1.1. Виникнення і розвиток інституту прокуратури в країнах Західної Європи і США

Питання про виникнення і розвиток інституту прокуратури має не тільки теоретичне, але важливе практичне значення, оскільки однією з умов успішного реформування будь-якого державного інституту є використання як чужого, так і власного досвіду.

Термін "прокурор" походить від латинського "прокуратор", яким у Стародавньому Римі називався: 1) керівник господарством; 2) чиновник по збору податків; 3) повірений у справах, що здійснює доручення довірителя по веденню судових справ і управлінню майном; 4) намісник римського імператора в провінції [474]¹ . Як бачимо, жодне значення не мало на увазі посадову особу, якою зараз є прокурор.

Інститут прокуратури в сучасному його розумінні виник на початку XIV століття у Франції. Спочатку прокурор був представником короля у суді з цивільних справ і брав участь у судових справах в інтересах короля. Пізніше прокурор почав брати участь і в розгляді кримінальних справ, але лише тих, які так чи інакше також торкалися інтересів короля.

Іншою особливістю, що характеризує становлення інституту прокуратури у Франції, є те, що перші королівські прокурори обиралися, як правило, з числа найбільш досвідчених адвокатів, а після своєї відставки поверталися до адвокатської корпорації. Ця обставина дозволила деяким

¹Див.: Словарь иностранных слов. - М., 1984. - С. 402

15

дослідникам становлення інституту прокуратури зробити висновок про те, що її історія значною мірою співпадає з історією адвокатури і що «прокуратура є молодшою сестрою адвокатури та належить до однієї з нею сім'ї» [390]¹

Прокурори, народившись як тимчасові повірені короля з цивільних і кримінальних справ, надалі перетворилися в обвинувачів.

Але функція обвинувачення, ставши основною, не стала для прокуратури Франції єдиною. І.Я.Фойницький, характеризуючи діяльність прокуратури цієї країни у часи Наполеона І, писав, що функції прокурорського нагляду у Франції були вкрай різноманітні, їх можна поділити на кримінально-судові, цивільно-судові і адміністративні [390]³.

Зараз основними функціями прокуратури Франції є: порушення кримінального переслідування, здійснення нагляду за органами дізнання і керівництво ними, підтримка обвинувачення в суді. При розгляді кримінальних справ - контроль за законністю судових актів, забезпечення виконання вироків і рішень судових органів. При розгляді в суді цивільних спорів прокурор може виступити як так звана приєднана сторона, даючи висновок з приводу законності заявленого до суду позову.

Формально органи прокуратури Франції перебувають при судах, але не залежать від них, а, навпаки, здійснюють деякою мірою контроль за

¹ Див.:Фойницкий И.Я. Курс уголовного судопроизводства. - Ч..II. - СПб, 1907. - С.32-34.

2 Див: Чельцов-Бебутов М.А. Курс уголовно-процессуального права. - СПб, 1995. - С.229-231; Муравьев Н.В. Прокурорский надзор в его устройстве и деятельности. - М. 1989. - С.58-59.

³ Див.:Фойницкий И.Я. Указ.праця. - С.516.

16

судами. Зокрема, прокурори ведуть особисті справи суддів, подають на них атестації міністрові юстиції і беруть участь у розв'язанні інших питань управління судами через міністерство юстиції.

Прокурорську систему Франції, що знаходиться в тісному зв'язку з судовою системою¹ утворюють: 1) прокурори республіки при трибуналах вищестоящої інстанції (вони обслуговують і трибунали нижчестоящих інстанцій); 2) генеральні прокурори апеляційного суду; 3) генеральний прокурор касаційного суду. Загальне керівництво органами здійснює міністр юстиції.

Система органів прокуратури Франції суворо централізована. Прокурор республіки при вищестоящому трибуналі підкоряється генеральному прокурору апеляційного суду, а останній - Генеральному прокурору касаційного суду, який має право давати керівні вказівки

нижчестоящим прокурорам [364; 343; 365]².

Французька модель прокуратури вплинула на розвиток даного інституту в Німеччині, Італії, Бельгії, Голландії й інших країн Західної Європи. Прокуратури цих країн, звичайно, не є точними копіями французької моделі, але дуже подібні.

За іншою моделлю розвивається інститут прокуратури в Англії й інших країнах з англосаксонською правовою системою.

------------------

¹ Систему загальних судів Франції утворюють: 1) трибуната нижчої інстанції і поліції, які змінили в ході судових реформ мирових суддів. Трибунал нижчої інстанції і поліції діє як суд першої інстанції і роглядає справи про незначні правопорушення та цивільні справи на суму 2.5 тис.франків; 2) трибунали вищестоящої інстанції (великого процесу), які є основним ланцюгом судової системи, розглядають більшість судових справ по першій інстанції, а також є апеляційною інстанцією для трибуналів нижчої інстанції і поліції; 3) апеляційні суди є другою інстанцією для нижчестоящих судів (трибуналів), а також розглядають по першій інстанції складні справи про злочини; 4) касаційний суд очолює всю судову систему Франції и фактично є її Верховним судом. Він складається з палат з цивільних і кримінатьних справ і розглядає тільки касаційні скарги на рішення і вироки нижчестоящих судів.

