<<
>>

Спадкоємні фактори підвищеного ризику РПЗ

Деякі спадкоємні пухлинні синдроми також пов'язані зі збільшеним ризиком виникнення РПЗ, так, наприклад, один з них — синдром спадкоємного раку молочної залози і яєчників, який пов'язаний з мутаціями в генах BRCA-1 і BRCA-2.

Мутації в гені BRCA-2 виявлені в 10% хворих на родинний РПЗ і в 7% хворих із загальної популяції. Такі мутації BRCA-2 являють собою спадкоємну схильність до РПЗ, яка зустрічається найчастіше, і пов'язані з десятикрат­ним збільшенням ризику захворювання у порівнянні з за­гальною популяцією.

Інший спадкоємний пухлинний синдром, пов'язаний з РПЗ — синдром Пейтця-Єгерса, який успадковується за аутосомально-домінантним типом й обумовлений мутація­ми в LKB1/STK11 гені пухлинної супресії на хромосомі 19Р13. Синдром характеризується наявністю множинних поліпів (гамартом) ПІКТ, пігментацією слизових і шкірних покривів і пов'язаний зі збільшеним ризиком виникнення пухлин товстої кишки. Ризик розвитку РПЗ у пацієнтів з цим синдромом досить високий, але точно не визначений.

Синдром родинної атипової множинної меланоми (FAMMM) є рідкісним аутосомально-домінантним захворюванням, вик­ликаним мутацією в ріб гені пухлинної супресії на хромо­сомі 9р21, і пов'язаний з розвитком численних невусів, деякі з них являють собою меланому. FAMMPC — це нова назва синдрому FAMMM, пов'язаного з розвитком РПЗ. У пацієнтів з цим синдромом спостерігався розвиток як ран­нього, так і пізнього РПЗ.

Спадкоємний неполіпозний рак товстої кишки є аутосо­мально-домінантним захворюванням, обумовленим генни­ми мутаціями, що призводять до збільшеного ризику коло­ректального раку й інших видів пухлин, включаючи рак ендометрію, яєчників і РПЗ, однак ступінь ризику зали­шається невивченим.

Існують спостереження родинного РПЗ, при яких не відзначалися спадкоємні пухлинні синдроми або панкреа­тити, припускається, що локус сприйнятливості для ауто- сомально-домінантного РПЗ знаходиться на хромосомі 4Q32-34.

Проведені нещодавно дослідження, також припускають наявність зв'язку між бактерією Helicobacter pylori і РПЗ. HP-інфекція може призвести до розвитку субклінічного панкреатиту (який, як вважається, є чинником ризику для РПЗ), і може збільшувати рівень секреції гастрину, що володіє трофіч-ним ефектом у відношенні ПЗ.

<< | >>
Источник: Лекції з клінічної онкології. Том. 1. (Пухлини травного тракту). Учбовий посібник для студентів 5-6 курсів, інтернів та сімейних лікарів. Донецьк, 2006- 256 с.. 2006

Еще по теме Спадкоємні фактори підвищеного ризику РПЗ:

  1. Фактори зовнішнього середовища, що підвищують ризик РПЗ
  2. Фактори ризику розвитку раку ободової кишки
  3. Генетичні фактори ризику виникнення раку товстої кишки
  4. Хірургічне лікування РПЗ
  5. Лікування РПЗ
  6. 4.4.3. Взаємодія неурядових, міжнародних та урядових організацій як шлях підвищення ефективності управління
  7. 3.3. Напрями підвищення ефективності організації контролю та вдосконалення законодавства у сфері оподаткування
  8. 4.4. Досвід підвищення ефективності управління (на прикладі реалізації програм по протидії торгівлі людьми в Україні)
  9. Етіологічні фактори
  10. 10.Основные факторы производства: труд, земля, капитал. Спрос, предложение и равновесие на рынках факторов производства.
  11. Вопрос 28. Тактические особенности деятельности следователя в условиях воздействия на него фактора внезапности. Учет фактора внезапности при оценке доказательств.
  12. 7. Тактичне рішення. Проблема тактичного ризику
  13. 11. Понятие «этиология». Причины и условия возникновения болезней. Этиологические факторы внешней среды. Пути внедрения болезнетворных факторов в организм и пути их распространения в организме.