§ 11.3. ПРАВОВЕ ВИХОВАННЯ ПРАЦІВНИКІВ ПОЛІЦІЇ

Питання виховання, освіти, соціалізації особи постійно перебувають у центрі уваги держав, які прагнуть імплементувати загальновизнані ціннісно-правові засади формування та реалізації державної політики у сфері освіти.

Європейського освітнього простору, що зафіксовані в нормативних документах міжнародного й регіонального значення. Такі засади слугують підґрунтям формування та реалізації державної політики у сфері освіти й виховання^[262]. Правове виховання представляє собою комплекс заходів, що здійснюються різними державними і недержаними організаціями, спрямований на формування у громадян такої правової культури, яка охоплювала б усе передове в галузі знань про державу і право, поєднувала б ці знання з практикою, перетворювала б їх на правомірну поведінку всіх членів суспільства.

Отже, правове виховання - це діяльність держави та/або інших суб’єктів з метою формування в особи (правоохоронця) правових орієнтацій, поваги до права, належного рівня правових знань, переконаності у необхідності та соціальній корисності правомірної поведінки тощо.

До структурних елементів механізму правового виховання можна віднести:

- організаційну систему правового виховання, яка складається з суб’єктів, об’єктів правовиховної діяльності;

- форми правового виховання - зовнішній вираз правовиховної діяльності;

- методи правового виховання - сукупність певних способів, прийомів впливу на правосвідомість і поведінку об’єктів;

- засоби правового виховання - всі матеріальні та нематеріальні засоби, що використовуються у процесі правового виховання.

Суб’єктами правового виховання можуть бути державні (трудові колективи, заклади освіти тощо) та недержавні організації,

що проводять правовиховну роботу (профспілки, представники консультативних місій тощо).

Об’єктом правового виховання є особистість конкретного працівника поліції, окремі категорії працівників, колективи та їх правова культура.

Засобами правового виховання є: нормативно-правові акти, акти застосування норм права, медіа (радіо, телебачення, газети, журнали), культурно-освітні установи (кінотеатри, театри, будинки культури), наукова та навчальна література.

Форми правового виховання - це зовнішній вираз правовиховної діяльності та організації виховного процесу, в яких реалізується взаємодія вихователя і вихованців у різних умовах. Форми, в поєднанні з методами виховання, оптимізують роботу і дозволяють досягти поставленої мети¹.

Формами правового виховання працівників поліції є загальні та спеціальні.

Загальні форми (правова обізнаність, правова пропаганда та агітація, правове самовиховання тощо):

- правова обізнаність полягає у здійсненні комплексу заходів виховного, навчального та інформаційного характеру, спрямованих на створення умов для набуття громадянами належного обсягу правових знань та навичок у їх застосуванні, необхідних для реалізації ними своїх прав і свобод, а також виконання покладених на них обов'язків^{[263] [264] [265].}

Правова обізнаність може здійснюватись під час здобуття освіти (первинна професійна підготовка поліцейських, здобуття ступеня вищої освіті за спеціальністю право та правоохоронна діяльність тощо) із застосуванням сучасних інформаційних технологій, зокрема елементів дистанційного навчання.

Метою правової обізнаності є підвищення рівня юридичної грамотності населення щодо існуючих гарантій прав і свобод людини та механізмів їх реалізації і захисту, формування правової культури у суспільстві, подолання правового нігілізму, популяризації правових способів розв'язання проблем людей в Україні для поліпшення доступу кожного до правосуддя 3.

Реалізація концепції правової обізнаності здійснюється

Міністерством юстиції разом з Координаційним центром з надання правової допомоги, іншими

міністерствами та центральними органами виконавчої влади,

обласними та Київською міською державними адміністраціями за участю органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань відповідно до плану заходів, затвердженого Міністерством юстиції (наприклад, Наказ Міністерства юстиції від 22.08.2019 № 2633/5 «Про затвердження Плану заходів Міністерства юстиції України з реалізації правопросвітницького проєкту «Я маю право!» у 2020-2022 роках»).

Реалізація концепції правової обізнаності може здійснюватись шляхом інформування громадян про гарантовані їм Конституцією та законами України права у відповідних сферах, зокрема через засоби масової інформації, шляхом запровадження телефонних «гарячих ліній», організації зустрічей з громадянами за місцем проживання, виготовлення та розповсюдження відповідних інформаційних матеріалів тощо;

- правова пропаганда - це форма правового виховання, що полягає у формуванні високого рівня правової культури суспільства шляхом роз’яснення загальних засад державної політики у правовій сфері, поширення правових цінностей, знань, ідей, правової інформації тощо;

- правова агітація - це форма правового виховання, що полягає у здійсненні на свідомість особи правового впливу з метою схиляння її до вчинення конкретного правомірного діяння.

