1.5. Глобальна екологічна криза

Глибоке порушення природної екологічної рівноваги та напружений стан взаємин між людиною і природою, яке пов’язане з невідповідністю виробничих сил та виробничих відносин в людському суспільстві ресурсним можливостям біосфери, називають екологічною кризою.

Найважливішою складовою частиною розвитку суспільства є сприятливий екологічний стан навколишнього середовища. Покоління, що зараз вступає в життя, одержить у спадщину, на жаль, непрості екологічні проблеми, усвідомлення яких необхідне для світосприймання сучасної людини. Екологічна ситуація в світі стає все більш загрозливою для існування цивілізації та посилює низку негативних факторів:

– занепад людської моралі;

– зростання бідності, злочинності;

– підвищення агресивності;

– поширення хвороб (особливо СНІДу й злоякісних пухлин);

– деградація природи;

– загострення до критичного рівня конфлікту між техносферою та біосферою.

До розвитку глобальної екологічної кризи, які сьогодні загрожують існуванню нашої цивілізації, призвели два «вибухи» — демографічний, тобто різке зростання чисельності населення Землі за останнє століття, та промислово-енергетичний..

Демографічний фактор. За висновками експертів, некероване зростання населення планети — головна причина розвитку глобальної екологічної кризи, яка спричинила решту криз (виснаження ресурсів, забруднення геосфер, негативні кліматичні зміни тощо).

У 1650 р. чисельність населення Землі становила близько 500 млн чоловік; протягом наступних 200 років вона збільшилася вдвоє, ще раз удвоє зросла вже за 80 наступних років, у 1975 р. досягла 4 млрд чоловік, а в 1999 р. перевищила 6 млрд.

Чисельність населення Землі нині вже така, що якби людей рівномірно розподілити на поверхні планети, то відстань між ними дорівнювала б лише 300 м.

Щохвилини населення нашої планети збільшується на 172 людини. Це означає: щотижня до населення Землі додається 1,7 млн чоловік — стільки, скільки зараз проживає в таких містах України, як Запоріжжя, Житомир і Вінниця разом узятих.

За прогнозами, в найближчому майбутньому чисельність населення зростатиме приблизно на три особи щосекунди, тобто на 90—100 млн на рік, а на початку XXI ст. досягне 7—8 млрд. При цьому приріст населення відбуватиметься за рахунок країн, що розвиваються (88 %). Учені-демографи вважають, що до 2100 р. чисельність населення Землі має стабілізуватися десь на рівні 9—13 млрд чоловік.

Спеціальні дослідження показують, що для підтримання нормального існування такої кількості людей природних ресурсів Землі й можливостей біосфери буде абсолютно недостатньо. Навіть, якщо кількість населення становитиме 7—8 млрд чоловік, на планеті відбуватимуться масові вимирання людей від голоду, поширюватимуться епідемії, хвороби, спалахуватимуть війни через нестачу прісної води.

Промислово-енергетичний фактор. Учені підрахували, що сучасна біосфера Землі здатна підтримувати нормальне існування й розвиток не більш як 4—5 млрд чоловік, до того ж за умов оптимального розподілу національних доходів, взаємодопомоги, підтримки та взаєморозуміння всіх націй, їхньої високої екологічної культури, ефективного використання загальнолюдського інтелекту для забезпечення добробуту всіх людей планети, глобального миру, раціонального природокористування й охорони природи.

Останніми ж десятиліттями цих умов не дотримують, що спричинює розвиток глобальної енергетичної й екологічної кризи, появу нових страшних захворювань (СНІД, пропасниця Ебола, нові різновиди грипу), почастішання епідемій різних захворювань, спалахування воєн, виникнення страшних аварій, природних і техногенних катастроф.

Дедалі більше регіонів планети стають зонами екологічного лиха: Україна, Приазов'я, Чорне, Балтійське та Японське моря, Урал, Арал і Приаралля, Перська й Мексиканська затоки, Кузбас, Тюменські нафтопромислові райони, Нова Земля, Сахель, Ефіопія, Кувейт, райони всіх міст-гігантів та ін.

