<<
>>

41Співвідношення понять "людина", "індивід", "особа", "особистість", "індивідуальність".

Поняття "людина - індивід – особа - особистість - індивідуальність " перш за все характеризують якісні прояви людини. Поняття "людина" означає вид у біологічній класифікації, розумну істоту, що має принципові відмінності від усіх інших істот.

Поняттям "індивід" позначають окремо взятого представника людського роду, якому властиві неповторні й унікальні природні і соціальні якості, представлені далеко не у всій родовій повноті та яскравості. Тобто в кожному конкретному індивіді представлені далеко не всі можливі прояви родових якостей людини. Тому ми не можемо прямо і безпосередньо переносити всі характеристики роду на індивіда, як і навпаки. Таку діалектику одиничного та загального в індивіді часто позначають висловами: "типовий індивід ", "дуже своєрідний індивід " тощо. Поняття "особи" характеризує певні реальні якості людського індивіда. Тому поза індивідом особи немає. Але це не означає, що риси індивіда і є рисами особи; такі характеристики індивіда, як зріст, колір волосся, вага, особливості, наприклад, форми носа, на особу переносити безглуздо. Особистість: людська особа, що усвідомлює свої якості, свою унікальність, свої вади та переваги. Індивідуальність: особистість, яка внаслідок усвідомлення своєї неповторності розуміє, що дещо в цьому житті може зробити лише вона і прагне це реалізувати. Поняття індивідуальності може викликати (і викликає) асоціації з індивідуалізмом, і для таких асоціацій є певні підстави. Справді, індивідуальність не може сформуватися без самоусвідомлення, без виділення себе з-поміж інших людей, без певної внутрішньої зосередженості. Але це не означає і не передбачає людської самоізоляції. Навпаки, усвідомлюючи свою незамінність, індивідуальність, людина усвідомлює і свою повну ідентичність з іншими людьми: адже зрозуміти свою унікальність молена лише у порівнянні із іншими людьми та лише за умови переконаності у тому, що всі інші люди є люди, але в чомусь - не такі.

Мірою відповідальності людської індивідуальності стає вселюдськість, усвідомлення своїх життєвих здійснень як загальнолюдських або як здійснень, які щось змінюють у стані людства в певному змістовому значенні: коли чогось досягає якась окрема індивідуальність, то це демонструє можливості людства або людини як родової істоти.

<< | >>
Источник: 90 відповідей з Філософії. 2017

Еще по теме 41Співвідношення понять "людина", "індивід", "особа", "особистість", "індивідуальність".:

  1. 39. Співвідношення понять «людина», «індивід»
  2. 38. Інтелект, почуття, пам»ять і воля як здатності людини.
  3. 79. Співвідношення індивідуальної і соціальної свободи в умовах ринкової економіки
  4. 22. Відношення «людина – світ» як основоположна проблема світогляду.
  5. 4. Співвідношення філософії, науки, мистецтва, релігії.
  6. Основні екзистенціали людського буття. Сутнісні сили людини.
  7. 40. Інтелект,почуття, пам’ять і воля як здатності людини.
  8. 41Співвідношення понять "людина", "індивід", "особа", "особистість", "індивідуальність".
  9. 57. Проблема людини в філософії М. Шелера. Буття людини і космос. Метаантропологія.
  10. 79. Співвідношення «маси – особистість». Політична еліта. Толерантність. Мультикультуралізм.
  11. 90. Головні особливості метафізики історії та метафізики людини.
  12. 14. Співвідношення понять індивід, індивідуальність, особистість.
  13. 1.2. Співвідношення цілей покарання і завдань органів та установ виконання покарань, теорія і практика, можливості і дійсність виконання покарань.
  14. 1.3. Права людини, права жінок та дискусії навколо рівності
  15. Поняття та зміст забезпечення дотримання прав людини в правоохоронних органах України
  16. Сутність та система прав і свобод людини, стандарти їх забезпечення