<<
>>

Ідеї епохи Реформації

У кінці ХУ — першій половині ХУІ ст. важливим по­штовхом у розвитку соціально-політичної думки стали ідеї про­тестантизму: лютеранства, кальвінізму — ідеї епохи Реформа­ції — періоду широкого антифеодального і антикатолицького руху в Європі.

Виникнення на початку ХУІ ст. Реформації пояс­нюється політичною обстановкою, що склалася в Німеччині. То­ді, коли Англія, Франція, Іспанія та деякі інші країни Європи пе­ретворені в централізовані держави, Німеччина залишилась роздрібненою територіально і політично. За гучною назвою Свя­щенна Римська імперія німецької нації приховувалося політично нестійке об’єднання феодальних князівств з верховною владою імператора з династії Габсбургів. Влада імператора над князями базувалась на особистій залежності і по суті вважалась номіналь­ною. Великі князівства перетворювались в централізовані монар­хії. Посилювалось феодальне гноблення, створюючи вкрай не­безпечну ситуацію. Загострювались суперечності між феодалами, промисловцями і купцями, духовними і світськими, дворянством і князями. Ріс рух селян проти феодальних землевласників. Деда­лі ширше стають соціальні конфлікти, що часто набирає релігій­ну забарвленість. Реформація — перша, ще незріла буржуазна революція в історії людства; буржуазія в союзі з частиною дво­рянства виступила проти панівної католицької церкви. Реформа­ція почалась у Німеччині, охопила ряд європейських країн і при­вела до розриву, відлучення від католицької системи Англії, Шотландії, Данії, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії, частково Німе­ччини, Чехії, Угорщини та ін.

Мислителі Реформації надавали значну увагу проблемам соці­ально-політичного устрою держави. Мартін Лютер і його сучас­ники не знали поняття держава у розумінні республіка тощо, і користувались поняттям влада. Основу доктрин Мартіна Лютера становило вчення про два світи — духовний і земний, де водно­час живе і від влади яких залежить людина. Заперечувалась роль церкви і духовенства як посередників між людиною і Богом. По­рятунок людини залежить не від здійснення добрих справ: та­їнств, обрядів, а від щирості її віри. Земна влада має на меті не допустити коєння гріхів, протидіяти цьому за допомогою насилля злим задумам. Мартін Лютер твердив: якби люди були доброчес­ні, то не треба було б встановлювати владу і створювати державу. Та цього немає і люди мають підкорятися владі. В протилежність поміркованому реформаторству Томас Мюнцер рішуче виступав не тільки проти католицизму, але й проти всього християнства і феодалізму. Основне завдання Реформації Томас Мюнцер бачив не стільки в оновленні церкви та її вчення, скільки в удоскона­ленні соціально-економічного перевороту силами селян і міської бідноти, встановленні такого соціального порядку, за якого жо­ден християнин не мав би приватної власності, відсутнє насилля тощо. Всі люди рівні перед Богом і всі мають бути рівними між собою на Землі.

<< | >>
Источник: Політологія: наука про політику: підручник [для студ. вищ. навч. закл.] / М. І. Грибан, В. Г. Кремень — К.: Центр учбової літератури,2009. — 840 с.. 2009

Еще по теме Ідеї епохи Реформації:

  1. ТЕМА 2. ПОЛІТИЧНІ ІДЕЇ ПЕРІОДУ РЕФОРМАЦІЇ
  2. Загальна характеристика політичної думки епохи Відродження та Реформації
  3. Своєрідність політичної думки епохи Відродження
  4. 14. Особливості філософії епохи Відродження
  5. 10. Особливості філософії епохи Відродження
  6. Основні риси політичної думки епохи Середньовіччя
  7. 14. Характерні риси епохи Відродження та відображення їх у філософії того часу. Гуманізм, пантеізм, геліоцентризм.
  8. Онтологічні аспекти картини світу древніх слов'ян родової епохи
  9. 6. Платонівське вчення про ідеї
  10. Ідеї Михайла Драгоманова
  11. 2. Філософія в системі духовної культури людства. Філософія як самосвідомість епохи.
  12. 6. Платонівське вчення про ідеї