Марена.

Є ще одна стародавня богиня, — це Марена, богиня весни, добре знана у слов’ян, а особливо в українців. її завжди пов’язують з Купайлом, або й звуть жінкою його. Часом Марену в’яжуть з Мо- кошею.

Пам’ять Марени святкували двічі на рік: 1-го березня і вночі з 23-го на 24-го червня (за старим стилем), звичайно святкується разом з Святом Ку­пайла.

Свято Марени постало дуже давно, — ще за чорноморсько-дунайської доби, за родового ладу. Стародавні пам’ятки, часто згадуючи Купайла, ніко­ли не згадують Марени. В Україні вона міцно заще- пилася, а в кінці переродилася на підступну жінку- чарівницю, а то й смерть.

Свято Марени святкується над водою, звідси пішла, певне, й її назва Марена, від лат. Marinus — морський. Часті й інші фонетичні форми: Морена, Морина, Моряна.