку соціально- політичної активності громадян, являє собою невід’ємну властивість демократії.

Державна дисципліна, законність і правопорядок пов’язані між собою тому, що державна дисципліна неможлива без дотримання та виконання норм права та свідомого позитивного відношення державних службовців до встановленого порядку.

Але між законністю та дисципліною є відмінності у змісті та місці в системі правового регулювання:

- з точки зору права законність виступає основою дисципліни, але дисципліна - не тільки правове, але і соціальне явище. Вона не вичерпується законністю. Якщо законність означає чітке та неухильне дотримання норм права, то дисципліна припускає ще й активність, ініціативу у роботі;

- державна дисципліна ширше ніж поняття законності, оскільки забезпечується як нормами права, так й іншими соціальними нормами, особливо нормами моралі.

- дисципліна та законність мають різні результати дії. Результат законності - правопорядок. Результат дисципліни - суспільний порядок.

- державна дисципліна реалізується у сфері здійснення функцій держави, її органів, установ, підприємств. Її різновидами є планова, фінансова, службова та ін.

У службово-професійній діяльності працівників поліції, окрім законності, суттєву роль відіграє дисципліна. Службова дисципліна в поліції - це система суспільних відносин, суб’єктами яких є працівники, які суворо і точно виконують згідно з порядком і правилами, встановленими законодавством України, присягою, статутами, нормативно-правовими актами Міністерства

внутрішніх справ України і наказами начальників, що видаються в межах їх повноважень та дотримуються обмежень у процесі своєї професійної діяльності^[CCCXLIII].

В умовах морально-психологічного перевантаження, деградації моральних цінностей у суспільстві, постійного зростання рівня злочинності, політичного протистояння суттєву роль відіграє дисципліна особового складу служб і підрозділів поліції, яка фактично є основою функціонування системи і забезпечення стабільності в державі. Складність процесів соціальної трансформації, що відбуваються в державі, певним чином позначається на дисципліні особового складу поліції.

Службова дисципліна є одним з видів державної дисципліни, містить особливі форми зв'язків і стосунків між начальниками та підлеглими, фахівцями різних служб і підрозділів, між підрозділами (стосунки координації та субординації), а також способи діяльності керівників, підлеглих, засновані на правових і моральних вимогах і спрямовані на підтримання правопорядку як в поліції, так і суспільстві в цілому. Дисципліна - це сполучний ланцюг між законністю і правопорядком. Висока організація та дисципліна - важливий стабілізуючий фактор правопорядку.

Для дисципліни характерні такі функції:

- організаційно-управлінська, вона об'єктивно притаманна всім системам, елементи якої взаємодіють між собою і між ними існує чітка ієрархія та субординація;

- дисциплінарно-стройова, вона виражається в чіткому та суворому виконанні вимог присяги, статутів, нормативно-правових актів, дотримання статутів, субординації та етикету;

- виховна, вона формує позитивне ставлення до соціальної ролі та статусу в суспільстві, справляє відчутний вплив на особовий склад, на корекцію його поведінки і культури, на свідомо відповідальне ставлення до виконання покладених на нього обов'язків.

- виконавчо-розпорядча, полягає у своєчасному й оперативному виконанні наказів і розпоряджень керівництва, реагуванні працівниками поліції на заяви та скарги громадян, сумлінному виконанні своїх службових обов'язків;

- етико-психологічна функція вказує на те, що на дотриманні законності та дисципліни серед особового складу поліції істотно позначається морально-психологічний стан колективів, тобто так звана «внутрішня дисципліна». Іншими словами, це внутрішня морально- психологічна готовність, що ґрунтується на високому усвідомленні великої відповідальності за неухильне виконання службового і громадянського обов'язку, необхідності підпорядкування свого «Я» волі керівника.

Особлива відповідальність за дотримання дисципліни серед особового складу покладається на керівника - начальника органу чи підрозділу поліції. Дисципліна може існувати тільки тоді, - наголошував єпископ Збройних сил Франції монсеньйор Мішель Дюбост, - коли командир є щирою людиною, вірить в те, що робить, і живе цим: дисципліна не можлива без особистого прикладу начальника^[CCCXLIV]. Службова дисципліна в поліції базується на принципі єдиноначальності, сутність якого в тому, що в одній особі повновладного керівника сконцентровані майже всі функції управління. Він виступає повновладним організатором підбору, розстановки і виховання кадрів, несе персональну відповідальність за стан законності та дисципліни своїх підлеглих тощо. Я. Кондратьєв зазначав, що справжньому керівнику, властиві такі моральні риси, як дисциплінованість, порядність, чесність, здатність сприймати нове, прислухатися до критики, любити людей^[CCCXLV]. Вимогливість начальника-керівника буде найбільш ефективною, якщо вона систематична і поширюється на всіх без винятку підлеглих. При цьому керівник обов’язково повинен бути тактовним, не допускати грубості, приниження гідності підлеглих, поєднувати вимогливість з піклуванням про них.

