Особливості переходу від директивно-планової до ринкової економіки. Формування економічної системи України

Перехід до ринкової економіки є досить суперечливим процесом системної трансформації усього суспільства, який породжує різні погляди на хід трансформації. У економічній теорії й практиці виділяють наступні підходи:

- критичний з пріоритетом на негативні наслідки пов’язані з корупцією, тіньовою економікою т ощо;

- ліберальний з пропозицією більш послідовних й глибоких перетворень;

- компромісний з ціллю пошуку менш руйнівних шляхів розвитку.

З точки зору швидкості перетворень розрізняють дві основні стратегії дій: перша, шокова терапія, передбачає шляхи швидкої лібералізації цін, широку приватизацію на концептуальній основі монетаризму; друга, градуалізм, як компроміс засобів повільних й поетапних перетворень.

У економічній теорії й практиці виділяють наступні шляхи трансформації економ іки:

- страт егія двох с ект орної економ іч но ї тра нсформа ції з паралельним розвитком крупних підприємств під егідою державного сектору, малих й середніх структур як бази ринкового сектору;

- інституціональні теорії постіндустріального й інформаційного суспільства підкреслюють факт глобальної еволюції з всезагальними змінами для усіх попередніх систем;

- теорії соціально - ринкового господарства з регулюючою роллю держави, що створює умови для ринкового господарства й підтримки високих соціальних стандартів життя;

- теорії змішаної економіки підкреслюють поєднання ринкових й адміністративних механізмів при економічній трансформації;

- моделі ринкового соціалізму з поєдна нням пла нових і ринкових механізмів, домінуванням власності трудових колективів тощо;

- теорії трансформаційного циклу, згідно з якими трансформація має дві фази: руйнівну у межах командної системи та конструктивну з початком перехідного періоду; одночасно можливі регресивні рухи впритул до катастрофіч них дій у в игляді грома дянс ьких війн, те роризм у та інших негативних наслідків.

Головною ознакою української економіки є її трансформаційний характер, рух від од ного якісного стану до іншого як результат глибоких системних змін в економічній й політичній сферах.

- перебудова відносин власності шляхом роздержавлення і розвит ку підприємництва;

- формува ння ринкової інфраст руктури;

- ста новлення пе рев ажно р инкового ціноутворення;

- фіна нс ова ст абіл іза ція;

- формування середнього класу як соціальної бази ринкової економіки;

- створення реальної системи адресної соціальної підтримки населення.

Умовами успіху ринкової трансформації економіки України є системність, радикальність й послідовність змін, які включають: структурну перебуд ову економіки, реформування фінанс ово-кредитно ї с фери, грошову реформу, створення системи соціального захисту й адоптації населення до умов ринку, лібералізацію зовнішньоекономічної діяльності тощо.

Окреслені трансформаційні процеси при становленні нової економічної системи мають різне функціональне значення. У зв’язку з чим розрізняють:

- Системоформуючі процеси, які створюють необхідні умови для функціонування ринкової системи

- Системостверджуючи процеси, які формують умови незворотності трансформаційного процесу та власну матеріальну основу функціонування ринк ової системи.

- Систе мовідт ворююч і проце си, які забезпе чують необхідні й достатні умови для саморозвитку ринк ової системи, ста нов лення національної економіки у світовому економічному просторі.

Реальні економічні процеси, що відбуваються в Україні здебільшого мают ь системоформуючі й частково с ист емостре рджуючі направлення, що визначає початок процесу трансформації.