Взаємовідносини між виборцями та обраними представниками народу
Мірою активності самих громадян і взаємовідносинами між виборцями (електоратом) та обраними до органів державної влади представниками народу визначається й характер впливу на державну політику і державне управління.
Історично склалися дві основні концепції політичної участі та взаємовідносин між виборцями (електоратом) і обраними представниками народу. В основі першої концепції — ідеї Жан-Жака Руссо про ототожнення інтересів правителів і тих, які підкорені. Заперечу- ються принципи представників інтересів простолюду: «волю народу не можна представляти». Концепція реалізується в системі Рад народних депутатів, в якій депутати виступають лише передавачами жорстких наказів для формування загальнонародної волі. В основі другої концепції лежать висловлені Едмундом Бьорком положення про те, що політик, який обирається до парламенту, є вищим за своєю інтелектуальністю та компетенцією, аніж середній виборець округу, який не може написати накази на всі випадки життя. Крім того, виборець може формувати накази, що стосуються тільки певного регіону, а політик у парламенті повинен виходити з інтересів народу, країни, повинен знаходити той ступінь поєднання інтересів регіону і країни, який вважає за необхідний у конкретній ситуації. Природно, між представниками народу і тими, кого вони представляють, встановлюються певні стосунки, засновані на повноваженнях і на довір’ї.Існують також два основних підходи стосовно бажаних масштабів політичної участі. Прихильники демократичної політичної участі на виборах вважають, що це надійний шлях розширення законності політичної влади, усунення насилля при вирішенні політичних проблем та надійний засіб вкласти у певні відповідні межі процес конкуренції між різними політичними партіями. Прихильники ж демократичної обраності бачать у надмірному поширенні політичної участі загрозу демократичним інститутам, вважають, що політичну участь потрібно звести до мінімуму, щоб зберегти важелі прийняття рішень у руках тих, хто більше та повніше проінформований і ефективно підтримує демократичні цінності.
Еще по теме Взаємовідносини між виборцями та обраними представниками народу:
- 87. Етичні засади взаємовідносин між адвокатами
- 18. Взаємовідносини між адвокатом та підзахисним
- Політична система суспільства — складна, розгалужена сукупність різних політичних інститутів, соціально- політичних спільностей, форм взаємодії і взаємовідносин між ними, в яких реалізується політичне життя, політична і державна влада.
- На початку ХХ ст. соціально-політична думка в Україні відображала перехід українського національно-визвольного руху від стадії культурного українофільства і просвітництва до організованого просвітництва народу і активізації боротьби за визволення народу з-під гніту поміщиків та капіталістів.
- 66. Адвокат - представник у кримінальній справі
- § 1. Адвокат як правозахисник і представник у цивільному процесі
- 1. Основні співвідношення між кутами і сторонами сферичного трикутника .
- 29. Класична німецька філософія: провідні проблематики, представники та значення.
- 4.3. Розмежування компетенції між вищестоящими і нижчестоящими органами прокуратури
- 3.3. Взаємовідносини прокуратури з судовою владою
- Тоталітаризм та християнський демократизм про взаємовідносини особи та держави