<<
>>

У соціально-економічному житті Західної Європи, по­чинаючи з ХХУ ст. в Італії, а з ХУ ст. в інших країнах стався ці­лий ряд змін, що знаменували початок історичної епохи, названої Відродженням.

Розклад феодалізму, поява і розвиток капіталіс­тичних виробничих відносин обумовили вихід на нові рубежі по­літичної думки. Замість одностороннього, однозначного релігій­ного пояснення держави, політики і права тоді висуваються концепції, в основі яких положення про природний характер лю­дини, її земні інтереси та потреби.

Поворот до людини та її куль­тури, що вивільнялася від диктату релігії, політики і в сфері полі­тичних теорій. Майже водночас з великим відкриттям Коперника істинної, дійсної Сонячної системи, відкрито також і закон тя­жіння держав, центр ваги знайдено, але уже Макіавеллі, Кампа­нелла, а згодом Гоббс, Спіноза, Гуго Гроцій аж до Руссо, Фіхте і Гегеля розглядають державу як природне утворення і виводять її природні закони з розуму і досвіду, а не з теології. Нові концепції держави випливали з інших передумов, аніж у Стародавньому світі та в середні віки. У соціально-політичних теоріях епохи Відродження центральне місце займає ідеологія централізованої держави. I не випадково. Тому що тоді настав період пробуджен­ня європейських націй. Передовим мислителям ставало ясно, що тільки сильна централізована держава може подолати внутрішню роздрібненість, а також відстояти національний суверенітет у бо­ротьбі проти католицького універсалізму. Феодально-кріпо­сницькі відносини перетворюються в пута для дальшого розвитку продуктивних сил, що розбиваються буржуазними революціями.

<< | >>
Источник: Політологія: наука про політику: підручник [для студ. вищ. навч. закл.] / М. І. Грибан, В. Г. Кремень — К.: Центр учбової літератури,2009. — 840 с.. 2009

Еще по теме У соціально-економічному житті Західної Європи, по­чинаючи з ХХУ ст. в Італії, а з ХУ ст. в інших країнах стався ці­лий ряд змін, що знаменували початок історичної епохи, названої Відродженням.:

  1. 1.1. Виникнення і розвиток інституту прокуратури в країнах Західної Європи і США
  2. 14. Особливості філософії епохи Відродження
  3. Загальна характеристика політичної думки епохи Відродження та Реформації
  4. Своєрідність політичної думки епохи Відродження
  5. Революції 1989 – 1990 рр. в країнах Центральної та Північно – Східної Європи
  6. 10. Особливості філософії епохи Відродження
  7. 14. Характерні риси епохи Відродження та відображення їх у філософії того часу. Гуманізм, пантеізм, геліоцентризм.
  8. Причини, рушійні сили, особливості та наслідки революцій 1848 – 1849 рр. в країнах Європи.
  9. Сучасний юрист повинен мати досконалу професійну підготовку, одним з вагомих аспектів якої є розуміння сучасних правових процесів як у межах своєї країни, так й на рівні інших країн та в цілому світового співтовариства.
  10. Сам факт народження суверенної України — невід’єм­ної частини Європи — з географічної точки зору та за фактом прийняття християнства стоїть на зорі державності — складової частини західної цивілізації.
  11. Соціально-політичні вчення про суспільство (початок XIX ст.)
  12. Економічна безпека в країнах ринкової трансформації
  13. Соціально-політичні вчення в Україні на початку ХХ ст. Національне відродження
  14. Соціально-економічна сутність і функції фінансів
  15. Ситуація, що склалася, не має прецедентів: генеза культурних цінностей в країнах, що стають на шлях демократії, не переривалася навіть в періоди радикальних соціальних пере­творень