Політична думка Стародавнього Сходу

Перші політичні погляди Стародавнього Сходу мали релігій­но-міфічний характер. Тільки починаючи з XI-VIII ст. до н.е. відбувся перехід до відносно раціонального погляду на світ у цілому та державу зокрема.

Визначну роль в історії політичної думки Китаю відіграло вчення Конфуція, яке було викладене в укладені й його учня­ми книзі "Бесіди про висловлювання". Згідно з вченням Кон­фуція держава - це велика сім’я, а влада імператора є чимось на зразок влади батька. Відносини між правителем і піддани­ми схожі на відносини у сім’ї, де молодші залежать від старших. Конфуцій виступав за аристократичну форму правління; його ідеалом було керівництво аристократів, яких характеризували знання та доброчесність, а не походження та багатство. Кон­фуцій був прихильником абсолютного послуху "старшим", відданості правителю та ненасильницьких методів правління.

У VI ст. до н.е. китайським мислителем Лао-цзи була зас­нована школа даосизму. Даосисти розробили першу анархічну теорію, засудивши доцільність існування держави, закликаючи до життя у гармонії з природою. Держави повинні бути ма­ленькі, з не численним населенням.

Однією з провідних течій давньокитайської політичної дум­ки є легізм. Китайці називали легістську доктрину "фацзя". Одним з основоположників легізму був чиновник-реформатор Шан Ян. Легістська модель держави була антиподом конфуці- анської. Конфуціанська формула "держава для народу" здава­лась легістам вершиною безглуздя. Держава, на їхню думку, призначена не "служити" народу, а бути для нього вуздечкою. Легістам здавалося, що чим менше розвиватиметься культура, чим недолугішим буде народ, тим упорядковані тою, сильні­шою стане держава.

Таким чином, легісти вперше сконструювали завершену модель військово-деспотичної держави.

Ворожими конфуціанству були, зокрема, моїстські погляди на суспільство, якими певний час захоплювалась китайська інтелі­генція. Моїстська доктрина з’явилася у Китаї в IV ст. до н. е., але вже наприкінці III ст. до н.е. там забули про її існування. Зас­новник моїзму Мо-Цзи виступав з ідеями виборності правите­ля та соціальної рівності людей. Він критикував соціальну не­справедливість, засуджував аристократизм і закликав до про­ведення реформ на користь народу. Змістивши акцент у справі реформування суспільства у патріархально-сімейних традиціях на державне втручання, моїзм послужив перехідним містком від "інтелігентного" конфуціанства до легізму.

2.