<<
>>

Епідеміологія

Причини виникнення злоякісних новоутворень шлунка, зважаючи на все, різноманітні і до кінця не зрозумілі. Рівень захворюваності залежить від багатьох екзо- і ендогенних факторів, певну роль відіграють природні геогідрохімічні умови: недостача у ґрунті кобальту, магнію, нікелю, вана­дію; надлишок кальцію, міді, цинку, нікелю, хрому і підви­щена мінералізація води.

Слизова шлунка піддається найбільш інтенсивному впливу різних, у тому числі і кан­церогенних факторів, що надходять в організм з їжею.

Важливе місце приділяється порушенням режиму харчу­вання: переїданню, вживанню жирної їжі і смажених страв, маринованих овочів, копченої і в'яленої риби. Вживання солоних продуктів підвищує ризик виникнення пухлини в чоловіків у 4 рази, у жінок — у 7 разів (Maruyama К, 1984). У той же час щоденне вживання молока, молочних про­дуктів, фруктів і зелених овочів суттєво знижує за-хворю- ваність (Correa Р, 1985). Відзначений безсумнівний зв'язок раку шлунка з високою кількістю нітросполук у страві, численні дослідження показали, що нітрати, котрі містяться в харчових продуктах, у порожнині шлунка легко перетво­рюються в нітрити, які, у свою чергу, перетворюються в нітрозаміни, що володіють доведеною канцерогенною дією. Слід зазначити, що утворення нітрозамінів відбувається більш інтенсивно на фоні зниженої кислотності шлунково­го соку.

Певну роль у виникненні захворювання відіграють вжи­вання міцних алкогольних напоїв і паління. Ризик виник­нення раку шлунка в осіб, котрі палять, ви-щий в 1,3-1,5 рази. Смертність від раку шлунка в людей, які почали палити в юнацькому віці, складає 206,9-381,4, а в тих, що не палять, — 144,7.

Ще не повного мірою вивчена роль генетичних факторів у виникненні захворювання, хоча саме з цим пов'язують високу захворюваність на рак шлунка в Японії. Останніми роками привертає увагу роль Helikobacter pylori (HP) у виник-ненні пухлин шлунка.

HP — інфекція досить поши­рена, вона уражає до 96% населення деяких країн. Незва­жаючи на певний зв'язок між HP-інфекцією і раком шлун­ка, упевненості в реальній залежності немає. Наприклад, захворюваність чоловіків у 1,5-4 рази вища, у той час, як рівень НР-інфікованості чоловічого і жіночого населення приблизно однаковий; у пацієнтів з дуоденальною вираз­кою, серед яких рівень НР-інфікованості досягає 100%, захворюваність на рак шлунка в два рази нижча, ніж у популяції; у деяких країнах, на фоні високої НР-інфікова- ності рівень захворюваності на рак шлунка невисокий. Однак, примітний той факт, что в спостереженнях фінських дослідників, цілеспрямована рання ерадикація НР-інфекції, спрямована на усунення хронічного гастриту в пацієнтів, призвела до прямо пропорційного зниження захворюва­ності на рак шлунка. Виходячи з теорії багатоступінчастого канцерогенезу, можна припустити, що HP-інфекція при­зводить до розвитку хронічного атрофічного гастриту, що і є першою ланкою в тривалому процесі виникнення пухли­ни. HP-інфекція є імовірною причиною близько 42% ви­падків раку шлунка, у 1994 році Міжнародне Агенство з вивчення раку включило Helikobacter pylori у список кан­церогенів.

<< | >>
Источник: Лекції з клінічної онкології. Том. 1. (Пухлини травного тракту). Учбовий посібник для студентів 5-6 курсів, інтернів та сімейних лікарів. Донецьк, 2006- 256 с.. 2006

Еще по теме Епідеміологія:

  1. Епідеміологія
  2. Статистика, захворюваність та епідеміологія раку прямої кишки
  3. § 5. Нотариальная защита прав и интересов сельскохозяйственных коммерческих организаций (предприятий) и предпринимателей
  4. Судебная защита прав и интересов сельскохозяйственных коммерческих организаций (предприятий) и предпринимателей
  5. § 3. Договоры в сфере реализации сельскохозяйственной продукции
  6. § 4. Договоры в сфере материально-технического обеспечения, производственного, научно-технического и информационного обслуживания сельскохозяйственных коммерческих организаций (предприятий)
  7. § 2. Законодательство, регулирующее договорные отношения сельскохозяйственных коммерческих организаций (предприятий)
  8. ПРАВОВОЕ ПОЛОЖЕНИЕ КРЕСТЬЯНСКИХ (ФЕРМЕРСКИХ) ХОЗЯЙСТВ
  9. § 1. Понятие крестьянского (фермерского) хозяйства и его правосубъектность
  10. § 7. Значение судебной и арбитражной практики в регулировании аграрных отношений
  11. Лекция по аграрному праву РФ. Особенная часть, 2017
  12. ДОГОВОРНЫЕ ОТНОШЕНИЯ СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННЫХ КОММЕРЧЕСКИХ ОРГАНИЗАЦИЙГ (ПРЕДПРИЯТИЙ)
  13. § 1. Понятие и общая характеристика системы договорных отношений сельскохозяйственных коммерческих организаций (предприятий)
  14. 8. Правовое положение государственных и муниципальных сельскохозяйственных предприятий
  15. 5. Правовое положение сельскохозяйственных акционерных обществ и обществ с ограниченной и дополнительной ответственностью
  16. 6. Правовое положение сельскохозяйственных кооперативов