Методи діагностики

Враховуючи ту обставину, що в більшості хворих пухлини губи, слизової порожнини рота і язика, які візуальні по-суті, виявляються на пізніх стадіях захворювання, першочерго­вою задачею є поліпшення своєчасної діагностики — вияв­лення пухлини в тих стадіях, коли її розміри і поширеність дозволяють домогтися стійкого лікування в більшості ви­падків (T1N0M0, T1N1M0, T2N0M0, T2N1M0).

— проведення регулярних профілактичних оглядів насе­лення;

— знання населенням можливості виникнення раку сли­зової порожнини рота, ранніх симптомів захворювання і необхідності невідкладного звернення до лікаря, як тільки вони з’являться;

— наявність у лікаря, котрий здійснює профілактичний огляд, онкологічної настороженості;

— знання лікарями клінічних проявів раку порожнини рота, володіння навичками його діагностики;

— наявність необхідних умов, устаткування для здійснен­ня профілактичних оглядів і діагностики.

Іншою, не менш важливою задачею є рання діагностика раку — виявлення пухлини на доклінічній стадії, коли через малий розмір вона не виявляється при звичайному огляді. Рання діагностика нерозривно пов’язана з профілактикою, а шлях рішення — диспансеризація особи з підвищеним ризиком виникнення пухлини.

Очевидно, що успішне рішення цих проблем не під силу онкологам без участі стоматологічної служби в силу цілого ряду об’єктивних обставин. Однак, цей напрямок діяльності стоматологів має потребу в організаційно-методичному по­сібнику й інформаційній підтримці збоку онкологічної служ­би.

В цілому, при підозрі на злоякісну пухлину обстеження повинне включати:

— ретельний огляд усіх відділів порожнини рота і зон регіонарного метастазування з пальцевим дослідженням;

— скрібок, узяття мазків з ерозованих або виразкових поверхонь;

— пункція збільшених лімфовузлів;

— біопсія пухлини або лімфовузлів;

— рентгендослідження;

— УЗД зони шиї;

— КТ (при наявності показань).

Пальцеве дослідження, включаючи і бімануальне в зоні дна порожнини рота, щоки, ротоглотки, дозволяє визначи­ти консистенцію пухлини, її розміри, рухомість стосовно оточуючих тканин.

Основним методом у діагностиці раку губи і слизової оболонки порожнини рота є морфологічне дослідження. Вирішальне значення тут належить гістологічному дослід­женню біопсійного матеріалу, узятого з пухлини на межі з незміненою слизовою оболонкою.

Матеріал для цитологічного дослідження беруть шляхом зі скрібка або відбитків з виразки. Пункційну біопсію ви­користовують тільки при інфільтративних формах раку, які протікають без виразок, а також для визначення метастазів у регіонарних лімфатичних вузлах. Тут варто підкреслити, що цитологічне дослідження пунктата регіонарних лімфа­тичних вузлів часто виявляється малоінформативним. У цьому випадку методом, що дозволяє визначити поши­реність пухлинного процесу, є відкрита біопсія.