<<
>>

2.1.5. Висновки

Запропонований у цьому розділі огляд діалогічних підходів у пост-радянській і західній психології, вважаю, відбиває як спільність, так і розмаїтість у трактуваннях діалогізму різними дослідниками (детальний порівняльний аналіз цих підходів не входив у плани автора).

Як було відзначено, найбільш переконливо вибудовані концептуально, а також деталізовані у спеціальних терапевтичних і консультативних процедурах «тріалогічний підхід» (О. Орлов) і теорія «dialogical Self» (Г. Германс). Щодо останньої теорії, то, попри орієнтацію на терапевтичні завдання, поступово в процесі її удосконалювання самим автором і його послідовниками, як видається, вона все більшою мірою набуває рис нової теорії особистості - інструмента для аналізу її структури і генезу. Понад це, послідовники Г. Германса застосовують запропоновану ним модель вже і для дослідження соціокультурних контактів, і в галузі нейропсихології, що дозволяє говорити про dialogical Self як про своєрідну методологічну парадигму, що формується у психології.

До числа основних відмінностей розроблювальної мною версії діалогічного підходу («діалогічної моделі психологічних взаємодій») слід віднести наступні: 1) принципову орієнтацію моделі на інтерпретацію - у перспективі - усіх взаємодій, досліджуваних у психологічних науках; 2) використання для цієї мети методології лінгвістичних досліджень діалогу.

Для опису мовної своєрідності індивіда, що розуміється як суб'єкт діалогу, запропонований концепт «діалогічна особистість»: у широкому сенсі - це особистість, для вивчення психологічних властивостей якої долучено інструментарій діалогічної методології; у вузькому сенсі - це індивід, риси котрого характеризує певна мовна своєрідність (діалогічний репертуар, засоби семіотичного опосередкування). До першочергових питань, які необхідно вирішити для деталізації концепту «діалогічна особистість» і діалогічної моделі психологічних взаємодій, належать наступні: з'ясувати характер сполучення внутрішньої та зовнішньої діалогічної активності індивіда, закономірності зміни (розширення і звуження) складу внутрішніх суб'єктів; визначити етапи й чинники становлення діалогічної особистості; окреслити критерії розуміння як частини у принципі нескінченного процесу сенсоутворення в діалогах.

Література

1. Апель К.-О. Трансцедентально-герменевтическое понятие языка // От Я к Другому / Сб. пер. по проблемам интерсубъективности, коммуникации, диалога / Науч. ред. А. А. Михайлов; составл. Т. В. Щитцова. - Мн.: Менск, 1997. - С. 202 - 221.

2. Балаян А.Р. К проблеме функционально-лингвистического изучения диалога // Изв. АН СССР. Серия литературы и языка. - 1971. - Т. ХХХ, вып. 4. - С. 325 - 331.

3. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. - М: Искусство, 1979. - 424 с.

4. БиблерВ.С. От наукоучения - к логике культуры. - М: Политиздат, 1991. - 413 с.

5. Библер В.С. Понимание Л. С. Выготским внутренней речи и логика диалога (Еще раз о предмете психологии) // Выготский Л.С. Мышление и речь. - М: Лабиринт, 1996. - С. 363­376.

6. Библер В. С. Понимание Л. С. Выготским внутренней речи и логика диалога (Еще раз о предмете психологии) // Методологические проблемы психологии личности / Ред. Ф. Т. Михайлов. - М: НИИОПП, 1981. - С. 117 - 134.

7. Караулов Ю.Н. Русский язык и языковая личность. - М.: Наука, 1987. - 262 с.

8. Копьёв А.Ф. Психологическое консультирование: опыт диалогической интерпретации // Вопр. психологи. - 1990. - №3. - С. 17 - 25.

9. Макаров М.Л. Основы теории дискурса. - М.: ИТДГК «Гнозис», 2003. - 280 с.

10. Мединцев В.А. Диалогический подход в психологии музыки // Психол. журнал. - 2000. - Т. 21. - № 5. - С. 117 - 120.

11. Мединцев В.А. Диалогическое моделирование психологических взаимодействий // Вопр. психологии. - 2005. - №5. - С. 50 -57.

12. Медінцев В. О. Деякі теоретичні джерела діалогічного підходу у психології // Практична психологія та соціальна робота. - 2002. - № 9 - 10. - С. 107 - 109.

13. Орлов А.Б. Психологическое консультирование и психотерапия: триалогический подход // Вопр. психологи. - 2002. - № 3. - С. 3 - 19.

