Організм як середовище життя

Поява організменного середовища життя на Землі проходила майже одночасно з появою живих організмів. Використання одних живих організмів іншими в якості місця існування не лише дуже давнє, але і широко розповсюджене явище.

поселяються інші організми, називають хазяїном. При цьому чим вище організація хазяїна, чим складніше і більше диферен-ційовані його органи і тканини, тим більше різноманітні умови,

у яких можуть поселятися співмешканці і паразити. Як середо-вище життя живий організм хазяїна характеризується рядом специфічних особливостей: наявністю для його мешканців великої кількості легкозасвоюваної їжі, постійністю темпера-турного, сольового і осмотичного режимів, відсутністю загрози висихання, захищеністю від ворогів. Одночасно з цим, пробле-матичними для співмешканців живих організмів, виступають наступні чинники: нестача кисню і світла, обмеженість життє-вого простору, подолання захисних реакцій хазяїна, тобто його „активного імунітету” і поширення від однієї особини хазяїв до інших. Крім того, це середовище завжди обмежене в часі тер-міном життя хазяїна, оскільки організм служить середовищем життя лише в живому стані. Організми, що населяють трав-ний тракт „хазяїна”, його внутрішні органи і тканини, нази­ваються ендобіонтами (греч. eπdoπ - усередині і biontos - що живе). їх усіх можна вважати паразитами кишковика хазяїна, але за своїм значенням вони відносяться до різних трофічних груп: справжні паразити (що завдають шкоди хазяїну), гіпер-паразити або надпаразити („паразит на паразиті”), мутуалісти (корисні хазяїну), коменсали (нахлібники і квартиранти, що не завдають шкоди хазяїну) і інші співмешканці, що мешкають усередині хазяїна.

Відносна стабільність сприятливих екологічних умов орга- нізменного середовища життя дає ряд переваг ендобіонтам, але в той же час обмежує можливості їх розселення, сповільнює проходження життєвих циклів порівняно з вільноживучими видами.

сті. Наприклад, для внутрішніх паразитів характерна редукція органів чуття, спрощення кишковика. Тобто спостерігається спрощення тіла паразита в порівнянні з вільноживучими його предками і родичами. В той же час спостерігається поява орга-нів прикріплення, вироблення систем захисту від імунітету хазяїна. Істотного розвитку досягають органи розмноження, що забезпечують високу плодючість. Ендобіонтам властиві досить складні цикли розвитку зі зміною одного або декількох проміж-них хазяїв.

Незважаючи на труднощі проникнення в організм хазяїна, ендобіотична фауна і флора давно і широко представлені в живому світі. Надзвичайно висока плодючість і складні жит-тєві цикли розвитку дозволяють їм виживати у боротьбі за існування.

Таким чином, усі види які існують на Землі, мають складну систему пристосувань до життя у своєму середовищі. їх вла-стивості відображають особливості того або іншого середо-вища життя.

Причому в представників різних груп живих організмів, у тому числі і дуже далеких один від одного по спорідненості, які населяють одне і те ж місце існування, розвиваються схожі вла-стивості, схожі типи пристосувань, у тому числі і пристосування до спільного проживання в одному середовищі.