§9. ЕКОЛОГІЧНА НІША

Екологічна ніша - термін в екології, що описує взаємовід-носини виду або популяції з екосистемою та їхнє в ній розта-шування. Більш лаконічним визначенням поняття може бути формулювання „спосіб життя організму”.

Різні параметри екологічної ніші представляють вплив різно­манітних біотичних та абіотичних факторів. Ці фактори можуть включати в себе життєвий цикл організму, параметри його при­родного середовища, місце в харчовому ланцюзі та в харчовій піраміді, географічне розповсюдження, тощо.

Відповідно до принципу Гаузе, або принципу витіснення, ніякі два види не можуть займати одну і ту ж екологічну нішу в тому самому середовищі впродовж тривалого часу. Різні види можуть займати однакові ніші, а один і той самий вид може займати різні екологічні ніші в географічно різних місцях розташування. Так, наприклад, види, що населяють австралійські сухі рів-нини (в основному великі сумчасті), займають однакову еколо-гічну нішу з копитними, що населяють степи Євразії та прерії Північної Америки. Само по собі слово „ніша” для опису даного поняття було введене натуралістом Джозефом Грінеллом (Joseph Grinnell, 1917) в його статті „The niche relationships of the California Thrasher” („Нішеві взаємовідносини у каліфорнійських перес-мішників”). Проте поняття „екологічна ніша” лишалось мало вивченим та маловживаним у науковій літературі до 1927 року, коли британський еколог Чарльз Сазерленд Елтон (Charles Sutherland Elton, 1927) дав перше концептуальне визначення даного поняття.

„Коли еколог каже, що ось іде борсук, то він повинен мати на увазі деяку концепцію розташування цієї тварини в співтовари-стві, до якого вона належить, так само, як коли він каже, що ось іде священник”.

У майбутньому концепція екологічної ніші була популяризо­вана зоологом Евеліном Хатчінсоном (Evelyn Hutchinson, 1958). Хатчінсон намагався зрозуміти та сформулювати, чому в одному і тому ж середовищі може жити велика кількість організмів різ-ного типу. Повний набір варіацій умов „теоретично можлива ніша". В результаті тиску з боку (або взаємодії) інших організмів види звичайно змушені займати вужчу нішу, ніж теоретично можлива, яка і отримала назву „реалізована ніша".

Реалізована ніша є такою, до якої даний організм най-більш адаптований. Також екологічна ніша була визначена Хатчінсоном як „гіпероб’єм”. Під цим терміном він мав на увазі багатовимірний простір ресурсів (світло, поживні речовини,

придатні місця для життя, і т. ін.) доступні та використані орга-нізмами деякого виду або популяції. Пов'язане з поняттям еко-логічної ніші поняття „адаптивна зона" визначається як набір екологічних ніш, котрі можуть бути зайняті групою видів, що використовують однакові ресурси однаковим чином. Треба зауважити, що поняття „ніша", як воно було сформульоване Хатчінсоном (в якості екологічного простору, зайнятого орга-нізмами) є дещо відмінним від поняття „ніша" у формулюванні Грінелла: екологічна роль, яку може виконувати (або не викону-вати) деякий організм.

Екологічна ніша є функціональним поняттям. За уявлен-нями спеціалістів, які розробили концепцію екологічної ніші, вона є тим діапазоном умов, за яких живе та відтворює себе популяція. При цьому екологічна ніша сприймається не як об'єм фізичного простору, а як характеристика популяції сто-совно всієї системи абіотичних та біотичних факторів, при яких вона може існувати. Щодо кожного конкретного фак-тора чи умов життя кожен вид має свою амплітуду, при якій він може існувати.

Співвідношення між екологічними нішами різних популяцій можуть бути дуже різноманітними: від повного або часткового збігання (накладання одна на одну) екологічних ніш до їх пов-ного розмежування (рис. 12).

І II III IV Рис. 12. Співвідношення екологічних ніш А і В (за Е.

Піанкою):

I - екологічні ніші цілком накладаються

(лисиця і вовк полюють на птахів і дрібних звірів);

II - частково збігаються (сови і яструби полюють на гризунів

і малих пташок, але сова вночі, а орел удень);

III - дотикаються (слони харчуються високою травою, антилопи - низькою, а буйволи - молодими пагонами); IV - цілком розділені (рослини і хижаки).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

Диференціювання за екологічними нішами є дуже важливим механізмом утворення угруповань рослин і тварин. Воно забезпечує співіснування видів в одному і тому ж біоценозі.

У тварин механізм диференціації за екологічними нішами часто буває досить сильним. Рослини, навпаки, часто мають подібні екологічні ніші, оскільки в принципі у них однакові джерела живлення - сонячна радіація, вода, поживні речо­вини ґрунту. Але й тут завжди є диференціація: види можуть займати різні яруси, або з метою пом’якшення конкуренції за опилювачів, вони квітнуть в різний час.

САМОСТІЙНІ ЗАВДАННЯ ДО РОЗДІЛУ ІІІ

Питання для роздумів, самоперевірки, повторення

1.

2. На які групи поділяються всі показники, що характеризу-ють популяцію?

3. Які показники, що характеризують популяцію, відносять до динамічних?

4. Яка щільність (екологічна чи середня) є незмінною на території розселення певної популяції?

5. За яких умов екологічна народжуваність може досягти параметрів максимальної?

6. Що демонструють типи кривих виживання особин попу-ляцій? Де практично можна використати цю інформацію?

7. Які параметри впливають на динаміку чисельності попу-ляції?

8. Назвіть основні методи визначення чисельності популяції.

9. Що таке „логістична крива” і „асимптота”?

10. Назвіть типи динамічних змін чисельності популяції.

11. Що таке „вагільність” і яке її екологічне значення?

12. Назвіть особливості вікової структури популяції.

13. Дайте визначення первинного, вторинного, третинного і четвертинного співвідношення статей роздільностатевих осо-бин популяції.

14. Які види шлюбних відносин можливі при схрещуванні особин у популяції?

15. Які форми етологічної структури популяції відомі? Назвіть

і охарактеризуйте їх.

16. Які особливості просторової структури популяції? Наведіть приклади.

17. Сформулюйте сучасну концепцію поняття „екологічна ніша”.

18. Що таке „фундаментальна ніша” і „реалізована ніша”?

19. Наведіть приклади дії принципу Г аузе.

Тестові завдання: вказати одну правильну відповідь

Питання 1. Що є предметом вивчення демекології?

а. взаємовідносини особин одного виду з навколишнім середо­вищем.

б. структура, динаміка чисельності та складу популяцій живих організмів, механізми їхньої саморегуляції

в. вплив великих промислових підприємств на довкілля

г. взаємовідносини особин кількох видів з навколишнім сере­довищем

Питання 2. Назвіть від чого залежить чисельність популяцій різних видів тварин і рослин?

а. Балансу народжуваності і загибелі

б. Географічноїзональності біогеоценозів

в. Їжі

г. Сукцесій

Питання 3. Назвіть, що є основним обмежувальним фактором чисельності тварин?

а. Зміни біогеоценозу

б. Їжа

в. Рослинність

г. Сукцесії

Питання 4. Популяція це...

а. група особин кількох видів, що співіснують в одному біотопі

б. особини кількох видів, об’єднані в екосистемі харчовими зв’язками

в. сукупність особин одного виду, що відтворюють себе впро­довж багатьох поколінь і тривалий час займають певну територію з відносно однорідними умовами існування

г. форма взаємовідносин між організмами

д. загальна сума усіх вимог виду до умов існування, включа-ючи фізичні умови та функціональну роль в угрупованнях