² Див.: Суд и правосудие в СССР. Учебник / Под ред. А.Т.Бажанова и В.П.Маткова.- Казань: Изд-во Казан.ун-та, 1980. - С.380-384; Семенов В.М. Суд и правосудие в СССР. -М._? 1984. - С.310-314; Судебные и правоохранительные органы Украины:Учебник/Под ред.А.М.Бандурки.-Х., Ун-т внутр.дел.1999,-С.321-323.

17

У цих країнах прокуратура в звичайному розумінні цього слова відсутня, її функції розосереджені між різними правовими інститутами, головна роль серед яких належить адвокатурі і органам публічного переслідування.

Адвокатура Англії складається з барристерів і солиситорів, що належать до стану правозахисників, які відрізняються лише досвідом робот і рівнем юридичної кваліфікації¹.

Очолює адвокатуру генерал-атторней, який є юрисконсультом королеви і уряду і одночасно - вищим органом обвинувачення у справах державної важливості. Йому належить право порушувати будь-які кримінальні справи.

Формально право порушувати кримінальне переслідування і підтримувати обвинувачення в Англії належить кожній людині, потерпілій від злочину. Вона це може зробити як особисто, так і через адвоката. У зв'язку з цим адвокати в судах виступають або захисниками підсудних, або як обвинувачені на стороні потерпілого.

Для підтримки обвинувачення у справах, що торкалися інтересів корони, у 1879 р. була встановлена посада директора публічного переслідування, який призначався міністром внутрішніх справ за згодою прем'єр-міністра і генерал-атторнея. Директор публічного переслідування із злочинів, за які передбачена смертна кара, порушує кримінальні справи за вимогою міністра внутрішніх справ і генерал-атторнея, а також з власної ініціативи, коли вважає за потрібне, залежно від важливості та складності справи, що викликала публічний інтерес. Розслідування таких справ здійснюється поліцією під керівництвом і контролем дирекції публічного переслідування, представники якої також підтримують обвинувачення в судах.

______________________

¹ Барристери - це правозахисники у точному значенні цього слова.

18

Наглядової функції адвокатура і органи публічного переслідування в Англії не мають [364; 343; 365]1.

У Сполучених Штатах Америки також не існує державної установи з офіційною назвою «прокуратура». Але там є атторнейська служба, яка за своїми функціональними обов'язками подібна до прокурорських органів європейських країн, і тому американську атторнейську службу називають прокуратурою, а самих атторнеїв - прокурорами.

Прокуратура США організаційно входить до системи виконавчої влади і складається з трьох рівнів: федерального, штатного і місцевого. Прокуратури різних рівнів незалежні одна від одної, їх компетенція розмежовується за територіальним і предметним принципами діяльності.

На федеральному рівні прокуратура США являє собою суворо централізовану систему, яка складається з Генерального прокурора США (Attjrney General), федеральних районних прокурорів (United States Attorneys) і маршалів США. На генерального прокурора США покладені: консультація уряду США з юридичних питань; представництво інтересів уряду в судах; забезпечення федерального законодавства.

Прокурор штату є головним консультантом губернатора і представником адміністрації штату в судах при розгляді цивільних спорів. Як обвинувач, прокурор штату виступає лише у справах, що мають велику суспільну значимість.

Прокурори місцевого рівня в різних штатах називаються по-різному, однак найбільш поширеною назвою є «окружний прокурор». У більшості штатів окружні прокурори обираються безпосередньо населенням з числа кандидатів, висунених за партійними списками. Повноваження окружного прокурора встановлюються законодавством штату або нормативними актами місцевих органів влади. Однак загалом функції окружного прокурора

_________________________

¹ Див.: Суд и правосудие в СССР:Учебник / Под ред.

19

ідентичні функціям прокурорів на штатному або федеральному рівнях. Він виступає в ролі юридичного консультанта місцевих органів влади, представляє місцеву адміністрацію в суді по її позовах або позовах, звернених до неї, і здійснює кримінальне переслідування.

На закінчення зазначимо, що атторнейська служба США, що виникла пізніше від прокуратури Франції і органів обвинувачення Англії, увібрала в себе деякі риси цих правових інститутів. Разом з тим, ця служба, що умовно іменується прокуратурою, не має точного аналога, мабуть, ні в одній країні світу, але при цьому органічно вписується в американську правову систему. Останнє і є її головною перевагою [126; 239; 364; 343; 365]¹.