Нерегульований приріст населення, який призвів до розширення енерговиробництва й як наслідок — до активного забруднення природи, випадання кислотних дощів, утворення озонових «дір», парникового ефекту, появи й поширення хвороб, зубожіння більшості населення планети, став причиною також того, що сьогодні у світі близько 10 млн дітей приречені до напівголодного існування, майже 200 млн — харчуються неповноцінно, споживаючи при цьому недоброякісні продукти й воду.

Ресурсопоглинання.

Зменшення біорізноманітності. Зменшення біорізноманітності — це серйозна втрата біосфери, одна з головних екологічних проблем сьогодення. Вчені стверджують, що протягом найближчих 20—30 років через техногенні зміни в навколишньому середовищі світ може втратити більш як 1 млн. видів рослин і тварин. Швидкість вимирання видів сьогодні в 1000 разів перевищує природну. Близько 10 % видів рослин зони помірного клімату та 11 % видів птахів світу опинилися під загрозою зникнення.

Добре відомо, що одна з умов ефективного існування, виживання, пристосування до змін будь-якої екосистеми — наявність певної кількості видів живих організмів у ній, котрі еволюційно добре пристосувалися до існування й активно функціонують, взаємодіючи один з одним у процесах обміну речовиною, енергією, інформацією. Інакше кажучи, біологічна різноманітність — це запорука стійкості, витривалості як окремих екосистем, так і біосфери в цілому. Екологічні взаємодії різних видів живих істот із довкіллям формують екосистеми, від стану яких залежить життя людей.

Загибель водних екосистем. Величезна кількість отруйних речовин, що накопичуються навколо міст, промислових центрів і перенасичених хімічними добривами й пестицидами сільськогосподарських угідь, виноситься поверхневими та ґрунтовими водами в річки, а звідти — в моря й океани. До них додаються забруднювачі, що переносяться вітром, нафтопродукти від аварій танкерів та від роботи нафтопромислів, побутові стоки міст і селищ, розташованих на узбережжях. Підприємства хімічної промисловості, а також ті, що виробляють добрива, щороку скидають у річки й водойми близько 50 млн. т агресивних речовин, у яких містяться, зокрема, фенол, фтор, пестициди, формальдегід.

Забруднення атмосфери. Величезну тривогу в світі викликає перезабруднення атмосфери шкідливими газами, що призводить до збільшення площ озонових «дір» та активізації розвитку парникового ефекту на планеті. Перше явище спричинило зниження захисної дії озонового шару від сонячного ультрафіолетового випромінювання й, як наслідок, — масові захворювання людей (рак шкіри, опіки, втрата зору) і тварин — дельфінів, китів, які проживають під озоновими «дірами» (Австралія, Південна Аргентина, Ірландія, Скандинавія). Парниковий ефект призводить до потепління клімату, танення льодовиків, значного глобального підвищення рівня Світового океану, до змін режиму утворення циклонів і буревіїв, порушення функціонування, навіть деградації екосистем окремих районів суші.

Питання до самоконтролю

1. Дайте сучасне визначення екології.

2. Історія виникнення науки «екологія».

3. Які предмет і завдання сучасної науки про довкілля – екології?

4. Розкрийте структуру сучасної екології.

5. Що вивчає аутекологія, демекологія, синекологія?

6. Що ви розумієте під поняттям екологічні закони ?

7. У чому полягає сутність закону мінімуму?

8. У чому полягає правило 10 %?

9. У чому полягає суть закону Шелфорда?

10. Поясніть суть екологічного правила Бергмана.

11. Перелічте та поясніть суть законів Б. Коммонера.

12. Визначте мету соціально-екологічних досліджень.

13. Назвіть основний об’єкт досліджень екології.

14. Хто перший запропонував термін «екологія» ?

15. Що ви можете розповісти про вклад вчених у розвиток науки «екологія»?

16. Назвіть основні екологічні поняття.

17. Дайте визначення демографічного фактору.

18. Які два “вибухи” стали причиною різкого погіршення екологічної та соціально-економічної ситуації на нашій планеті?

19. Наведіть кілька прикладів на підтвердження факту наростання глобальної екологічної кризи.

20. Рокрийте сутність поняття «екологічна криза».