<<
>>

Даждьбог.

Богом сонця в нас був Даждьбог, син Сварогів, син Неба. Першу згадку про нього подає південно­слов’янський переклад візантійського Хронографу

VI-Vili віку Іоана Ma дали, і згадує: „Царствова єгип- тяном син Гефеста, Солнце іменем, єгоже нарічють Даждьбог, 7477 дній.

Солнце же царь, син Сва­ро гов, єже єсть Даждьбог, бі муж силен... Рече Омир творець о нем, аки Даждьбог, рече, обличи Аф­родиту, блудящу с Арієм,.. По умертви Дажьбожі, сина Сварогова”... Як я вище згадував, в Іпатієво- му Літопису під 1114 р. подається з цього Хроно­графу уривок, і тут Геліоса названо Даждьбогом: По Сварозі „царствова син єго, Іменем Солнце, єго же нарічють Даждьбог. Солнце царь, син Сварогов, єже єсть Дажьбог, бі бо мужь силен”. В Слові Св. О. нашого Івана Золотоустого читаємо: „А друзії вірують в Стрибога, Дажьбога і Переплута” (зви­чайно, це вставка до Слова).

Корш уважає, що Даждьбог — це бог соняш­ник, визначає сили й дію сонця, як підстави життя. Пізніше цей бог став родоначальником руського народу, чому в „Слові о полку Ігоревім” названо русичів Даждьбожими внуками: „Погибашеть жизнь Даждьбожа внука”. Потебня й Перетц твердять, що Даждьбожі онуки — це головно князі й їхня дру­жина, без смердів. Деякі вчені, починаючи з Волин­ського[33] [34] [35], уважають, що Даждьбог і Хоре — це різ­ні назви одного соняшного бога.

Походження назви Даждьбог — своє, народнє; це слово складне, зложене з приказового способу даждь, цебто дай, і бог, багатство, разом — податель добра, багатства, бог подавець, да pi вник, пор. Deus dator. У цій назві слово бог давніше за даждьбог. В історичних пам’ятках це ім’я звичайно пишеться або по-давньо-слов’янському Даждьбог,

або по-староукраїнському Дажьбог; народне було б Дайбог, — може це залишки його чуємо в такому частому в нас „дай боже”, особливо в ритуальних обрядах та при питті; пор. у колядках приспів: Ой дай Боже! У всякому разі ім’я це було поширене, і в Тупикова: Словарь древнерусских имен, 1903 р. знаходимо Дажбогович Васко, в документі 1397 ро­ку·

Але деякі дослідники, напр. Огоновський, Корш та інші, настоюють на чужоземному походженні на­зви цього бога, — тут даждь — постало ніби з іран­ського — пекти, палити, цебто Даждьбог ви­значає бог вогню. Г. М. Баратц твердить, що ста­роруські боги взагалі східнього походження, — ва- вилоно-асирійського, ханаанського та фінікійського; а про Даждьбога він подає, ніби це філістимський бог Даган, по-арабському Даджун, цебто той, хто дарує небесний дощ, Дощівник. Але Баратцова дум­ка в науці не прийнялася.

У сучасній богомильській дуалістичній науці пів­денних слов’ян згадується Дабог (Ягіч, „Міт. нари­си”).

А взагалі Даждьбог — це бог достатку.

4.

<< | >>
Источник: Іларіон, митрополит. Дохристиянські вірування українського народу: Іег. реліг. моноір. К.: АТ «Обереги»,1992. 424 с.. 1992

Еще по теме Даждьбог.:

  1. Хоре.
  2. § 5. Нотариальная защита прав и интересов сельскохозяйственных коммерческих организаций (предприятий) и предпринимателей
  3. Судебная защита прав и интересов сельскохозяйственных коммерческих организаций (предприятий) и предпринимателей
  4. § 3. Договоры в сфере реализации сельскохозяйственной продукции
  5. § 4. Договоры в сфере материально-технического обеспечения, производственного, научно-технического и информационного обслуживания сельскохозяйственных коммерческих организаций (предприятий)
  6. § 2. Законодательство, регулирующее договорные отношения сельскохозяйственных коммерческих организаций (предприятий)
  7. ПРАВОВОЕ ПОЛОЖЕНИЕ КРЕСТЬЯНСКИХ (ФЕРМЕРСКИХ) ХОЗЯЙСТВ
  8. § 1. Понятие крестьянского (фермерского) хозяйства и его правосубъектность
  9. § 7. Значение судебной и арбитражной практики в регулировании аграрных отношений
  10. Лекция по аграрному праву РФ. Особенная часть, 2017