Політична система суспільства — складна, розгалу­жена сукупність різних політичних інститутів, соціально- політичних спільностей, форм взаємодії і взаємовідносин між ними, в яких реалізується політичне життя, політична і держа­вна влада.

Політична система суспільства існує як цілісність, об­межена кордонами від навколишнього її середовища (внутріш­нього і міжнародного), екологічного, особистого та соціального. Звичайно ж, політична система суспільства — сукупність взає­модіючих сфер: інституційної (політичні та соціальні інститу­ти), нормативно-регулятивної (політичний режим, устрій суспі­льства, держави), інформаційно-комунікативної (політичні комуні­кації, зв 'язки та ін.) і культурної.

Політична система суспільства має певні компоненти, без яких неможливе її існування. По-перше, політичне співтоварис­тво — сукупність людей, які стоять на різних ступенях політич­ної ієрархії, але пов’язаних певною політичною культурою, знан­нями про політику, історію країни, традиціями і ціннісними орієнтаціями, а також почуттями і ставленням до політичної сис­теми і меж управління. По-друге, посадові особи, рішення яких визначаються політичним співтовариством як обов’язкові. Поса­дові особи становлять основу політичної влади, управляють і ді­ють від імені і на користь системи. Це і посадові особи, які за­ймають різні посади загально-системної ієрархії, і ті, що працюють в різних ланках управління. По-третє, правові норми і норми політичної етики, що регулюють функціонування системи, методи, способи здійснення політичної влади (політичний ре­жим). По-четверте, територія, що виконує роль зв’язку і має пе­вні межі. Територія як компонент політичної системи не обов’язково рівнозначна державі.

Політична система має певну структуру — стійкі елементи, що тісно зв’язані між собою. Складність і простота структури політичної системи залежить від інститутів, що входять до полі­тичної системи, від ступеня диференціації і спеціалізації компо­нентів системи, глибини політичного поділу праці. Сучасні полі­тичні системи відрізняються складним розподілом, мають широку базу структур, що вирішують різні політичні проблеми, розгалужений державний апарат, групи інтересів, політичні пар­тії, засоби масової інформації тощо.

Важливим у функціонуванні політичної системи виступає се­редовище. Це, насамперед, політичні відносини між індивідами, соціальними і етнічними спільностями, націями, державами, державою і громадянами, громадянами і їх об’єднаннями у став­ленні до влади, розробці, формуванні політики і її реалізації. Тут- то формою функціонування політичних відносин і виступає по­літична діяльність. Зміст та суть політичної діяльності є діяль­ність, що починається з виникнення того або іншого інтересу, по­треб соціальної спільності, всього суспільства і завершується їх реалізацією, тобто практичним результатом. Політична діяль­ність — усвідомлена, цілеспрямована діяльність соціальних спі­льностей, суб’єктів політики в реалізації політичних інтересів та потреб, конкретної політичної діяльності людей і їх об’єднань: громадсько-політичних, соціальних та ін. Одним із важливих компонентів політичної системи є політична свідомість — не­від’ємний елемент політичної діяльності. Політична свідо­мість — це відображення політичного життя суспільства в ідеях, поглядах, уявленнях, традиціях, соціально-політичних по­чуттях людини, соціальної спільності людей та ін. Завжди важ­ливе виявлення і аналіз існуючих в масовій політичній свідомості стереотипів політики і динаміки їх змін, з урахуванням неоднорі­дності суспільства і модифікації масової свідомості, під впливом політичних подій і діяльності владарюючих. В будь-якому суспі­льстві в кожний конкретний період його розвитку існує система цінностей, що частково збігаються, а частково суперечать реаль­ностям політичного життя.

Природно, одним з важливих елементів політичної системи суспільства і є політична свідомість — сукупність політичних ідей, поглядів, уявлень, звичаїв, традицій, що відображені в різ­них політичних документах і які є в політичних і правових нор­мах, що стала складовою частиною суспільної свідомості, а та­кож практично буденних знань, досвіду мас та індивідів, надбаних ними в результаті конкретного політичного життя. Бу­дучи відображенням і формуючись, насамперед, під впливом конкретної соціальної і політичної практики, ціннісні орієнтації і настанови учасників політичного життя, їх емоції і забобони впливають сильніше на їх поведінку і всю політичну динаміку життя. Ще недавно спостерігалась висока політична активність населення України, радували інтенсивні процеси демократизації, але потім провали в політиці перетворень, нездійснені сподіван­ня, надії і розчарування, зневір’я широких верств суспільства, зростаюче недовір’я до політичних і управлінських структур, до політичних лідерів породили в багатьох людей апатію, соціальну стомленість.

Становище суспільної, в тому числі і політичної, свідомості, її спрямованість, ступінь зрілості та динаміка відображаються в громадській думці, взаємодія якої з соціальними та політични­ми інститутами має подвійний характер.

Значну роль в політичній системі відіграє політична культу­ра. Політична культура — історичний досвід, пам’ять соціаль­них спільностей і окремих людей у сфері політики, їх орієнтації, звички, що впливають на політичну поведінку. Політична куль­тура — особлива частина загальної культури суспільства, хоча і має певну автономію, пов’язана з конкретною політичною систе­мою, хоча і не зводиться до неї. Політична культура передбачає, по-перше, пізнавальні орієнтації, що охоплюють знання про по­літичну систему, її роль, носії ролей і її функціонування; по­друге, емоційні орієнтації, що відображають почуття, які випро­бовуються ставленням до політичної системи, її функцій, учас­ників і їх діяльності; по-третє, оцінні орієнтації, що відобража­ють особисте ставлення до політичної системи, її учасників та їх дій.