14. Проблеми психологічної герменевтики / За ред. Н.В. Чепелєвої. - К.: Міленіум, 2004. - 276 с.

15. Современный философский словарь / Под ред. В.Е. Кемерова. - М.

и др.: Изд-во Odyssey, 1996. - 608 с.

16. Соколова Е.Т., Бурлакова Н.С. К обоснованию метода диалогического анализа случая // Вопр. психологи. - 1997. - № 2. - С. 61 - 75.

17. Флоренская Т.А. Диалог в практической психологии: Наука о душе. М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС. - 2001. - 208 с.

18. Холодович А.А. Проблемы грамматической теории. - Л.: Наука, 1979. - 303 с.

19. Хундснуршер Ф. Основы, развитие и перспективы анализа диалога // Вопр. языкознания. - 1998. - № 2. - С. 38 - 50.

20. Якимова Е.В. Социальное конструирование реальности: социально-психологические подходы: Науч.-аналит. обор. - М.: ИНИОН, 1999. - 115 с.

21. Barresi, J. From 'the Thought is the Thinker' to 'the Voice is the Speaker': William James and the Dialogical Self // Theory & Psychology. - 2002. - Vol. 12. - No. 2. - P. 237 - 250.

22. Edwards, D. Discursive psychology // K.L. Fitch & R.E. Sanders (Eds.). Handbook of Language and Social Interaction. - Mahwah, NJ: Lawrence Erlbaum, 2004. - P. 257 - 273.

23. Fogel, A., Koeyer, I., Bellagamba, F., Bell, H. The Dialogical Self in the first two years of life: Embarking on a journey of discovery // Theory & Psychology. - 2002. - Vol. 12. - No. 2. - P. 191 - 205.

24. Hermans, H. J. M., & Kempen, H. J. G. The Dialogical Self: Meaning as Movement. - San Diego: Academic Press, 1993.

25. Hermans, H. The construction and reconstruction of a Dialogical Self // Journal of Constructivist Psychology. - 2003. - Vol. 16. - No. 2. - P. 89 - 130.

26. Hermans, H. The construction of a personal position repertoire: Method and practice // Culture & Psychology. - 2001. - Vol. 7. - No. 3. - P. 323 - 365.

27. Hermans, H. The Dialogical Self as a society of mind: Introduction // Theory & Psychology. - 2002. - No. 2. - P. 147 - 160.

28. Hermans, H. The person as a motivated storyteller: valuation theoryand the self-confrontation method // R.A. Neimeyer & G.J. Neimeyer (Eds.). Advances in Personal Construct Psychology. - Wesport, Conn.: Praeger, 2002. - P. 3 - 38.

29. Hermans, H., Fiddelaers, R., de Groot, R., & Nauta, J. F. Self-confrontation as a method for assessment and intervention in counseling // Journal of Counseling & Development. - 1990. - Vol. 69. - P. 156 - 162.

30. Linell, P. Essentials of dialogism. Aspects and elements of a dialogical approach to language,

communication and cognition. - Available at: http://www.tema.liu.se/tema-

k/personal/perli/Linell_Essentials-of-dialogism_050625.pdf

31. Markova, I. Dialogicality and Social Representations: The dynamics of Mind. Cambridge: Cambridge University Press. 2003.

32. Moscovici, S., Markova, I. Presenting social representations: A conversation // Culture & Psychology. - 1998. - Vol. 4. - No. 3. - P. 371 - 410.

2.2.

<< | >>
Источник: Гуманістичні орієнтири в методології психологічної науки: Монографія / За ред. Г.О. Балла. Автори: Балл Г.О., Мєдінцев В.О., Нікуленко О.О., Російчук Т.А. - К.: Вид-во «Педагогічна думка»,2007. - 98 с.. 2007

Еще по теме 2.1.5. Висновки:

  1. 13.3. Висновки і пропозиції за результатами ревізії
  2. Висновки до розділу 2
  3. Висновки до розділу 3
  4. Висновки до розділу 3
  5. Висновки до розділу 2
  6. Висновки до розділу 3
  7. Висновки
  8. Висновки
  9. 4. Оцінка та використання висновку експерта у кримінальному процесі.
  10. Висновки до розділу 1
  11. Висновки до розділу 1
  12. Висновки до розділу 2
  13. Висновки до розділу 3
  14. Висновки до розділу 4
  15. Висновки до розділу 1