<<
>>

Суть політичного плюралізму

Під соціально-політичним плюралізмом розуміється один із принципів суспільного устрою, за яким суспільно- політичне життя включає безліч різноманітних взаємозалежних і разом з тим автономних соціальних і політичних партій, органі­зацій, груп, настанови, ідеї та програми яких постійно порівню­ються у змаганні, конкурентному суперництві між собою.

Полі­тичний плюралізм нерозривно пов’язаний із плюралізмом куль­турним, що стверджує право кожної людини дотримуватися будь-яких поглядів і проповідувати їх, повагу до інакомислення, принципи дискусій і компромісу в політичному процесі.

Традиція політичного плюралізму йде від античності, але ши­роке розповсюдження та систематичне обґрунтування плюралізм одержує в період становлення буржуазних суспільно-політичних систем. Доктрина політичного плюралізму віддає перевагу інди­віду та соціальній групі, вважаючи їх первинними в політичній структурі та державі. Плюралістична система тяжіє до децентра­лізації, до різноманітності центрів влади, що в ідеалі розподіля­ється між суспільними групами. Жодна окрема організація не може і не повинна представляти все суспільство та нав’язувати свою владу. Суспільні інтереси формуються на основі приватних інтересів. Згідно з принципами політичного плюралізму, ніхто не може володіти правом на монополію, на остаточну, вищу істину, на єдиний рецепт досягнення загального добробуту. Вільне супе­рництво ідей і інтересів вважається природним станом соціально­го організму. Всяке порушення принципу політичного плюраліз­му має небезпеку тиранії, веде до застою і неефективності.

Аналіз характеру та ролі політичних сил, що формуються в Україні, пояснює їх рядом обставин.

По-перше, в період застою в суспільстві загострилися супере­чності між більшістю трудящих, незадоволених станом справ у країні та офіційними суспільно-політичними і господарськими інститутами, багато з яких загрузли в бюрократизмі, відомчому егоїзмі, бездіяльності.

Демократизація, розвиток гласності ство­рили умови для легалізації суперечностей. Відкрилися «шлюзи» для соціально-політичної активності людей, відображення в реа­льному плюралізмі думок, підходів, в альтернативних концепціях поновлення, навального розвитку політизованих самодіяльних формувань.

По-друге, труднощі та суперечності, що виникли в процесі демократизації суспільства, поглиблення кризи економіки та вла­ди, різке падіння матеріального добробуту більшості населення відображали процеси поляризації соціальних спільностей, зрос­тання злочинності, загострення міжнаціональних відносин тощо. Всі зміни і соціально-політичні процеси в суспільстві викликали зростання соціально-політичної напруженості в суспільстві, полі­тизації мас, їх опозиційної активності, падіння авторитету соціа­лістичної ідеології; поляризацію оцінок сучасних реальностей, підходів до подолання труднощів. Всі такі фактори створили со­ціально-політичний та ідеологічний ґрунт для плюралізму, появи різноманітних політичних партій і політичних об’єднань, склад­ної системи їх відносин з інститутами влади. Важливою причи­ною розвитку політичного плюралізму є поява і зростаюче роз­чарування широких верств населення в офіційно-панівних струк­турах. Багато хто зневірився і став шукати інші організаційні форми поновлення, захисту прав і свобод, інтересів.

Література

Бекнадар-Юзбашев Т. Ст. Партии в буржуазных политико­правовых учениях. — М., 1988.

Бунин И. М. Партия активистов или партия нотаблей? // Ра­бочий класс и современный мир. — 1990. — № 4.

Карр Э. История Советской России. — М., 1990 (в двух томах). Ленин В. И. Политические партии в России. — Полн. собр. соч., т. 21.

Марченко Н. Н., Фарукшин М. Х. Буржуазные политические партии. — М., 1987.

Михельс Р. Социология политической партии в условиях демократии // Диалог. — 1990.

Трофимов М. И. Политическое лидерство //Социал- политические науки. — 1991. — № 12.

Свалов А. Н. О пролетарских партиях «старого» и «нового» типа // Рабочий класс и современный мир. — 1990. — № 1.

Питання для повторення

♦ У чому полягають функції політичних партій в системі вла­ди? Що становить соціальну базу політичних партій і політич­них рухів? Типи політичних партій, місце, що займають полі­тичні партії в системі влади.

♦ У чому суть політичного плюралізму?

♦ Сучасне становище політичних партій і рухів в Україні.

<< | >>
Источник: Політологія: наука про політику: підручник [для студ. вищ. навч. закл.] / М. І. Грибан, В. Г. Кремень — К.: Центр учбової літератури,2009. — 840 с.. 2009

Еще по теме Суть політичного плюралізму:

  1. Суть політичного процесу. Політична участь громадян
  2. Суть політичного процесу
  3. Суть, основні тенденції сучасних політичних рухів
  4. Суть політичного процесу
  5. 1. Політичний режим: суть та мета
  6. 1. Природа і суть політичного конфлікту
  7. Політична система суспільства — складна, розгалу­жена сукупність різних політичних інститутів, соціально- політичних спільностей, форм взаємодії і взаємовідносин між ними, в яких реалізується політичне життя, політична і держа­вна влада.
  8. Суть і тенденції розвитку політичних рухів
  9. Суть та роль політичного лідерства в СУСПІЛЬСТВІ
  10. Природа і суть сучасних політичних концепцій
  11. Плюралізм буття в новітній філософії.
  12. Поведінка в суспільно-політичному житті, ставлення до політичної системи, політичного режиму, органів влади, полі­тичних лідерів до різноманітних політичних процесів, явищ і по­дій визначає політичну свідомість особистості, соціальної спі­льності людей.
  13. Тема 15 Політична культура і політична свідомість.
  14. Політична культура — умова розвитку політичного процесу
  15. Залежність якості політичного життя від типу політичного (державного) управління