Дисципліна як соціально-правове явище має свою структуру, зміст, форму і принципи. Основними принципами дотримання службової дисципліни працівниками поліції є принципи: відповідальності, системності, послідовності та обов’язковості. Аналіз стану законності та дисципліни в діяльності поліції повинен спиратися на певні принципи:

- принцип об’єктивності орієнтує на правдиве відображення існуючих явищ у правовій сфері. Це означає, що стан законності та дисципліни в службах і підрозділах МВС України слід аналізувати і давати їм оцінку такими, якими вони є реально, без будь-якого спрощення і штучного ускладнення;

- принцип науковості вимагає, спираючись на принцип об’єктивності, вивчати соціально-правові явища в їх взаємозв’язку та взаємовпливі. Це допомагає розкривати внутрішні суттєві зв’язки і відношення, їх вплив на стан законності та дисципліни, вплив об’єктивних і суб’єктивних факторів, що зумовлюють причини і умови їх порушень працівниками поліції;

- принцип послідовності полягає у дотриманні чіткої систематизації при класифікації стану, законності та дисципліни в поліції. Він вимагає, щоб при аналізі правопорушень усі факти були тісно і послідовно пов’язані між собою;

- принцип єдності історичного і логічного відіграє суттєву роль в аналізі процесів і явищ у сфері правоохоронної діяльності, дозволяє встановити зв’язки між минулим і сучасним, виокремити основні тенденції розвитку, обробити вже накопичений досвід, сформулювати пропозиції щодо поліпшення діяльності правоохоронних органів. Тільки гармонійний взаємозв’язок історичного і логічного в процесі пізнання дає можливість одержання історико-правових знань про сутність і специфіку функціонування права, стану законності, організації та дисципліни у правоохоронних структурах як минулого, так і сучасного в найбільш розвинутих країнах світу;

- принцип єдності теорії і практики вказує на те, що їх взаємодія і нерозривна єдність є гарантією історичного пізнання соціально- правових явищ.

Стан дисципліни та законності в службах і підрозділах поліції слід аналізувати, спираючись на статистику і соціологічну інформацію, що дозволяє типізувати працівників поліції, залежно від їх ставлення до законності та дисципліни:

- перший - працівники, які дотримуються законності та дисципліни і досягли значних успіхів у своїй службовій діяльності;

- другий - працівники, які добросовісно виконують покладені на них службові обов'язки;

- третій - працівники, які допускають незначні помилки у своїй службовій діяльності;

- четвертий - працівники, які ухиляються від виконання покладених на них обов'язків, ігнорують заборони й обмеження;

- п'ятий - працівники, які грубо порушують вимоги законності та дисципліни у своїй службовій діяльності.

Цікаву класифікацію «професійної особистості»

поліцейського США запропонував Джон Бродерик:

- «охоронник», для нього головною метою є підтримування порядку на вулицях, здійснення значної кількості арештів, надання допомоги громадянам, разом з тим він не високо цінує права та свободи людини і громадянина;

- «ідеаліст», головною метою службової діяльності вважає підтримання громадського порядку, щиро вірить у справедливість права і законів, суворо дотримується кодексу професійної честі; його характеризує упевненість у здатності законів, кримінального процесу, правил департаменту вирішити проблеми злочинності; поважає конституційні права всіх громадян, у тому числі і злочинців;

- «реаліст», не обмежує свої функції тільки підтриманням порядку, приділяє порівняно менше уваги власне поліцейській роботі; йому притаманні цинізм і сумніви щодо системи кримінального правопорядку;

- «оптиміст», вважає, що протидія злочинності та допомога людям здатні поліпшити засади суспільства; робота приносить йому відчуття внутрішнього задоволення, вважає протидію злочинності своїм важливим завданням, пріоритет віддає допомозі, послугам населенню, служінню громадськості^[CCCXLVI].

Факти порушення законності і дисципліни працівниками поліції можна поділити на три групи:

- ті, які спричинили небезпеку для життя, завдали шкоди здоров'ю чи гідності особи, істотно порушили важливі державні інтереси;

- ті, які хоч і не потягли за собою таких серйозних наслідків, але негативно вплинули на діяльність фізичних чи юридичних осіб;

- ті, які створюють у адміністративній діяльності негативний

морально-психологічний клімат, породжують адміністративні

проступки, конфлікти між поліцією та громадянами.

