<<
>>

Роль бюрократії в реалізації демократії

Проблема співвідношення демократичної держави і бюрократії — одна з центральних в світовій політичній думці. Гостро стоїть проблема бюрократії та демократії в працях соціо­логів та політологів України.

Це обумовлено складністю проце­сів, що відбуваються в суспільно-політичному житті України і закономірним чеканням мас здобути, нарешті, такий демократи­чний порядок, який би став надійною перепоною бюрократизму. Розглядаючи проблему співвідношення бюрократії та демократії, політологи Йєльського університету в США виходять з посилань, що, по-перше, держава — головний інститут політичної системи. Її відмінна риса — суверенність, що відображається у праві офі­ційно представляти все суспільство, видавати закони і інші нор­мативні акти, обов’язкові до виконання всіма членами суспільст­ва, здійснювати правосуддя. По-друге, державна влада має у розпорядженні професійний апарат управління, а також спеціа­льні збройні загони людей — армію, поліцію. Природно, держава виступає як сила, що здатна здійснювати насилля у ставленні до будь-якого члена суспільства. По-третє, в теоретичних джерелах дедалі частіше ототожнюється поняття демократії як типу держа­ви і правової держави. Народ особливо привертає: верховенство права в суспільстві в усіх сферах; повна незалежність трьох гілок влади — законодавчої, виконавчої і судової; політичний плюралізм; рівність і свобода особи; народовладдя; висока політична культура мас і апарату управління; об’єктивне і повне інформування грома­дян про все, що відбувається в країні та за її межами, та ін.

В теорії обґрунтування демократії багато політологів України гадають, що державна адміністративна система має бути підпо­рядкована тим, хто визначає політику України, що система має бути загальнодоступна і скоротити до мінімуму ступінь секрет­ності, таємничості адміністративних процедур і характеру дій, бути відкритою і надавати громадянам приблизно рівний доступ до управлінського апарату, незалежно від того, якими проблема­ми зайнятий громадянин — чи шукає роботу, чи потребує якоїсь інформації про життєдіяльність суспільства і самих бюрократич­них структур або ж намагається вплинути на прийняття рішень.

Оскільки у вищих колах бюрократії великі адміністратори фак­тично творять політику, отже, ідея підзвітності бюрократії часто здається наївною. В дійсності навіть на низьких рівнях державної адміністративної системи фактично свобода дій чиновників у тлумаченні і здійсненні державної політики перетворює їх прак­тично у творців політики. Ось чому часто спостерігаються гострі конфлікти між демократично обраними державними структурами і назначеними елементами бюрократичної системи. Часто буває і ігнорування виконавчою владою рішень законодавчих органів. Для більшості громадян будь-якої країни державна політика — це те, що здійснюють поставлені до них адміністратори, які пред­ставляють уряд. Ні більше, ні менше, щоб там не було записано в законах.

Питання про адміністративну відповідальність дуже складне і суперечливе. Демократи, особливо ті, хто оголосив про намір створити демократичну систему управління, мають дуже повер­хове уявлення про суть і механізми реалізації намірів. У демокра­тичній державі для членів суспільства дуже важливо, щоб адміні­стративні системи залишались якомога більш відкритими, доступними, щоб прийняті закони встановлювали права грома­дянина, соціальних спільностей, верств на доступ до інформації і, насамперед, урядової. Це особливо ефективний контроль за дія­льністю чиновництва і боротьба проти негативних наслідків бю­рократизму. Ось чому важливо здійснення у суспільстві реформ, що відкривають громадянам доступ до тих сфер, які виявились у владі бюрократії і стали закритими не тільки для суспільства, але й для обраних демократично владних структур. Та на практиці реформи часто зводяться до забезпечення багатопартійності ві­льних виборів і політичного розширення права законодавчих ін­ститутів визначати державну політику. Проте ідея демократич­них реформ в тому, щоб народ, суверен, за допомогою обраних представників мав можливість відображати думки і бажання, а законодавчий орган перетворював його думки і бажання у здійс­ненні, офіційно рекомендовані дії. В таких реформах особливу увагу мають приділяти бюрократичній (чиновницькій) сфері. Інакше реформи приречені на провал, демократичний процес га­льмується і відкривається шлях до репресій, коли вимоги законо­давців вийдуть за межі прийнятного.

<< | >>
Источник: Політологія: наука про політику: підручник [для студ. вищ. навч. закл.] / М. І. Грибан, В. Г. Кремень — К.: Центр учбової літератури,2009. — 840 с.. 2009

Еще по теме Роль бюрократії в реалізації демократії:

  1. § 15.3. РОЛЬ І ЗНАЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ У ПРОЦЕСІ РЕАЛІЗАЦІЇ СЛУЖБОВИХ ПОВНОВАЖЕНЬ ПРАЦІВНИКА ПОЛІЦІЇ
  2. Взаємодія бюрократії і влади
  3. Функції бюрократії
  4. Сутність демократії
  5. Історичні форми та емпіричні моделі демократії
  6. Демократичні основи політичного життя суспільства. Сучасні концепції демократії
  7. Ідеологія соціал-демократії
  8. Поняття, суть демократії
  9. Тема 5. Політична влада. Механізми реалізації.
  10. Політичний режим демократії
  11. Концепція демократії Шарля Алексіса де Токвіля
  12. 3. Методи розрахунку прибутку від реалізації.
  13. § 9.2. ЗАСТОСУВАННЯ ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА РЕАЛІЗАЦІЇ НОРМ ПРАВА У ПРАВООХОРОННІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
  14. 4.1. Принципи реалізації нормативної моделі адміністративної відповідальності
  15. 45. Завдання, дж ревізії готової продукції та її реалізації
  16. 1.2. Тактика реалізації захисту на досудовому слідстві
  17. 1.2. Тактика реалізації захисту на досудовому слідстві