Міграція ксенобіотиків у трофічних ланцюгахз2

У трофічних ланцюгах усі види речовин послідовно пере-ходять від одного організму до іншого. Органічні сполуки при цьому перетворюються у форму, специфічну для конкретного організму.

Наприклад, при живленні фітофагів можна спостерігати таку схему перетворень білків:

Розкл... Синтез

Білки тваринного організму

Білки рослин------ →Амінокислоти------------

Інший шлях проходять окремі хімічні речовини, зокрема так звані ксенобіотики - речовини, що в природі спочатку не існу-вали, а були синтезовані, створені людиною. Ці речовини прохо-дять через трофічні ланцюги в незмінному вигляді.

Згідно правила екологічної піраміди, розмір біомаси в еко-логічних пірамідах закономірно знижується при переході на кожен новий трофічний рівень. Але ксенобіотики, залишаю-чись у незмінному стані, зберігатимуть свою масу при переході

з рівня на рівень трофічної піраміди. Тому концентрація ксено­біотиків у розрахунку на одиницю біомаси буде зростати. Цей ефект називається законом концентрування речовин у трофіч-них ланцюгах.

Це може відбуватися зі стійкими пестицидами. Наприклад, за даними Н. Гріна та ін. (США,1990), в трофічному ланцюгу з чоти-рьох ланок спостерігалось зростання концентрації ДДТзз при переході від нижчого трофічного рівня на вищий (табл. 6).

Таким чином, всього за чотири ланки трофічного ланцюга концентрація ДДТ зросла в 1875 разів. Аналогічно концентру-вання в трофічних ланцюгах може відбуватися з радіоактив­ними речовинами та важкими металами.

32 Використано матеріал посібника Злобін Ю.А., Кочубей Н.В. Загальна екологія: Навч. пос. - 2-ге вид., стер. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2005. - С. 99.

33 Інсектицид, який у водній екосистемі застосовувався для знищення комарів

Таблиця 6

Накопичення ДДТ у трофічному ланцюгу водної екосистеми

Так, концентрація радіоактивного Cs137 (за даними Д.Н. Криволуцького та ін., 1989 р.), при переході від однієї трофіч-ної ланки до іншої збільшується в 1,5-8 разів.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

Явище концентрування ксенобіотиків приводить до нега­тивних наслідків для всієї практики господарювання людини в природних екосистемах. Забруднення, що вва­жається незначним при оцінці кількості забруднювача в навколишньому середовищі, стає катастрофічно небезпеч­ним при дії закону концентрування, і перш за все, для самої людини, яка знаходиться на вершині всіх трофічних ланцюгів пасовищного типу.

Багато мінеральних речовин, не руйнуючись, потрапляють у біо­геохімічний цикл (гірські породи, атмосфера та ін.), при цьому їх шкідлива дія на організм знижується. Так трофічні ланцюги виконують бар’єрну функцію. Саме концентруючі та бар'єрні функції живої речовини і дають можливість екосистемі самоо- чищуватися. Але існує верхній граничний рівень концентрації, перевищення якого вже не дає можливості біому очиститися від даної речовини. Це залежить від типу забруднюючої речовини та швидкості надходження забруднюючої речовини в екосистему. Ефективніше самоочищення відбувається при поступовому надходженні забруднюючої речовини, ніж при разових вики-дах в екосистему відразу великої кількості ксенобіотиків.

Кількісна оцінка здатності біоценозу до самоочищення здійснюється на основі порівняння швидкості надходження тієї чи іншої речовини до екосистеми зі швидкістю асиміля-ції цієї речовини екосистемою.

12.3.