<<
>>

Сутність діяльності, її психологічна структура

Живим істотам від природи властива активність, яка забезпечує життєво важливі зв'язки організму із середовищем. Джерелом активності живих істот є потреби, що спонукають їх до відповідних реакцій, дій.

Потреба - це стан живої істоти, в котрому виявляється її залежність від конкретних умов існування. Проте активність тварин і діяльність людини суттєво відрізняються за психологічними ознаками. Активність тварин характеризується як поведінка й обмежується інстинктивними та умовно-рефлекторними діями, спрямованими на пристосування до умов життя і задоволення різноманітних біологічних потреб - їжі, розмноження, захисту. У потребах тварини предмет їх задоволення постає як безпосередній стимул активності й визначає сам спосіб задоволення потреби.

Людська діяльність за сутністю є соціальною. Вона сформувалася історично, у процесі праці. Людина не лише пристосовується до умов життя, а й активно змінює їх відповідно до своїх потреб, що виникли та розвинулися історично. Діяльність людини характеризується свідомістю і цілеспрямованістю. Особистість як суб'єкт діяльності, задовольняючи свої потреби, взаємодіє із середовищем, ставить перед собою певну мету, мотивує її, добирає засоби для її здійснення, виявляє фізичну і розумову активність у досягненні поставленої мети.

Свідомий характер людської діяльності виявляється в її плануванні, передбаченні результатів, регуляції дій, прагненні до її вдосконалення.

Отже, діяльність людини - це свідома активність, що виявляється в системі дій, спрямованих на досягнення поставленої мети.

Структура діяльності

Мотив - те, що спонукає до діяльності, заради чого виконується. Мотив є конкретна потреба, яка в ході й за допомогою цієї діяльності задовольняється, не завжди усвідомлюється (напр., дошкільник рідко усвідомлює мотив ігрової діяльності).

Мета діяльності - усвідомлена. Якщо мета неусвідомлена - спостерігається імпульсивна поведінка.

Метою діяльності може бути реальний фізичний предмет, який створено людиною, певні знання, вміння, навички. Інколи ціль і мотив можуть співпадати. Різні види діяльності, які мають одну ціль, можуть спонукатися різними мотивами (напр.: читання книжки - задоволення матеріальних потреб; соціальної - показати знання, добитися прихильності інших; духовної - розширити кругозір).

Предмет діяльності - те, з чим людина має справу безпосередньо (напр.: предметна, пізнавальна діяльність - будь-яка інформація; предметна, трудова діяльність - матеріальний продукт; навчальна діяльність - знання, вміння, навички).

Дія - частина діяльності, яка має самостійну, усвідомлену людиною мету; закінчений акт діяльності, спрямований на досягнення певної задачі. Дія є проміжним етапом досягнення головної мети певної діяльності (напр.: у структурі пізнавальної діяльності дії - отримання книги, читання її).

Дії поділяються на:

- імпульсивні (випадкові порушення дисципліни);

- вольові;

- фізичні - з предметами (беремо книжку);

- розумові - внутрішні (рахуємо подумки).

Структурними компонентами дії є рухи:

- уроджені (з безумовними рефлексами - хватальний, смоктальний, крик, моргання);

- набуті (пересування людини).

Виділяють три елементи руху/

1) узяти;

2) перемістити;

3) відпустити + допоміжні - рухи корпусу, тіла, рук, ніг.

Розрізняють рухи:

- предметні;

- пози (забезпечують стояння, сидіння);

- переміщення (ходьба, біг);

- комунікації (міміка, пантоміміка - виразні рухи; смислові жести, мовні рухи).

Контроль за діями та рухами:

- сенсорний (зі сторони органів відчуттів - слух, зір);

- центральний (за допомогою ЦНС - у мозку людини мета діяльності представлена образом, динамічною моделлю майбутнього результату діяльності; з моделлю зіставляється фактичний результат дії).

- кінестетичний ( за допомогою м'язової чутливості).

Оцінка результату діяльності

Яким чином мозок може передбачати майбутній результат і як може виникати в психіці відображення результатів ще не зробленої дії?

Для пояснення використовують поняття:

- екстеріоризація;

- інтеріоризація.

Інтеріоризація - процес переходу від зовнішньої, реальної дії у внутрішню, ідеальну (здібність оперувати образами предметів, які в даний момент відсутні).

Екстеріоризація - перехід від внутрішньої до зовнішньої дії (н.-д. перш ніж розпочати зовнішню діяльність, людина планує дії в умі).

Отже, діяльність - це сукупність цілеспрямованих, усвідомлюваних дій. Свідома діяльність людини характеризується не тільки цілями та мотивами, а й певними засобами, за допомогою яких вона здійснюється.

Успішне виконання будь-якої діяльності потребує від людини оволодіння необхідними для неї засобами. Воно передбачає вироблення у людини вмінь і навичок користуватися ними для досягнення поставленої мети.

2.

<< | >>
Источник: Атаманчук Н.М.. Психологія: Конспект лекцій. Навчальний посібник для студентів напряму підготовки: 6.020302 Історія, 6.040104 Географія, 6.010201 Фізичне виховання / Укл. Н. М. Атаманчук. - Полтава: ПНПУ імені В. Г. Короленка, 2014. - 201 с.. 2014

Еще по теме Сутність діяльності, її психологічна структура:

  1. Соціально-психологічна сутність духовності особистості в контексті естетичних ціннісних орієнтацій
  2. 3. Сутність діяльності та функції казначейства
  3. Психологічна структура особистості. Концепція динамічної функціональної особистості К. К. Платонова
  4. Структура учбової діяльності
  5. Провідний вид діяльностімолодших школярів. Структура учбової діяльності
  6. 4. Встановлення психологічного контакту
  7. Поняття соціальної адаптації.Психологічний захист
  8. «Я-концепція» як соціально-психологічний феномен
  9. Методичні рекомендації щодо врахування вікових та індивідуально-психологічних особливостей в процесі виховання
  10. Емпіричне дослідження індивідуально-психологічних рис духовності у творчо обдарованих учнів
  11. 1. Сутність організації розслідування