Економічна безпека в країнах ринкової трансформації

Проблема національної безпеки і її головної складо­вої — економіки — залишається актуальною для кожної країни. Активна цілеспрямована політика держави протидіє загрозам стабільності економічної і політичної систем і є об’єктивний фа­ктор суспільного життя.

Відомий фахівець глобальних проблем Лестер Туроу вважає, що років через двадцять американці покинуть говорити про те, що зайняті в американській економіці, і почнуть усвідомлювати себе частиною глобального господарства. Ті держави, які здатні включитися до нової глобальної економіки, користуватимуться її плодами, інші ж — приречені на прогресуюче відставання і де­градацію. У сучасних умовах поза інтеграційними процесами, поодинці вже неможливо забезпечити необхідну динаміку госпо­дарської системи. Західні дослідники відмічають революційні зміни в сфері технології (мікроелектроніка, біотехнологія, теле­комунікації, сучасні розробки в програмному забезпеченні), пов’язують їх з не менш глобальними змінами, що відбуваються в системі суспільних відносин. Політолог Джордж Гелбрейт вва­жає найсуттєвішим фактором для розвинутих країн подолання войовничого націоналізму. Національна ідентичність уже не пріо­ритетна для економічно розвинутих країн.

У сучасних умовах економічно слабкі країни — незалежні держави, що виникли після розпаду Радянського Союзу, — роб­лять важку спробу переходу від директивної, центрально- керованої економіки до ринкової. В умовах ейфорії, викликаної здобуттям самостійності, регіональні політичні еліти не знайшли адекватних методів реформування економіки. Проблеми еконо­мічної безпеки незалежних держав неймовірно загострилися. Ще недавно це був єдиний народногосподарський комплекс із зага­льносоюзним поділом праці; національні республіки успадкували при розпаді Союзу частину загального економічного потенціалу, що обумовило недосконалу, іноді спотворену структуру вироб­ництва. Україна з розвинутим сталеливарним комплексом, важ­ким машинобудуванням залишилась без паливно-енергетичних ресурсів, що надходили в необхідній кількості зі східних регіонів єдиної країни. Порушення господарських зв’язків, що формува­лися століттями, не може не викликати кризові явища. Станови­ще посилилось ще й тим, що багато країн пострадянського прос­тору тільки почали створення державності без необхідних елементів цивільного суспільства, демократії, поваги до закону.

Ще один фактор, що обумовив для нових незалежних країн гостроту проблеми — непрофесійний підхід до вибору шляхів ре­формування центрально-керованої економіки. Базуючись на по­верхневих поглядах ліберальної політичної економії про те, що магічна сила невидимої руки ринку проявиться автоматично, пра­вляча еліта миттю кинулася здійснювати реформи. Джордж Гел­брейт вважає, що це «напад поганого оптимізму. Перехід до рин­кового господарства вимагає часу і усвідомленості, має ґрунту­ватися на продуманих і обережних діях, розрахованих на трива­лий період». Свобода вибору, конкуренція, приватна власність — такі цінності неокласичної теорії безперечні і необхідні для ди­намічного розвитку країни.

Правлячі кола країн пострадянського простору, заклопотані особистим збагаченням, не розпізнали і не захотіли розпізнати шляхи ефективних реформ. Про що йде мова? Англійський еко­номіст Джеймс Ангрессано, торкаючись перехідної економіки, підкреслює, що з самого початку 90-х років перетворення в краї­нах Центральної і Східної Європи виходили з інтересів Заходу і визначалися ідеологічними постулатами, властивими неокласич­ній теорії, такими як надання ринку західним кредиторам, доступ до сировини, вільна наймана праця, посилення політичного впливу в регіоні. Обвал в економіці Росії, а потім в Україні, що стався наприкінці 90-х років підтверджує думку англійського економіста. Проблема економічної безпеки значно загострилася.

Сучасна економічна наука, торкаючись суті визначення по­няття економічна безпека, не дає однозначної відповіді. Але роз­біжності у визначенні поняття економічна безпека не глибокі. Економічна безпека — це сукупність умов і факторів, що забез­печують незалежність національної економіки, її стабільність і стійкість, здатність до постійного відновлення і самовдоскона­лення. Навряд чи таке визначення уразливе для критики. Разом з тим є сумнів в коректності поняття незалежність стосовно до економіки.

Безперечно, економічна безпека — це стійкість соціально- економічної системи, здатність її до саморозвитку, взаємодії в умовах глобалізації господарського життя. Науково-технічний прогрес викликає порушення рівноваги. Найважливіша якісна характеристика — здатність економіки перебудовуватися, тобто переходити на більш високий рівень збалансованості з найменшими соціальними й економічними витратами. Ця якість, властива суспільній системі, виступає найважливішим фактором економічної безпеки. Творче руйнування — форма прояву суспі­льно-економічного прогресу. Однак досвід реформування країн пострадянського простору свідчить про те, що можливий і варі­ант руйнування без творення, варіант лише руйнівної дії, що за­гострює проблему суверенної економічної безпеки. Дискусійни­ми залишаються показники економічної безпеки. Економічна безпека не тільки макро- і мікроекономічна, не тільки регіональ­на, але й є проблемою, безпосередньо дотичною до індивіда, тоб­то окремої особи. В економічній теорії відома класифікація по­треб індивіда, представлена соціологом Абрахамом Маслоу. Друга після фізіологічних потреб — потреба у безпеці. У цивілі­зованому світі саме людина — носій прав і волі, безпосередня мета, а не засіб виробництва.

Проблеми зміцнення економічної безпеки зв’язані насампе­ред з економічним зростанням і в промисловості, і в сільському господарстві.

Література

Пирожков С., Поповкін В. Українська економіка: важкий шлях до ринку // Політика і час. — 1994. — № 4; Проблеми економіки України і сучасність // Політика і час. — 1998. — № 6; 2000. — № 4.

Поповкін В. Економічна безпека і незалежна держава // Роз­будова держави. — 1994. — № 10.

Ширяева А., Мамедова Н. Неклассическая модель государс­твенного регулирования рыночных отношений. — М., 1996.

Питання для повторення

♦ Чому економічні фактори стали вирішальними у виникнен­ні держави? В чому полягає мета економічної політики?

♦ Чим обумовлене зростання економічної ролі держави? Які економічні функції держави?

♦ Які економічні умови утвердження національної державно­сті в Україні?