Правова пропаганда та агітація як форми правового виховання поліцейських можуть здійснюватись під час проведення лекцій, диспутів, наукових конференцій, симпозіумів, «круглих столів», зустрічей з відомими юристами-науковцями, працівниками правоохоронних

органів, суду тощо.

В результаті правової пропаганди та агітації зміцнюється повага до права та переконання особи (правоохоронця) в необхідності правомірної поведінки, підвищується відповідальне ставлення до виконання службових обов’язків;

- правове самовиховання - це цілеспрямований та системний процес, під час якого особа самостійно ознайомлюється із правовою інформацією, правовими цінностями, здобуває правові знання, що є основою для формування її ціннісних орієнтирів, мотивів та мети правомірної поведінки.

діяльності.

Спеціальні форми (службова підготовка,

підвищення кваліфікації, спеціалізація, перепідготовка, стажування тощо).

- службова підготовка - система заходів, спрямованих на закріплення та оновлення необхідних знань, умінь та навичок працівника поліції з урахуванням специфіки та профілю його службової

Реалізація службової підготовки передбачає визначення порядку планування, проведення та обліку занять, здійснення контролю знань, умінь та навичок осіб молодшого, середнього та вищого складу Національної поліції України (наприклад, наказ МВС України від 26.01.2016 № 50 «Про затвердження Положення про організацію

службової підготовки працівників Національної поліції України»);

- підвищення кваліфікації - підвищення рівня готовності працівника поліції до виконання її професійних завдань та обов’язків або набуття особою здатності виконувати додаткові завдання та обов’язки шляхом набуття нових знань і вмінь у межах професійної діяльності або галузі знань;

- спеціалізація - складова спеціальності, що передбачає профільну спеціалізовану освітньо-професійну чи освітньо-наукову програму підготовки працівників поліції;

- перепідготовка - професійне навчання, спрямоване на оволодіння працівниками поліції іншою професією;

- стажування - набуття працівником поліції досвіду виконання завдань і обов’язків певної професійної діяльності або галузі знань^[266].

Методи правового виховання - це сукупність способів і прийомів однорідного за своєю педагогічною функцією впливу на свідомість, волю, психіку і поведінку особи (правоохоронця), що здійснюються з врахуванням здібностей, їх загальних та індивідуальних властивостей і залежно від конкретної правовиховної ситуації та полягають у вирішенні завдань і досягненні мети виховання.

Методами правового виховання є:

- методи заохочення та примусу передбачають собою сукупність моральних, матеріальних прийомів і засобів стимулювання кращих результатів різнопланової діяльності працівників поліції та примушування їх розвивати, вдосконалювати свої кращі якості і утриматися від порушення норм права й службової дисципліни. Основними прийомами примусу, що використовуються у правовиховній роботі з працівниками поліції, є: нагадування, попередження, вимога усунути недоліки, заборона, попередження про притягнення до юридичної відповідальності.

- особистий приклад - це цілеспрямований, планомірний і системний вплив на свідомість і поведінку працівників поліції шляхом особистої участі керівника, педагога у виконанні службових завдань;

- метод тренування сприяє доведенню необхідних в діяльності працівників поліції умінь до автоматизму з мінімальним ризиком помилитись;

- метод змагання надає можливість створити атмосферу здорового суперництва, рівняння на лідерів, стимулювання співпраці між усіма учасниками правовиховного процесу, а також забезпечує згуртованість, взаємоповагу та взаєморозуміння в колективі;

- спостереження передбачає цілеспрямовану, системну фіксацію тих явищ, феноменів, що цікавлять педагогів, керівників, інших учасників правовиховного процесу з метою їх обробки, дослідження, аналізу й подальшого використання у практичній правовиховній діяльності^[267].

Виходячи з мети та змісту правового виховання виділяють такі принципи:

- гуманізму - полягає у поєднанні вимогливості та довіри, любові й поваги до людини, а також нетерпимості до всіх форм приниження її честі та гідності;

- демократизму - означає, з одного боку, співробітництво у правовиховній роботі між вихователем і вихованцем, що робить їх рівноправними суб’єктами правовиховного процесу, а з іншого - виключає вседозволеність та безконтрольність;

- науковості - передбачає наукове пізнання закономірностей суспільного розвитку, аналіз потреб суспільства та їх задоволення за допомогою права, правотворчої, правозастосовної та правоохоронної діяльності держави;

- об’єктивності інформації - полягає у висвітленні реальної правової дійсності незалежно від особистої думки чи оцінки.

