Даждьбог.
Богом сонця в нас був Даждьбог, син Сварогів, син Неба. Першу згадку про нього подає південнослов’янський переклад візантійського Хронографу
VI-Vili віку Іоана Ma дали, і згадує: „Царствова єгип- тяном син Гефеста, Солнце іменем, єгоже нарічють Даждьбог, 7477 дній.
Солнце же царь, син Сваро гов, єже єсть Даждьбог, бі муж силен... Рече Омир творець о нем, аки Даждьбог, рече, обличи Афродиту, блудящу с Арієм,.. По умертви Дажьбожі, сина Сварогова”... Як я вище згадував, в Іпатієво- му Літопису під 1114 р. подається з цього Хронографу уривок, і тут Геліоса названо Даждьбогом: По Сварозі „царствова син єго, Іменем Солнце, єго же нарічють Даждьбог. Солнце царь, син Сварогов, єже єсть Дажьбог, бі бо мужь силен”. В Слові Св. О. нашого Івана Золотоустого читаємо: „А друзії вірують в Стрибога, Дажьбога і Переплута” (звичайно, це вставка до Слова).Корш уважає, що Даждьбог — це бог соняшник, визначає сили й дію сонця, як підстави життя. Пізніше цей бог став родоначальником руського народу, чому в „Слові о полку Ігоревім” названо русичів Даждьбожими внуками: „Погибашеть жизнь Даждьбожа внука”. Потебня й Перетц твердять, що Даждьбожі онуки — це головно князі й їхня дружина, без смердів. Деякі вчені, починаючи з Волинського[33] [34] [35], уважають, що Даждьбог і Хоре — це різні назви одного соняшного бога. Походження назви Даждьбог — своє, народнє; це слово складне, зложене з приказового способу даждь, цебто дай, і бог, багатство, разом — податель добра, багатства, бог подавець, да pi вник, пор. Deus dator. У цій назві слово бог давніше за даждьбог. В історичних пам’ятках це ім’я звичайно пишеться або по-давньо-слов’янському Даждьбог, або по-староукраїнському Дажьбог; народне було б Дайбог, — може це залишки його чуємо в такому частому в нас „дай боже”, особливо в ритуальних обрядах та при питті; пор. у колядках приспів: Ой дай Боже! У всякому разі ім’я це було поширене, і в Тупикова: Словарь древнерусских имен, 1903 р. знаходимо Дажбогович Васко, в документі 1397 року· Але деякі дослідники, напр. Огоновський, Корш та інші, настоюють на чужоземному походженні назви цього бога, — тут даждь — постало ніби з іранського — пекти, палити, цебто Даждьбог визначає бог вогню. Г. М. Баратц твердить, що староруські боги взагалі східнього походження, — ва- вилоно-асирійського, ханаанського та фінікійського; а про Даждьбога він подає, ніби це філістимський бог Даган, по-арабському Даджун, цебто той, хто дарує небесний дощ, Дощівник. Але Баратцова думка в науці не прийнялася. У сучасній богомильській дуалістичній науці південних слов’ян згадується Дабог (Ягіч, „Міт. нариси”). А взагалі Даждьбог — це бог достатку. 4.
Еще по теме Даждьбог.:
- Хоре.
- § 5. Нотариальная защита прав и интересов сельскохозяйственных коммерческих организаций (предприятий) и предпринимателей
- Судебная защита прав и интересов сельскохозяйственных коммерческих организаций (предприятий) и предпринимателей
- § 3. Договоры в сфере реализации сельскохозяйственной продукции
- § 4. Договоры в сфере материально-технического обеспечения, производственного, научно-технического и информационного обслуживания сельскохозяйственных коммерческих организаций (предприятий)
- § 2. Законодательство, регулирующее договорные отношения сельскохозяйственных коммерческих организаций (предприятий)
- ПРАВОВОЕ ПОЛОЖЕНИЕ КРЕСТЬЯНСКИХ (ФЕРМЕРСКИХ) ХОЗЯЙСТВ
- § 1. Понятие крестьянского (фермерского) хозяйства и его правосубъектность
- § 7. Значение судебной и арбитражной практики в регулировании аграрных отношений
- Лекция по аграрному праву РФ. Особенная часть, 2017