Підготовка до проведення уроків у загальноосвітніх навчальних закладах

Якщо лабораторні заняття з курсу «Методика викладання екології» проходили у формі ділових ігор - моделювання та проведення уроків з екології, студенти моделювали роботу вчителя, рецензента, учнів класу, то зараз на етапі педпрактики - всі об’єкти абсолютно реальні і підготовка до проведення уроку повинна бути особливо ретельна.

• І етап: у школяра формуються мотиви необхідності і бажання, прагнення і інтересу до пізнання об’єктів та явищ живої природи і людини як природної істоти;

• ІІ етап: розглядаються проблеми як наслідок реальних суперечностей між людським суспільством і живою природою. Пізнавальний інтерес на цьому етапі розвивається на основі дослідження діяльності людини як екологічного фактора, початкової характеристики її екологічних проблем і уявлень щодо прогнозування можливих змін у природних системах;

• ІІІ етап: досягається усвідомлення школярами історичних причин виникнення сучасних екологічних проблем, розглядаються шляхи їх розв’язування на основі міжнародного співробітництва;

• ІV етап: розкриваються наукові основи оптимізації взаємодії людини і суспільства з екосистемами на базі ідей охорони природи, керованої еволюції і перетворення біосфери на ноосферу;

• V етап: практичний етап, є важливим у формуванні відповідального ставлення учнів до природи. На цьому етапі забезпечується реальний внесок школярів у справу охорони довкілля, оволодіння нормами і правилами поведінки у природному середовищі.

Основні етапи підготовки до проведення уроку наступні:

1. Робота з програмою, яка є основним навчально-методичним документом учителя (прочитати пояснювальну записку до програми, визначити місце даного уроку в системі уроків навчальної теми, заплановані згідно програми демонстрації чи лабораторні досліди тощо, вимоги до знань і умінь учнів даного класу, можливий тип уроку за дидактичною метою).

2. Визначити мету та основні завдання (освітні, розвитку та виховання). Мета навчально-пізнавальної діяльності на уроці визначається на один урок, а деколи і на кілька пов’язаних одною темою уроків.

Для практиканта та молодого вчителя буде корисна орієнтовна схема для алгоритмізації визначення мети діяльності на уроці (пропуски заповнюються в залежності від типу уроку, змісту навчального матеріалу та методів навчання чи контролю знань):

Вивчити... Дати поняття про...Ознайомити з... Сформувати уявлення про... Поглибити знання учнів про... Забезпечити формування таких знань (умінь, навичок), як... Повторити такі основні питання, що вивчались на попередньому уроці, як... Повторити такі опорні поняття, як. Закріпити... Систематизувати та узагальнити знання учнів з.Сформувати ( або розвивати ) в учнів вміння складати., записувати., працювати з., порівнювати., аналізувати., виділяти головне в., узагальнювати., систематизувати., виявляти причинно-наслідкові зв’язки між.; робити висновки; застосовувати отримані знання з. на практиці (або при виконанні завдань різного ступеню складності), висловювати гіпотези про., передбачати., пояснювати., аргументувати., прогнозувати. Вчити застосовувати знання для формування умінь таких, як.. Продовжити розвивати вміння. і формувати навички.Забезпечити формування таких умінь і навичок для проведення екологічного експерименту, як. Розвивати пам’ять, спостережливість, акуратність, вміння самостійно працювати тощо. Вчити працювати з навчальною та додатковою літературою з. Сформувати досвід застосування отриманих знань з інших предметів під час вивчення (або закріпленння). Максимально використати життєвий досвід учнів та їх знання з.(інші навчальні предмети) під час вивчення (або під час повтореннія, закріплення, систематизації, узагальнення. Сформувати алгоритм розв’язування (проведення визначення, встановлення формули, проведення характеристики тощо). Перевірити рівень знання опорних понять., засвоєння матеріалу., рівень осмисленості знань., вміння застосовувати навчальний матеріал з.в аналогічних чи нових ситуаціях, вміння проводити пояснення з., вміння ілюструвати відповідь прикладами про.

3. Визначити зміст уроку згідно поставленої мети, тобто відповісти на питання «Що вчити на даному уроці?». Необхідно добре вивчити тему уроку з підручника; намагайтесь працювати з підручниками різних авторів. Наступний етап - опрацювання інших джерел інформації - енциклопедії, довідники, монографії, науково-популярна література, періодичні видання. В.О.Сухомлинський зазначав з цього приводу: «.удосконалення педагогічної майстерності кращих вчителів якраз і зумовлене тим, що систематичне читання безперервно поповнює море їхніх знань. Якщо знання, яким володіє вчитель у перші роки своєї педагогічної діяльності, відносяться до того мінімуму знань, що його треба дати дітям, як 10:1, то до 15-20 років педагогічного стажу це співвідношення змінюється - 20:1, 30:1, 50:1 - і все це завдяки читанню.

Шкільний підручник стає з кожним роком усе меншою й меншою краплею в морі знань педагога. Справа тут не тільки в кількісному зростанні теоретичних знань учителя. Кількість переходить у якість: чим ширший фон, на якому шкільний підручник виглядає як маленький промінь, в яскравому потоці світла, тим помітніша та професійна якість, яка створює фундамент педагогічної педагогічної майстерності: здатність розподіляти увагу в процесі викладу матеріалу на уроці (розповіді, лекції)». Визначте зміст навчального матеріалу, що потребує реалізації міжпредметних зв’язків чи життєвого досвіду учнів.

4. Тепер ви знаєте «Що вчити на даному уроці?», але не знаєте «Як вчити на даному уроці?». В залежності від поставленої мети, визначеного змісту навчання та деяких інших факторів (рівень вашого досвіду, рівень класу, час на вивчення даної теми, можливості матеріальної бази кабінету та ін.) необхідно провести підбір методів та прийомів навчання, форм взаємодії з класом на всіх етапах уроку згідно обраного типу уроку, провести розподіл часу на кожен етап уроку.

5. Підібрати необхідні засоби навчання для даного уроку (обладнання, реактиви, роздатковий матеріал, завдання для самостійних чи контрольних робіт, посібники тощо). Добре вивчити хід виконання демонстрацій, учнівських дослідів, самостійно провести їх попередньо, щоб впевнитись в можливості реалізації та безпечності. Намагайтесь проводити учнівський експеримент із використанням малих кількостей речовин.

6. Написати конспект уроку. За кілька днів до проведення уроку показати підготовлений конспект викладачу, за необхідності внести необхідні зміни та корективи в залежності від зауважень викладача.

3.2.