Особливо небезпечними є правопорушення, що вчиняються вищими посадовими особами, державними службовцями, в тому числі працівниками апарату МВС України. Згідно із законом наслідування Г. Тарда, вся гідність людини, її переконання, віра, мова, її знання, манери - результат наслідування. Протиправні дії, які є психологічним проявом, що поширюється по вертикалі, особливо небезпечні тоді, коли вчиняються тими, хто стоїть на нижній соціальній драбині, наслідують тих, хто має вищий соціальний статус.

Контрольні питання:

1. Сформулюйте поняття законності.

2. Визначте відмінність правопорядку та громадського порядку.

3. Розкрийте сутність правопорядку як правового явища.

4. Які принципи законності Ви можете назвати.

5. Вкажіть які є принципи законності та правопорядку.

6. Функція збереження і вдосконалення правопорядку виражається.

7. Фінансова дисципліна визначає.

8. Дисциплінарно-стройова функція визначаеться як.

9. Етико-психологічна функція вказує.

10. Яку роль відіграє принцип єдності історичного і логічного в діяльності працівників поліції.

Корисні джерела для підготовки до занять:

1. Декларація про поліцію: резолюція Парламентської асамблеї

Ради Європи № 690 (1979) від 8 травня 1979 р. URL:

https://constituanta.blogspot.com/2o11/12/1979_24.html

2. Про Дисциплінарний статут Національної поліції України: Закон України від 15 березня 2018 р. // Відомості Верховної Ради. - 2018, № 5, ст.35. URL: https://ips.ligazakon.net/document/T182337

3. Про затвердження Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні: Наказ МВС України від 7 липня 2017 ₽• № 575. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/zo937- 17#П14 URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/z0529-20#Text

4. Про затвердження Інструкції з організації роботи підрозділів

ювенальної превенції Національної поліції України: Наказ МВС України від 19 грудня 2017 р. № 1044. URL:

https://ips.ligazakon.net/document/RE32138

5. Про затвердження Інструкції із заходів безпеки при поводженні

зі зброєю: Наказ МВС України від 1 лютого 2016 р. № 70. URL:

https://ips.ligazakon.net/document/RE28380

6. Про затвердження Концепції запровадження в діяльності органів та підрозділів Національної поліції України скандинавської моделі забезпечення публічної безпеки та порядку під час проведення масових заходів: Наказ МВС України від 23 серпня 2018 р. № 706. URL: https://ips.ligazakon.net/document/MVS873

7. Про затвердження Положення про організацію первинної

професійної підготовки поліцейських, яких вперше прийнято на службу в поліції: Наказ МВС України від 16 лютого 2016 р. № 105. URL:

https://ips.ligazakon.net/document/RE28706

8. Про затвердження Положення про організацію службової

підготовки працівників Національної поліції України: Наказ МВС України від 26 січня 2016 р. № 50. URL:

https://ips.ligazakon.net/document/view/RE28390

9. Про затвердження Положення про підрозділи поліції особливого призначення: Наказ МВС України від 4 грудня 2017 р. № 987. URL: https://ips.ligazakon.net/document/RE32888

10. Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських:

Наказ МВС України від 9 листопада 2016 № 1179. URL:

https://ips.ligazakon.net/document/RE29706

11. Про Національну гвардію України: Закон України від 13

березня 2014 року № 876-VII. URL:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/876-18#Text

12. Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України»: Наказ МВС України від 07 листопада 2018 р. № 893. URL: https://ips.ligazakon.net/document/RE32807

Підручники, навчальні посібники, практикуми, енциклопедії, словники, довідники, публікації

1. Бугайчук К. Л. Правові основи діяльності Національної поліції України. Прикарпатський юридичний вісник. 2018. Т. 3, випуск 2(23). С. 125-130

2. Забара І. М. Міжнародна законність: концептуальні підходи в українській доктрині міжнародного права [Текст] / І. М. Забара // Вісник Київ. нац. університету ім. Т. Г. Шевченка. Міжнародні відносини. - 2017. - № 1 (46). - С. 73-77

3. Кривов'яз О. В. Державні форми забезпечення правопорядку. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Сер.: Право. 2013. Вип. 21, ч. 2, т. 1. С. 65-68

4. Крижановська О. В. Співвідношення функцій та елементів інфраструктури правопорядку за сучасних умов формування правового суспільства. Право і суспільство. 2020. Вип. 2. С. 75-83

5. Крижановський А. Ф. Законність і правопорядок: «сіамські близнюки» чи самостійні правові категорії? Науковий вісник. Львівського державного університету внутрішніх справ. 2011. № 1 (1). С. 27-36.

6. Подорожна Т. С. Законність як необхідна умова конституціоналізації правового порядку. Вісник Південного регіонального центру Національної академії правових наук України. 2015. № 5. С. 46-51

7. Подорожна Т. С. Правопорядок як результат дії ефективного права: наукові підходи до інтерпретації поняття. Держава і право. Юридичні науки. 2016. Вип. 72. C. 14-30