Політичні ідеї утопічного соціалізму

Починаючи з ХУІ ст. у країнах Європи йшов бурхли­вий розвиток капіталізму. У великих цивілізованих країнах — Італії, Англії, Франції, Іспанії, Німеччині та інших — тоді робили висновок, що радикальна революція в суспільному устрої за ос­нову має суспільну власність, соціальну справедливість і рівність усіх людей праці стала невідверненою необхідністю.

Звичайно ж, прогресивні мислителі бачили невдоволення ре­місників, найманих робітників, селян вадами, породженими капі­талістичними відносинами, невдоволення знайшло відображення і в соціальних та політичних вченнях. Та незрілим на ранніх ста­діях капіталізму виробничим і суспільним відносинам, незрілим класовим відносинам відповідали і незрілі теорії, часто утопічні. В епоху Відродження розробкою гуманістичної теорії зайнявся Томас Мор, в епоху Просвітництва прагнуть здійснити на прак­тиці соціальні і політичні вчення про суспільство справедливості Мел’є, Морелі, Маблі та ін. Та велика заслуга Томаса Мора як соціаліста в тому, що зумів тоді піднятися від комуністичної ор­ганізації споживання до комуністичної організації виробництва, поставив у центрі уваги питання про право власності та знаряддя на засоби виробництва. В цьому-то і проявляється історична спе­цифіка соціально-політичної та соціалістичної думки, що мала певне коріння у соціальній структурі суспільних, соціально- політичних відносин епохи Відродження і відображала, хоча іно­ді ще в абстрактній формі, настрої передпролетаріату.