Соціальна ситуація розвитку в дошкільному дитинстві

Спілкування дитини з дорослими. Характер оцінних впливів на дитину має важливе значення у формуванні в неї уявлення про свої можливості.

Рівень точності уявлень дошкільника про себе пропорційний рівню адекватності оцінних впливів дорослого.

Занижена оцінка дорослих негативно впливає на точність визначення дітьми результатів своїх дій. Вона викликає в дітей недовіру, незгоду і навіть відмову від діяльності.

Завищена оцінка дорослих двояко впливає на поведінку дошкільника:

1) вона викривлює уяву дитини в бік перебільшення результатів своєї діяльності;

2) мобілізує її сили, стимулює оптимізм і віру дитини в досягнення кращих результатів.

Досвід спілкування з дорослими є для дитини головним джерелом оцінних впливів, завдяки яким у неї формується ставлення до реального світу, самого себе і інших людей. Крім того, спілкування дитини з дорослими організовує її індивідуальний досвід, виконуючи при цьому три основні функції:

> цей досвід спілкування висуває перед дитиною ціль усвідомлення, а інколи і вербалізацію свого індивідуального досвіду;

> підказує дитині в деяких випадках спосіб розв'язання різних задач в індивідуальному досвіді;

> сприяє систематизації і узагальненню всього нагромадженого дитиною досвіду.

Досвід спілкування з дорослими - це і засіб порівняння себе з еталоном чи ідеалом, до якого можна лише прагнути.

Спілкування з дорослими набуває нових форм:

- від зовнішнього контакту дитина переходить до свідомого й добровільного підкорення дорослим;

- поруч із практичним спілкуванням з дорослими, виникає співробітництво інтелектуального характеру (знаходить свій вияв у дитячих запитаннях).

Змінюються взаємини з дорослими, дії поступово замінюються самостійним виконанням вказівок.

Спілкування дитини з ровесниками. Розвивається потреба у спілкуванні з ровесниками. Поштовхи до ініціативних контактів з ними дають спільні сюжетні ігри. На відміну від ігрових дій, що їх дитина виконує з предметами, сюжетно-рольова гра потребує співучасників (для виконання н-лад, функцій водія, пасажирів та ін.).

У процесі формування в дитини уявлень про свої можливості досвід її спілкування з ровесниками є для неї передовсім:

- контекстом для порівняння з «подібними собі істотами» і є основою для набуття дитиною основних навичок колективного життя;

- засобом обміну оцінними механізмами, завдяки яким дитина отримує можливість бачити себе очима своїх ровесників.

На певному етапі розвитку дитина не задовольняється іграшками і навіть дорослими як партнерами по грі. Н-лад, 6-річна дівчинка на заяву матері, що вона замінить відсутність у грі партнера, реагувала так: «Мені треба дитину, а ти не дитина».

1.5.