Методи діагностики раку шлунка

На сьогоднішній час методи діагностики раку шлунка розроблені настільки, що дозволяють діагностувати захво­рювання в найранніших стадіях, коли пухлина має розміри в декілька міліметрів.

Променеві методи діагностики — рентгенографія і комп­'ютерна томографія — дозволяють вивчити змінення форми і розмірів органа, рельєф слизової шлунка, стан його стінки, функціональну активність, виявити поширення процесу на сусідні структури й ознаки збільшення регіонарних і заоче- ревинних лімфовузлів. При рентгенівському дослідженні за­стосовують такі методики: контрастування барієм, подвійне контрастування, метод тугого заповнення і штучну гіпотонію шлунка. При пухлинному ураженні шлунка можна відзначи­ти такі види його деформації: укорочення малої кривизни, провисання антрального відділу, локальне утягнення великої кривизни, завиткоподібна деформація, звуження вихідного відділу або тіла, зменшення шлунка, каскадний перегин, деформація склепіння. Рентгендослідження дозволяє в ряді випадків діагностувати навіть ранній рак шлунка. Однак, рентгенівські методи не можна вважати основними в діагно­стиці пухлин шлунка, завершуючим методом обов'язково повинна бути фіброгастроскопія з біопсією.

Комп 'ютерна томографія застосовується, головним чи­ном, для уточнення розповсюдження пухлинного процесу і дозволяє більш чітко і детально на поперечних зрізах оцінити форму росту, рівень інфільтрації стінки шлунка, проростання в суміжні органи і тканини, збільшення зао- черевинних лімфовузлів, наявність гематогенних метастазів у паренхіматозних органах.

Як додаткові методи застосовуються ультразвукове досл­ідження і ендосонографія, які дозволяють до операції більш точно визначити поширеність пухлинного процесу і вияви­ти віддалені метастази.

При необхідності використовують інвазивні методи діаг­ностики: пункційну біопсію, лапароцентез, лапароскопію. їх призначення — уточнююча діагностика з метою оцінки поширеності пухлинного процесу.

Останніми роками у світовій практиці одержали розпов­сюдження спеціальні комп'ютерні програми (Maruyama К. Siewert J.R), за допомогою яких, на підставі аналізу даних інструментальних методів дослідження, клінічної картини, морфології пухлини — визначається поширеність пухлин­ного процесу, можливість виконання радикальної чи пал­іативної операції і прогноз виживання після хірургічного лікування.