Політична думка Стародавнього Сходу
Перші політичні погляди Стародавнього Сходу мали релігійно-міфічний характер. Тільки починаючи з XI-VIII ст. до н.е. відбувся перехід до відносно раціонального погляду на світ у цілому та державу зокрема.
Ці погляди виявляються у вченнях Конфуція, Мо-Цзи, Лао-Цзи, Будди, Зарататустри та інших.Визначну роль в історії політичної думки Китаю відіграло вчення Конфуція, яке було викладене в укладені й його учнями книзі "Бесіди про висловлювання". Згідно з вченням Конфуція держава - це велика сім’я, а влада імператора є чимось на зразок влади батька. Відносини між правителем і підданими схожі на відносини у сім’ї, де молодші залежать від старших. Конфуцій виступав за аристократичну форму правління; його ідеалом було керівництво аристократів, яких характеризували знання та доброчесність, а не походження та багатство. Конфуцій був прихильником абсолютного послуху "старшим", відданості правителю та ненасильницьких методів правління.
У VI ст. до н.е. китайським мислителем Лао-цзи була заснована школа даосизму. Даосисти розробили першу анархічну теорію, засудивши доцільність існування держави, закликаючи до життя у гармонії з природою. Держави повинні бути маленькі, з не численним населенням.
Однією з провідних течій давньокитайської політичної думки є легізм. Китайці називали легістську доктрину "фацзя". Одним з основоположників легізму був чиновник-реформатор Шан Ян. Легістська модель держави була антиподом конфуці- анської. Конфуціанська формула "держава для народу" здавалась легістам вершиною безглуздя. Держава, на їхню думку, призначена не "служити" народу, а бути для нього вуздечкою. Легістам здавалося, що чим менше розвиватиметься культура, чим недолугішим буде народ, тим упорядковані тою, сильнішою стане держава.
Таким чином, легісти вперше сконструювали завершену модель військово-деспотичної держави.
Ворожими конфуціанству були, зокрема, моїстські погляди на суспільство, якими певний час захоплювалась китайська інтелігенція. Моїстська доктрина з’явилася у Китаї в IV ст. до н. е., але вже наприкінці III ст. до н.е. там забули про її існування. Засновник моїзму Мо-Цзи виступав з ідеями виборності правителя та соціальної рівності людей. Він критикував соціальну несправедливість, засуджував аристократизм і закликав до проведення реформ на користь народу. Змістивши акцент у справі реформування суспільства у патріархально-сімейних традиціях на державне втручання, моїзм послужив перехідним містком від "інтелігентного" конфуціанства до легізму.
2.
Еще по теме Політична думка Стародавнього Сходу:
- Політична думка Заходу
- Соціально-політична думка в Україні в XVI-XVII ст.
- Політична думка в Європі, Росії кінець XViii-XiX ст.
- Політична система суспільства — складна, розгалужена сукупність різних політичних інститутів, соціально- політичних спільностей, форм взаємодії і взаємовідносин між ними, в яких реалізується політичне життя, політична і державна влада.
- Поведінка в суспільно-політичному житті, ставлення до політичної системи, політичного режиму, органів влади, політичних лідерів до різноманітних політичних процесів, явищ і подій визначає політичну свідомість особистості, соціальної спільності людей.
- На початку ХХ ст. соціально-політична думка в Україні відображала перехід українського національно-визвольного руху від стадії культурного українофільства і просвітництва до організованого просвітництва народу і активізації боротьби за визволення народу з-під гніту поміщиків та капіталістів.
- 4. Обчислення моментів часу та азимутів сходу світил.
- Політичні вчення в Стародавньому Римі
- Політичні ідеї Стародавнього Світу
- 9. Головні риси філософування на Стародавньому Сході