- відкритості та прозорості - означає забезпечення доступу до публічної інформації у сфері правового виховання, розвиток партнерських зв’язків із громадськістю, державними організаціями тощо;

- системності - передбачає те, що правовиховна робота проводиться відповідно до розроблених планів, програм, наукових підходів у встановлені терміни;

- цілеспрямованості - забезпечує послідовну реалізацію всіх правовиховних заходів та належну підготовку до виконання професійних обов’язків.

Функції правового виховання - це напрями впливу на світогляд особи (правоохоронця) загалом та на їі правову свідомість і поведінку зокрема.

Види основних функцій правового виховання:

- пізнавальна - забезпечує здобуття особою (правоохоронцем) знань про право та державу, особливості службової дисципліни, форми, способи та методи забезпечення належного стану законності та правопорядку тощо;

- ідеологічно-виховна - спрямована на розвиток та формування правової свідомості та правової і професійної культури, соціально - правової активності, правомірної поведінки та службової дисципліни;

- регулятивна - здійснює вплив на поведінку особи (правоохоронця) проектуючи її у відповідності до діючої в суспільстві системи норм права, правових цінностей та законних інтересів;

- охоронна - спрямована на вироблення необхідних знань, умінь, навичок щодо охорони суспільних відносин;

- практико-прикладна - передбачає здійснення правового виховання у відповідності до суспільних перетворень, допомагає реалізувати теоретичні правові моделі в юридичній практичній діяльності;

- профілактична - створює умови для запобігання деформації професійної правосвідомості та усунення причин, що сприяють її появі.

Контрольні питання:

1. Сформулюйте визначення правової культури як соціального явища та назвіть її ознаки.

2. Охарактеризуйте функції і види правової культури.

3. Визначте зміст поняття «правові цінності» та здійсніть їх класифікацію

4. Сформулюйте визначення правової свідомості та назвіть її ознаки.

5. Охарактеризуйте функції і види правової свідомості

6. Назвіть особливості правової культури працівників поліції.

7. З’ясуйте різновиди соціальних заходів щодо формування правової культури суспільства, окремих соціальних груп та індивідів.

8. Охарактеризуйте елементи механізму правового виховання.

9. Назвіть форми та методи правового виховання працівників поліції.

10. Охарактеризуйте принципи правового виховання.

Корисні джерела для підготовки до занять:

1. Власенко В. П. «Ціннісно-правові засади Європейського

простору вищої освіти. Освіта на Луганщині. № 4 (61). Сєвєродонецьк. 2020. С. 9-12. URL:

https://drive.google.eom/file/d/1kdCkvyBhH91kCMBWA59SlKdegnSkAW4 D/view

2. Власенко В. П. Правові та моральні цінності у нормативному регулюванні діяльності поліції. Наше право. 2012. №2, ч.1. С. 30-35.

3. Козяр Г. В. Імплементація світоглядних концептів соціальної відповідальності в правове виховання громадян. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Право. 2020. Вип. 62. С. 359-364.

4. Лєбєдєва Ю. О. Особливості формування правової культури в українському суспільстві. Politology bulletin. 2020. Iss. 84. С. 128-146. URL: http://nbuv.g0v.ua/UJRN/Pv_2020_84_12

5. Пендюра М. М., Старицька О. О. Поліцейська деонтологія : навч. посіб. Київ. 2020. 276 с.

6. Про Національну програму правової освіти населення. Указ

Президента України від 18.10.2001 № 992/2001. URL:

https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/992/2oo1#Text

7. Українці активніше захищають свої права: результати

опитування. Соціологічне опитування у 2020 році. Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва у співпраці з Центром про права людини ZMINA за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні. URL: https://pon.org.ua/novyny/8390-ukrayine-aktivnshe-zahisehayut-svoyi- prava-rezultati-opituvannya.html

8. Хайруліна Н. Ф. Дубова Г. В. Гендерно-правова культура майбутніх фахівців правоохоронних органів. Education and pedagogical sciences. 2021. № 2. С. 35-46.

9. Шай Р. Вплив правової культури на формування та розвиток правового суспільства в Україні. Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія : Юридичні науки. 2020. Т. 7, № 4. С. 142­147.

10. Шопіна І. М. Проблеми правового та організаційного забезпечення розвитку інформаційної культури військовослужбовців Збройних Сил України. Збірник наукових праць Центру воєнно- стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського. 2021. № 2. С. 139-145. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpevsd_2021_2_21