інтеграція

Економічна інтеграція — якісно но­вий етап інтернаціоналізації госпо­дарського життя. Вона передбачає зближення і взаємопереплетіння на­ціональних економік, проведення узгодженої державної економічної політики.

Суть економічної інтеграції проявляється в її найваж­ливіших характеристиках: 1) міждержавне регулювання економічних процесів; 2)поступове формування єденого регіонального господарського комплексу із загальною структурою відтворення; 3) усунення адміністративних і економічних бар'­єрів, перешкоджаючих вільному рухові товарів, робочої сили і фінансових ресурсів у межах регіону; 4) зближення внутрішніх економічних умов у державах, які беруть участь в інтеграційних об'єднаннях.

Основні види інтеграційних об'єднань: - зона вільної торгівлі, коли країни-учасниці обмежую­ться відміною митних бар'єрів у взаємній торгівлі; - митний союз, коли вільне переміщення товарів і послуг всередині угруповання доповнює єдиний митний тариф сто­совно до третіх країн; - загальний ринок, коли ліквідуються бар'єри між краї­нами не тільки у взаємній торгівлі, а й для переміщення робочої сили й капіталу; - економічний союз, який передбачає на доповнення до всіх перелічених вище інтеграційних заходів проведення державами-учасницями єдиної економічної політики, ство­рення системи міждержавного регулювання соціально-еко­номічних процесів, які відбуваються в регіоні.

У різних регіонах земної кулі склалися декілька інтеграційних об'єднань. Вони істотно відрізняються один від одного по характеру відносин, що складаються між країнами-учасниками, за організаційними формами, що використовуються і результатами діяльності.

Ряд західноєвропейських держав (Франція, ФРН, Італія, Бельгія, Нідерланди і Люксембург) в 1958 р.

Керівний орган ЄС - Рада Міністрів. Члени Ради - міністри закордонних справ всіх країн-учасниць. В її рамках діє Європарламент (518 парламентаріїв).

Здійснюється вільний обмін національних валют, створена європейська валютна система зі своїм механізмом регулювання розрахунків, встановлення валютних курсів і виробленням спільної позиції з валютних питань в світовому господарстві. Колективна валютна одиниця ЄЕС-євро. В останні роки розвиток інтеграційних процесів в рамках Європейського Співтовариства характеризується дуже високою динамікою, йде створення єдиного внутрішнього ринку (ЄВР), який передбачає усунення торгових бар'єрів, виграш від інтеграції ринків і посилення конкуренції.

Форсованими темпами здійснюються країнами Західної Європи численні проекти багатосторонніх науково-технічних програм в рамках економічного і валютного союзу з Європейським банком.

Створення ЄВР відповідає й інтересам споживачів. Ефект від вільного рушення капіталів, робочої сили і товарів не обмежується лише зближенням рівня цін в різних країнах ЄС. Передбачається загальне зниження рівня споживчих цін під впливом конкуренції, оптимізації масштабів виробництва, структурних зрушень і переміщення виробництва в райони з низькою вартістю робочої сили, що призведе до зниження витрат. Передбачається, що в наступні роки вплив ЄС на інші сектори світового господарства стане більш глибоким і багатоплановим →стимулювання глибоких якісних зрушень в міжнародному розподілі праці, сприяння лібералізації світової економіки, посилення міжрегіональної господарської взаємозалежності, поява додаткових можливостей для досягнення глобальної економічної рівноваги.

Економічні інтеграційні об'єднання держав, що розвиваються Господарська інтеграція зміцнює позиції країн, що розвиваються в світовому господарстві, захищає їх інтереси у стосунках з економічно більш сильними партнерами, протистояти яким нарізно не може жодна з молодих держав. Країни Азії, Африки і Латинської Америки розвивають господарську співпрацю шляхом колективної опори на власні сили. Напр., Асоціація країн Південно-Східної Азії (АСЕАН: Індонезія, Малайзія, Сингапур, Таїланд, Філіппіни, Бруней); Карибське співтовариство КАРИКОМ (14 невеликих країн Карібського басейну): Арабський спільний ринок (Єгипет, Йорданія. Кувейт, Марокко, Сірія й інш.). Встановлюючи спільний митний кордон, ці блоки вводять пільговий режим для взаємного товарообороту.

Функціонують організації по створенню спільних проектів. Напр., Адміністрація басейну ріки Нігер, Амазонський пакт, Комітет по Меконгу і т. п. →спільне створення крупномасштабних іригаційних, енергетичніих й інших об'єктів.

В різних районах земної кулі діють валютні союзи, напр., Азіатський кліринговий союз (7 країн), Арабський валютний фонд (16 країн). У рамках союзів ведуться грошові розрахунки на основі клірингу (без фактичного перекладу валюти), використовуються національні грошові одиниці, іноді використовуються колективні грошові кошти (в Азіатському кліринговому союзі, наприклад, азіатська валютна одиниця - АМЮ). З метою сприяння розв'язанню ключових економічних проблем відповідних регіонів створені інвестиційні інститути: Азіатський банк розвитку (45 країн-учасниць). Арабський фонд економічного і соціального розвитку і інш.

Координувати політику обсягів виробництва відповідних товарів і цін на них покликані товарні асоціації: ОПЕК, Альянс виробників какао-бобів, Міжурядова рада країн-експортерів міді, Союз країн-експортерів бананів і інш.

Розгортаються інтеграційні зв'язки країн СНД. Концепція взаємодії базується на основних положеннях договору про створення Економічного союзу, угодах про створення зон вільної торгівлі, Митного і Платіжного союзів, спільного науково-технологічного простору. Країни-члени СНД визнали, що п'ятирічний пошук напрямів нової економічної стратегії розвитку держав доки не приніс задоволення жодній країні. Немає і очікуваної допомоги із-за кордону. Інвестиції не ростуть, внутрішні ринки перенасичені товарами з дальнього зарубіжжя, свої ж виробничі потужності використовуються слабко. Погіршилася структура економіки СНД загалом. За оцінками Міждержавного економічного комітету, промисловий потенціал країн СНД становить приблизно 10% світового, запаси основних видів природних ресурсів близько 25 %, експортний потенціал 4,5 %, тоді як в ЄС частка міждержавної торгівлі до загального обсягу експорту перевищує 60%, в країнах Північноамериканської асоціації вільної торгівлі 40%. Пріоритети інтеграційного співробітництва: структурно-інвестиційна політика, науково-технічний потенціал, машинобудування, паливно-енергетичний, агропромисловий комплекси. У цих структурах насамперед будуть створюватися фінансово-промислові групи як центри інтеграції.